Ухвала суду № 84951200, 15.10.2019, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 947/24915/19

Провадження № 2-з/947/1215/19

УХВАЛА

15.10.2019 року

Київський районний суд м. Одеси

В складі судді Калашнікової О.І.

Розглянув клопотання представника позивачів ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по справі 947/24915/19 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення майнової шкоди внаслідок втрати речей? переданих на зберігання.

Встановив:

10.10.2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення майнової шкоди внаслідок втрати речей, переданих на зберігання.

10.10.2019 року від адвоката Мастістого І.А. – сторона позивача - надано письмове клопотанняпро вжиття заходів забезпечення позову.

Позивач вимагає накласти арешт на усе рухоме та нерухоме майно, що належить та буде належати в майбутньому ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 шляхом заборони будь-яким особам укладати договори щодо відчуження вищезазначеного майна у будь-який спосіб до вирішення судом даного спору.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як роз`яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками вжиття заходів забезпечення.

В заяві про забезпечення позову заявник не навів доказів, чому не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також заявник не зазначив доказів, що існує реальна загроза невиконання рішення суду.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Суд вважає вимоги про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача ОСОБА_5 та арешт апартаментів ( з кухнею ) площею 118,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , що належать ОСОБА_6 не є адекватним заходом до забезпечення позову про стягнення майнової шкоди внаслідок втрати речей, переданих на зберігання.

В порушення положень ст.151 ЦПК України заявник не зазначив, яким саме чином, на його думку, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, і які є підстави для таких припущень.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суддя Калашнікова О.І. отримала дану заяву разом з іншими документами 11.10.2019 року, перший робочий день після отримання заяви – 15.10.2019 року.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд

Ухвалив:

Заяву адвоката Мастістого І.А.про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення майнової шкоди внаслідок втрати речей, переданих на зберігання - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Калашнікова О. І.