Ухвала суду № 84951189, 16.10.2019, Київський районний суд м. Одеси

___________________

Справа № 520/15830/19

Провадження № 2/520/5029/19

УХВАЛА

16.10.2019 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договорів припиненими та скасування заборони відчуження майна,

В С Т А Н О В И В:

09.07.2019 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договорів припиненими та скасування заборони відчуження майна, в якій позивач просить суд:

- визнати припиненим договір іпотеки від 27.11.2006 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 ;

- визнати припиненим договір про надання споживчого кредиту №11069525000 (№11084542000) від 27.11.2006 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 ;

- зняття заборони відчуження спірного нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

При перевірці судом позовної заяви на відповідність її вимогам ст. 175-177 ЦПК України, суддею були встановлені недоліки поданої заяви, у зв`язку з чим 11 липня 2019 року Київським районним судом міста Одеси було постановлено ухвалу, якою вказану позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачеві строк, терміном в п`ять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків поданої заяви, а саме для надання до суду документа на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, з урахуванням заявлених трьох вимог, та роз`яснено, що сплаті підлягає судовий збір в сумі 2305 гривень 20 копійок.

Одночасно у вказаній ухвалі суду, судом роз`яснено позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Позивачем вказана копія ухвали судді не отримана, оскільки до суду не повернуто жодного повідомлення щодо інформації про вручення вказаного відправлення.

Однак, 07 серпня 2019 року до суду надійшла заява від позивача про надання додаткового строку терміном в десять днів, починаючи з 07.08.2019 року. Одночасно у вказаній ухвалі суду, позивач особисто зазначив, що 03.08.2019 року отримав вказану копію ухвали суду.

На підставі викладеного, суд вважає встановленим, що позивач станом на 07.08.2019 року був обізнаний про постановлену судом ухвалу від 11.07.2019 року та обов`язок усунення недоліків поданої заяви.

Судом, з метою надання позивачеві доступу до суду, було надано зазначений строк, однак, у зазначений термін до суду жодних документів від позивача не надійшло, як і повідомлення щодо причин невиконання ухвали суду.

09.09.2019 року судом було повторно направлено копію ухвали суду від 11.07.2019 року, з метою її виконання, однак станом на 16.10.2019 року до суду жодних повідомлень чи документів від позивача на усунення недоліків поданої заяви до суду не надходило.

Зазначаємо, що копія ухвали суду від 11.07.2019 року надсилалась на ім`я позивача - ОСОБА_1 , за адресою зазначеною позивачем особисто у позові, а саме: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

На підставі вищевикладеного, зазначаємо, що позивачем не отримується поштова кореспонденція за адресою зазначеною ним особисто у позові, у зв`язку з чим, суд позбавлений можливості вручити позивачеві копію ухвали судді, одночасно позивач є обізнаний про вказану ухвалу суду, що підтверджується заявою останнього від 07.08.2019 року, однак станом на 16.10.2019 року позивачем не усунуті недоліки поданої заяви. Крім того, з дня подання позову до суду, а саме з 09.07.2019 року по цей час, тобто на протязі більше трьох місяців, позивач не вчинив жодних заходів, щоб дізнатись про стан провадження в цій справі, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 втратив інтерес до провадження в цій справі.

Станом на 16 жовтня 2019 року позивачем недоліки поданої заяви зазначені в ухвалі Київського районного суду міста Одеси від 11 липня 2019 року належним чином не усунуті.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У зв`язку з тим, що позивачем недоліки поданої заяви належним чином не усунуті, суддя вважає, що у відповідності до ст. 185 ЦПК України, позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договорів припиненими та скасування заборони відчуження майна – слід вважати неподаною і повернути позивачеві.

Одночасно судом враховується, що повернення позовної заяви заявникові, жодним чином не порушує права останнього, оскільки у відповідності до ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договорів припиненими та скасування заборони відчуження майна – вважати неподаною та повернути позивачеві.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу судді протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Калініченко Л. В.