Рішення № 84950701, 16.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 жовтня 2019 року № 826/3275/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС України у м. Києвітретя особа:Приватне акціонерне товариство «Атек»проскасування акта опису майна №5/26-57-17-01-30 від 20.03.2017, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС України у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС України у м. Києві), третя особа: Приватне акціонерне товариство «Атек» (далі - третя особа, ПАТ «Атек») про скасування акта опису майна №5/26-57-17-01-30 від 20.03.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що для прийняття оскаржуваного рішення у відповідача не було передбачених Податковим кодексом України підстав для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, а сам опис здійснено з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у своїх письмових запереченнях просив у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає своє рішення правомірним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2018 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) Даною ухвалою також до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - ПАТ «Атек».

Своїм правом щодо надання пояснень по суті позову третя особа не скористалась.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №19010594 зареєстровано запис про іпотеку (дата та час державної реєстрації 14.02.2017). В іпотеку передано базу відпочинку «Горлиця», яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район , смт Козин, вул. Солов`яненка. Загальною площею 3040,9 кв.м. Земельна ділянка кадастровий номер: 3223155400:05:031:0025, цільове призначення: землі рекреаційного призначення. Згідно відомостей про суб`єктів: Іпотекодержатель - ОСОБА_1 , Іпотекодавець - ПАТ «Атек».

Також 14.02.2017 зроблено запис про заборону на нерухоме майно бази відпочинку « Горлиця », обтягувач - ОСОБА_1 .

Однак, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено опис майна ПАТ «АТЕК» у податкову заставу.

Відповідно до акта опису майна у податкову заставу №5/26-57-17-01-30 від 20.03.2017 в податкову заставу описано базу відпочинку « Горлиця », яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул . Солов`яненка .

Оскільки, іпотека була зареєстрована 14.02.2017, а податкову заставу проведено 20.03.2017, позивач вважає, що його права порушено, що стало підставою для звернення до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи доводи позивача та заперечення відповідача, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України встановлює обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно п.п.87.3.1 п.87.3 ст.87 ПК України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

Пунктом 88.1 ст.88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу (п.89.3 ст.89 ПК України).

Статтею 88 ПК України, якою визначається зміст податкової застави, передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п.89.8 ст.89 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Згідно зі ст.90 ПК України пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 №1255-IV (далі - Закон №1255-IV) визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

За змістом ст.37 Закону №1255-IV податкова застава та накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень уповноважених органів у випадках, встановлених законом відносяться до публічних обтяжень. Публічне обтяження набирає чинності з моменту його реєстрації в Державному реєстрі.

Згідно зі ст.11 цього Закону №1255-IV обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 3 ст.12 Закону №1255-IV визначено, що на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

За положеннями ст.14 Закону №1255-IV, якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом.

Згідно з ч.3 ст.38 Закону № 1255-IV, якщо рухоме майно, яке є предметом публічного обтяження, є також предметом інших обтяжень, задоволення прав обтяжувача за публічним обтяженням або особи, на користь якої встановлено публічне обтяження, здійснюється в черговості згідно з пріоритетом публічного обтяження.

Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону (ч.2 ст.39 Закону №1255-IV).

Відтак, за наявності декількох зареєстрованих обтяжень одного і того ж рухомого майна, пріоритет має те обтяження, яке зареєстроване раніше.

За змістом ч.7 ст.3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Як встановлено із інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №19010594 від 14.02.2017, обтяження спірного нерухомого майна на підставі договору іпотеки №206 від 14.02.2017 зареєстроване обтяжувачем раніше, ніж ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта опису майна ПАТ «АТЕК».

З матеріалів справи вбачається, що описане контролюючим органом в податкову заставу згідно акта опису майна №5/26-57-17-01-30 від 20.03.2017 майно відповідача було зареєстроване в іпотеку ще 14.02.2017 та досі перебуває в іпотеці, що підтверджується відомостями з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Отже, позивачем при включенні до акта опису майна №5/26-57-17-01-30 від 20.03.2017 адміністративні приміщення бази відпочинку « Горлиця », яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт Козин, вул. Солов`яненка, було порушено положення п.87.3 та п.87.2 ст.87 ПК України. Оскільки в оскаржуваному акті визначено лише один об`єкт, що є спірним, акт опису майна №5/26-57-17-01-30 від 20.03.2017 підлягає скасуванню у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 14.03.2018 (справа № 806/1751/17).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість тверджень позивача про пріоритетність позивача на отримання своїх вимог щодо одного й того ж нерухомого майна, встановленим Законом України «Про іпотеку» та відсутність у ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві правових підстав на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, оскільки відповідач не є першочерговим обтяжувачем.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст.3, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246, гл.10 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати акт опису майна у податкову заставу №5/26-57-17-01-30 від 20.03.2017.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (іден. код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) понесені нею судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС України у м. Києві (код ЄДРПОУ 39513550, адреса: 03115, м. Київ, вул. Верховинна, 9).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська