Рішення № 84950704, 16.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 жовтня 2019 року № 826/8150/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді – Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Євроформат Стальконструкція»до1. Державної фіскальної служби України,2. Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування рішень №653055/35197729 від 17.04.2018, №1394/35197729/2 від 02.05.2018 та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроформат Стальконструкція» (далі – позивач, ТОВ «Євроформат Стальконструкція») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом (з урахуванням уточнень до позовної заяви) до Державної фіскальної служби України (далі – відповідач-1, ДФС України), Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі – відповідач-2, ГУ ДФС у місті Києві) в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №653055/35197729 від 17.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №88 від 10.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг №1394/35197729/2 від 02.05.2018;

- зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №88 від 10.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є необґрунтованими та протиправними, оскільки в них не визначено: які саме документи складено з порушенням законодавства або яких саме документів не вистачає для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач стверджує, що сукупність наданих первинних документів, не дає підстав для сумніву щодо дійсності наданих документів та реальності операцій. Надані позивачем до контролюючого органу пояснення та додані документи, у повній мірі підтверджують придбання у контрагентів та подальшого постачання товару, тому на думку позивача дії відповідача є незаконними і такими, що не відповідають нормам чинного законодавства. Також на думку позивача, на тій стадії, коли позивачу в квитанції запропоновано надати пояснення та документи, але не було визначено відповідачем чіткого критерію оцінки ступнею ризиків та некоректно зазначені пропозиції щодо надання документів, - все це унеможливило платнику податків надати обґрунтовані пояснення чи конкретні документи на підтвердження здійснення господарської операції за поданою податковою накладною. Також, позивач зазначив, що відповідачем було порушено строк розгляду скарги, тому на думку позивача така скарга вважається задоволеною на користь платника податків.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, обґрунтовуючи свою позицію тим, що реальність вчинення господарських операцій, на яку складено податкову накладну, лежить на платнику податків, оскільки позивачем не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2018 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

14.01.2019 через канцелярію суду надійшло клопотання від позивача, в якому останній просив залучити до участі у справі у якості співвідповідача – ГУ ДФС у м. Києві.

За результатами розгляду вказаного клопотання суд своєю ухвалою від 13.03.2019 призначив розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначив проведення судового засідання.

У судовому засіданні 19.06.2019 суд своєю ухвалою залучив до справи в якості відповідача ГУ ДФС у м. Києві в частині вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень №653055/35197729 від 17.04.2018 та №1394/35197729/2 від 02.05.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2019 повідомлено ГУ ДФС у м. Києві про залучення його до участі в справі №826/8150/18.

На підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши доводи учасників процесу, ознайомившись з письмово викладеними позиціями сторін, дослідивши подані документи і матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ «Євроформат Стальконструкція» є код КВЕД: 46.90 «Неспеціалізована оптова торгівля», 46.62 «Оптова торгівля верстатами», 46.72 «Оптова торгівля металами та металевими рудами», 25.11 «Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій», 25.61 «Оброблення металів та нанесення покриття на метали».

Основними постачальниками товарів/послуг з 2009 року є ТОВ «Завод металевих виробів» та ТОВ «Завод Хіт технологія», з якими позивачем укладені Ексклюзивний договір №06-11/09-Е від 06.11.2009 та Ексклюзивний договір №31-12/15 від 31.12.2015 та договори підряду на цинкування металевих виробів.

Специфіка вказаних видів діяльності полягає в тому, що позивач надає послуги виконання гарячого цинкування (обробку) металевих виробів та реалізує їх третім особам, зокрема й Покупцям (Замовникам).

Як зазначає позивач, для реалізації зазначених вище послуг Постачальникам (ТОВ «Завод металевих виробів» та ТОВ «Завод Хіт технологія») потрібно постійно закуповувати та підтримувати його в справному вигляді, відповідне устаткування, а саме: автоматична лінія різання та пробивки кутикового прокату Fісер А-166Т, автоматична лінія різання та пробивки кутикового прокату Fісер НР-12Т4, автоматична лінія пробивки листового прокату Fісер А-51, автоматична лінія свердління ЕхсаІіЬиг-6, машина термінового різання Днепр 2,5 К 2, установка лазерного різання АМАDА, лінія гарячого оцинкування PML Lengsted GmbH (виробництва Німеччина) та інше, а також цинку в чушках для виконання гарячого цинкування.

Враховуючи значні обсяги витрат, які постійно мають забезпечувальний характер, а також метою мінімізації ризику неплатежів, ТОВ «Євроформат Стальконструкція» застосовує змішану систему оплати до контрагентів, наприклад перша частина - аванс (30-50% або 100% від загальної суми ), друга частина – оплата за фактом наданих послуг.

В своїй діяльності позивач використовує офісні приміщеннями, які бере в оренду ПАТ «Інститут Паперу» за Договором оренди №50-13 від 30.08.2013. Крім того позивач, зберігає майно в складських приміщеннях у ТОВ «Завод Хіт технологія» за Договором зберігання №1 від 31.12.2015 та у ТОВ «Еней» за Договором зберігання №8 від 30.12.2016.

Відповідно до умов Договору №104-ц від 04.08.2017, ТОВ «Євроформат Стальконструкція» (Підрядник) зобов’язується виконати ТОВ «Дайтекс Технолоджіс» (Замовник) на свій ризик виконати гаряче цинкування (обробку) металевих виробів за завданням (заявкою) Замовника, а Замовник зобов’язується прийняти та повністю оплатити виконану роботу.

Покупцем було здійснено оплату згідно рахунку №1627 від 10.11.2017, що підтверджується банківською випискою від 10.11.2017 та на підставі цього і на виконання п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивачем було сформовано податкову накладну №88 від 10.11.2017 на суму 171600,00 грн (ПДВ 20% 28 600,00 грн).

Підрядником було виконано обов’язки по виконанню робіт в повному обсязі та у строки, що підтверджується актом надання послуг №1844 від 20.11.2017 та актом прийому-передачі майна після цинкування №СК-7233 від 20.11.2017, акта прийому-передачі №6424 від 16.11.2017.

Відповідно до п.3.1.1. Договору №104-ц від 04.08.2017, що зазначався раніше, Підрядник має право залучати до виконання роботи за цим Договором інших осіб субпірядників), залишаючись відповідальним перед Замовником за результат їхньої діяльності.

Тому, послуги надавались ТОВ «Завод металевих виробів» на підставі Договору №4-2017 від 04.01.2017 майна на оцинкування здійснювалась на підставі акта передачі майна на оцинкування – від 16.11.2017. Надання даних послуг підтверджується актом надання послуг №1112 від 20.11.2017 та актом передачі майна після цинкування №СК-7233 від 20.11.2017.

Крім того, ТОВ «Євроформат Стальконструкція» здійснила оплату ТОВ «Завод металевих виробів» за надані послуги, що підтверджується банківською випискою від 13.12.2017.

29.11.2017 податкову накладну №88 від 10.11.2017 на суму 171600,00 грн направлено через систему «Me.Doc» на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Квитанцією №9252714558 від 29.11.2018 ДФС України повідомила про те, що вищезазначена податкова накладна прийнята, але її реєстрація зупинена. У даній квитанції орган ДФС повідомив наступне: «Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 25.61. <%REFINE%>. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу».

На підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК 10.11.2017 позивач подав до органу ДФС пояснення, а також, на підтвердження таких пояснень контролюючому органу в електронному вигляді були надіслані всі первинні документи, щодо придбання у контрагентів та подальшого постачання товару, що підтверджується квитанцією та документом довільного формату.

Проте, надані позивачем пояснення та документи, не були прийняті до уваги, оскільки рішенням комісії ДФС України №653055/35197729 від 17.04.2018 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №88 від 10.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Підставою відмови в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи) в т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Проте, рішенням комісії з питань розгляду скарг №1394/35197729/2 від 02.05.2018 скарга на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишена без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи доводи позивача та заперечення відповідача, суд бере до уваги наступне.

В абз.1 п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з абз.1-2 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абз.3 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

Як зазначено у п.57-1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються з урахуванням вимог пунктів 2001.3 та 2001.9 статті 2001 та пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу не пізніше 2 січня 2018 року, крім: податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу; податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі якщо протягом п’яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку. Дія абзацу третього пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу зупиняється до дня набрання чинності порядком, затвердженим відповідно до пункту 201.16 цього Кодексу.

01.01.2018 набрав чинності Закон України №2245-VIII від 07.12.2017 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».

Як зазначено у п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній після 01.01.2018), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У той же час, у п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виписки податкової накладної №65 від 16.11.2017), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.201.16.1 п.201 ст.201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виписки податкової накладної №65 від 16.11.2017) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 1 «Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого 13.06.2017 наказом Міністерства фінансів України №567, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №754/30622 (який 25.05.2018 втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів України №409 від 06.04.2018 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.04.2018 за №536/31988), але діяв під час виникнення спірних правовідносин), визначено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567: 1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; 2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 6 «Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджених 13.06.2017 Наказом Міністерства фінансів України №567, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621 (які 25.05.2018 втратили чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів України від 06.04.2018 за №409 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.04.2018 за №536/31988), але діяли під час виникнення спірних правовідносин), моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі; 3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг – перших двох цифр кодів). У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу. У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Постановою №190 від 29.03.2017 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» Кабінет Міністрів України постановив: «Установити, що комісія Державної фіскальної служби (далі – комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі – Порядок №1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 12 Порядку №1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку №1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі – квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини, було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова КМУ №117).

Згідно пункту 5 Постанови КМУ №117 зазначено, що моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється за такими критеріями: 1) критерієм ризиковості платника податку; 2) критерієм ризиковості здійснення операцій; 3) показником позитивної податкової історії платника податку.

У разі відповідності критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Слід зауважити, що для зменшення випадків безпідставного зупинення реєстрації податкових накладних запроваджуються показники позитивної податкової історії. Як наслідок, реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, які були складені за ризиковими операціями платниками податків з позитивною податковою історією, не зупинятиметься.

Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС за погодженням з Міністерством фінансів України та оприлюднює їх на своєму офіційному веб-сайті (п.п.10, 11 Постанови КМУ №117).

У випадку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування реєстрація, ДФС протягом операційного дня надсилає платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

У квитанції у тому числі зазначаються критерії, за якими реєстрація була зупинена та пропозиція надати пояснення та копії документів, які є необхідними для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку (п.13 Постанови КМУ №117).

Строк для подання документів становить 365 днів, що настає від дати виникнення податкових зобов’язань. Також п.п.14-17 Постанови КМУ №117 визначають які документи слід подавати (у тому числі, договори, первинні документи, підтвердження розрахунків та відповідності продукції), вимоги до подання таких документів тощо.

Як встановлено судом, та підтверджується наявними у справі доказами, після зупинення реєстрації податкової накладної №88, на підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, 06.04.2018 позивач подав до органу ДФС (ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) пояснення.

Суд зазначає, що нечіткість формулювання підстав зупинення реєстрації податкової накладної, відсутність посилання на конкретні критерії ризиковості платника податків у квитанції позбавило можливості платника податків надати вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Суд зазначає, що рішенням комісії ДФС України №653055/35197729 від 17.04.2018 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №88 від 10.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено, що позивачем не надано платником податку копій документів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Разом з тим, в кінці цього переліку документів яких не надано, в лапках є примітка (документи, які не надано - підкреслити).

Однак, відвідачем не було підкреслено які саме документи не надано з урахуванням наданих документів, у зв’язку з чим можна дійти висновку, що рішення не містить достовірної інформації, щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: ненадання платником податку копій документів, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Таким чином, в рішеннях не зазначено яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, в кожному документі довільного формату зазначається назва документа який додається; номер документа, якщо в ньому зазначено, дата документа; а найменування файлу зазначена абревіатура документа та назва підприємства.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною у реєстрації якої було відмовлено.

Господарська операції, за результатами якої видано податкову накладну №88, носить реальний характер. Позивач на момент здійснення такої господарської операції мав достатні технічні, людські та матеріальні ресурси.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Суд також зазначає, що оскаржуване рішення Комісії ДФС України №653055/35197729 від 17.04.2018 є актами індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб’єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов’язкових правил поведінки та стосується прав і обов’язків чітко визначеного суб’єкта (суб’єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб’єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв’язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення контролюючого органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов’язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб’єкта владних повноважень.

Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов’язувати суб’єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної відповідачем є необґрунтованим, і платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції, то відповідно, для повного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових податкову накладну позивача №88 від 10.11.2017.

Наведені вище обставини в своїй сукупності дають суду підстави для висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.

Щодо позовної вимоги визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг №1394/35197729/2 від 02.05.2018, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей:

- 56.23.1 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

- 56.23.2 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- 56.23.3 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

- 56.23.4 якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі по тексту Порядок), згідно з пунктом 1 якого розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – комісії контролюючих органів), про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – скарга) здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.

Згідно з пунктом 13 Порядку за результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; залишає скаргу без розгляду.

Відповідно до вимог пункту 15, 17 Порядку рішення комісії з питань розгляду скарг надсилається на адресу, зазначену платником податку у скарзі, а у разі її відсутності – на податкову адресу платника податку у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу. Рішення комісії з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку.

Разом з тим, завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, з наведених процесуальних норм випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України має значення лише суб’єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов’язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб’єктивних прав та обов’язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов’язку.

Однак, в даному випадку оскаржуване рішення не містять приписів вчинити обов’язкові дії позивачу та не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача, а тому не є рішеннями суб’єкта владних повноважень (актами індивідуальної дії) в розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно не порушують права свободи та інтереси позивача у сфері публічно – правових відносин.

З огляду на викладене, суд вважає, що рішення комісії з питань розгляду скарг ДФС України від №1394/35197729/2 від 02.05.2018, у відповідності до якого залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної №88 від 10.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін, не порушує прав позивача та не підлягає скасуванню у судовому порядку, оскільки не було підставою для відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд звертає увагу, що у межах спірних правовідносин правові наслідки для позивача створює саме рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №653055/35197729 від 17.04.2018, проте, підстави для оцінки його правомірності у суду відсутні, оскільки вказане рішення не є предметом спору та не оскаржується позивачем.

З огляду на те, що оскаржуване не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжує для нього обов’язкових юридичних наслідків, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору..

Керуючись ст.ст.2, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроформат Стальконструкція» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №653055/35197729 від 17.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №88 від 10.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов’язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8, номер засобу зв’язку: (044) 272-51-59) зареєструвати податкову накладну №88 від 10.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроформат Стальконструкція» (код ЄДРПОУ 35197729, адреса: 04073 м. Київ, вул. Куренівська, 21, Літ.«Г») понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська