Рішення № 84950655, 16.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 жовтня 2019 року № 826/16594/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерн"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0044355202 від 27.08.2018,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерн" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Київській області № 0044355202 від 27.08.2018.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Бюджетний кодекс України, Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерн" своєчасно здійснено перерахування єдиного соціального внеску до Броварської ОДПІ, а тому рішення Головного управління ДФС у Київській області № 0044355202 від 27.08.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені є протиправним та підлягає скасуванню.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення законів України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Інструкцію про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затверджену постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, та зазначає про правомірність рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, оскільки платником податків невірно заповнено платіжні доручення, що стало причиною незарахування сплачених коштів до інтегрованої картки платника та виникнення боргу, а в подальшому нарахування штрафних санкцій та пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 21.01.2016 по 29.02.2016.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 27.08.2018 № 0044355202 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерн» штраф у розмірі 50 166,44 грн. та нараховано пеню в розмірі 1 908,88 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивачем оскаржено його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 28.09.2018 № 31784/6/99-99-11-02-02-25 рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску залишено без змін, скаргу - без задоволення.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Підпунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI передбачено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до статті 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з частиною п`ятою статті 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується у іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома статті 9 Закону № 2464-VI)

Частина восьма статті 9 Закону № 2464-VI встановлює, що єдиний внесок сплачується за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті першому частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Відповідно до пункту 1 частини десятої статті 9 № 2464-VI у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Згідно з підпунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі платіжних доручень № 77 від 12.08.2015, № 4152 від 14.08.2015, № 4171 від 17.08.2015 сплачено єдиний соціальний внесок в розмірі 433 858,43 грн. на рахунок Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, а саме: 838,83 грн. єдиного внеску по відшкодуванню із допомоги по тимчасовій непрацездатності, 433 015,69 грн. єдиного внеску із заробітної плати за першу половину серпня 2015 року, 8,91 грн. єдиного внеску з розрахункових за серпень 2015 року.

02.03.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерн» звернулося до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області з листом, в якому зазначено, що з 12.08.2015 ТОВ «Інтерн» змінило юридичну адресу та було зареєстровано в м. Бровари, вул. Б.Хмельницького, 1. З 01.01.2016 ТОВ «Інтерн» переведено до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків на підставі включення до Реєстру великих платників податків на 2016 рік згідно з наказом ДФС від 08.09.2015 № 681. Також листом повідомлено, що сплачені згідно з платіжними дорученнями від 12.08.2015, № 4152 від 14.08.2015, № 4171 від 17.08.2015 суми залишились на рахунках Броварської ДПІ як невизначені та не були проведені як залишок переплати до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків.

В зв`язку з чим товариство просило:

перерахувати 433 863,43 грн. на рахунки Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків;

надати супроводжуючий лист до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про уточнення суми залишку переплати на 31.12.2015 по єдиному внеску, що був перерахований з Броварської ОДПІ До МГУ ДФС - Центральний офіс з ОВП;

надати лист-підтвердження ТОВ «Інтерн», що вказані вище суми присутні на рахунках Броварської ОДПІ та будуть перераховані до МГУ ДФС - Центральний офіс з ОВП.

Також листом від 02.03.2016 № 52 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерн» повідомило Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків про те, що при проведенні звірки з Броварською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області виявлено, що станом на 01.03.2016 грошові кошти у сумі 433 863,43 грн., що були перераховані в серпні 2015 року на рахунки Броварської ДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області, залишились на рахунках Броварської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області як невизначені та не були переведені, як залишок переплати до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків.

Доказів розгляду вказаних звернень позивача матеріали справи не містять.

Разом з тим, як зазначив позивач в позовній заяві та у відповіді на відзив, Броварською ОДПІ зарахування коштів здійснено 15.03.2016.

З урахуванням наведеного та враховуючи відсутність доказів, які б спростовували викладені обставини, суд приймає до уваги позицію позивача щодо сплати єдиного внеску на рахунок Броварської ОДПІ, проте невідображення сплачених коштів в інтегрованій картці платника податків.

Відносно доводів відповідача щодо наявності помилок в заповненні платіжних доручень, що стало причиною незарахування сплачених коштів до інтегрованої картки платника та виникнення боргу, суд зазначає наступне.

Відповідачем у відзиві не наведено в чому саме полягає неправильність заповнення позивачем платіжних доручень.

Разом з тим, Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів затверджено наказом Міністерства фінансів України 24.07.2015 № 666 (в редакції, яка діяла на час сплати єдиного внеску), пунктом 1 та 2 якого визначено, що при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле "Призначення платежу" розрахункового документа заповнюється таким чином:

поле N 1:

друкується службовий код (знак) "*" (ознака платежу);

поле N 2:

друкується розділовий знак ";";

друкується код виду сплати (формат ссс - тризначне число);

поле N 3:

друкується розділовий знак ";";

друкується один з нижченаведених реквізитів:

1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);

поле N 4:

друкується розділовий знак ";";

друкується роз`яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля "Призначення платежу" електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу ";" не допускається.

У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов`язково вказується код класифікації доходів бюджету.

У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - територіальні органи ДФС), поля N 5 та N 6 заповнюються таким чином:

поле N 5:

друкується розділовий знак ";";

друкується дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат - ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле N 5 не заповнюється;

поле N 6:

друкується розділовий знак ";";

друкується номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле N 6 не заповнюється;

поле N 7:

друкується розділовий знак ";".

Резервне поле. Заповнюється платниками податків та/або органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) (територіальними органами ДФС) у разі здійснення розрахунків згідно з окремими рішеннями Кабінету Міністрів України тощо. Зазвичай не заповнюється.

У разі погашення податкових векселів (податкових розписок) коштами при заповненні розрахункового документа в резервному полі необхідно проставляти номер векселя.

При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.

Судом досліджено платіжні доручення позивача та не встановлено їх невідповідність Порядку № 666.

При цьому, як зазначив позивач, сплачені кошти зараховані на рахунок Броварської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області своєчасно, проте не були відображені в інтегрованій картці платника податків. Таким чином, платіжні доручення виконані Банком. Доказів зворотнього суду не пред"явлено.

З урахуванням наведеного та враховуючи положення частини десятої статті 9 Закону № 2464-VI щодо визначення дати сплати єдиного внеску, суд приходить до висновку про виконання позивачем обов"язку по сплаті єдиного внеску та як наслідок неправомірність висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем строків сплати єдиного внеску.

Одночасно суд приймає до уваги посилання позивача на частину п`яту статті 78 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті, і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем не спростовано доводів позивача щодо своєчасності сплати єдиного внеску на рахунок Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області та відповідно не доведено правомірність застосування до позивача штрафу та нарахування пені, згідно з рішенням від 27.08.2018 № 0044355202.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерн" (вул. Богдана Хмельницького, 1, м. Бровари, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ 24738911) до Головного управління ДФС у Київській області (вул. Народного ополчення, 5-а, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 39393260) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0044355202 від 27.08.2018 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області № 0044355202 від 27.08.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерн" (вул. Богдана Хмельницького, 1, м. Бровари, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ 24738911) судові витрати у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (вул. Народного ополчення, 5-а, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева