Рішення № 84950334, 16.10.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року справа № 580/2839/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Канівського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до Канівського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. 206 Дивізії, 2, м. Канів, Черкаська обл., 19003, далі - відповідач), в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просить:

- визнати неправомірними дії (бездіяльність) відповідача щодо не нарахування ним інфляційних - компенсації втрати частини пенсії на заборговану пенсію в сумі в сумі 284 грн. 68 коп. на нараховану до протоколу перерахунку від 28.08.2011 заборговану пенсію в сумі 38875 грн. 38 коп. (без інфляційних) за період 01.12.2010 по 22.07.2011 до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2011 та стягнути дану суму компенсації втрат частини пенсії на користь позивача з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача;

- визнати неправомірними дії відповідача щодо не нарахування на користь позивача на заборговану в період 01.12.2010 по 22.07.2011 пенсію в сумі 38875 грн. 38 коп. до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2011 компенсацію втрати частини пенсії, у зв`язку з порушенням строків виплати за даний період в сумі 284 грн. 68 коп. та відмови в нарахуванні на користь позивача компенсації втрати частини пенсії, у зв`язку з порушенням строків виплати їй заборгованої пенсії в сумі 38875 грн. 38 коп. до указаного судового рішення в період 01.09.2011 - 31.12.2011, 01.01.2013 - 31.05.2019, яка становить в сумі 63794 грн. 49 коп.;

- стягнути на користь позивача з відповідача з державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань даного відповідача суму 284 грн. 68 коп. компенсацію втрати частини пенсії, у зв`язку з порушенням строків виплати їй заборгованої пенсії в сумі 38875 грн. 38 коп. відповідно до постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2011 та суму 63794 грн. 49 коп. компенсації втрати частини пенсії, у зв`язку з порушенням строків виплати їй заборгованої в період 01.09.2011 - 31.12.2011, 01.01.2013 - 31.05.2019 пенсії в сумі 38875 грн. 38 коп. до указаного судового рішення.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на виконання постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2011 у справі № 2-а-8321/11 про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі здійснити з 01.12.2010 перерахунок пенсії позивача по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду здоров`ю, доплату до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру здійснено 28.08.2011 та здійснено доплату пенсії в сумі 38875 грн. 38 коп. На думку позивача, відповідно до норм Законів України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» позивач має право на відшкодування суми компенсації за втрату частини доходу (пенсії) у зв`язку з порушенням строків її виплати та за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання по виплаті суми пенсії.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив позов в якому зазначив, що рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2011 у справі № 2-а-8321/11, прийняте на користь позивача є рішенням зобов`язального характеру, яке виконується органами Державної казначейської служби України в порядку визначеному Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», тому така компенсація за втрату частини доходу (пенсії) у зв`язку з порушенням строків її виплати та за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання по виплаті суми пенсії повинна проводитись органами Державної казначейської служби України.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2011 у справі № 2-а-8321/11 визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області, пов`язані з виплатою пенсії в розмірі, меншому встановленого ст. ст. 39, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи»; зобов`язано Управління пенсійного Фонду України в м. Каневі здійснити перерахунок ОСОБА_1 додаткову пенсію та доплату до пенсії відповідно до ст. ст. 39, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» пенсію по інвалідності у відповідності до ст. ст. 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, починаючи з 01.12.2010 по день припинення права на таку виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю відповідно до ст. ст. 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.12.2010 по день припинення права на таку виплату, з урахуванням раніше виплачених сум та доплату до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, відповідно до ст. ст. 39, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» в розмірі мінімальної заробітної плати щомісячно починаючи з 01.12.2010, по день припинення права на таку виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

28.08.2011 відповідачем на виконання вказаного судового рішення від 18.07.2011 у справі № 2-а-8321/11 здійснено перерахунок пенсії позивачу та додатково нараховано кошти у сумі 38875 грн. 38 коп.

У подальшому позивач звернулась до Канівського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою, в якій просила здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини пенсії, у зв`язку з порушенням строків виплати їй заборгованої пенсії в сумі 38875 грн. 38 коп. до указаного судового рішення в період 01.09.2011 - 31.12.2011, 01.01.2013 - 31.05.2019, яка становить в сумі 63794 грн. 49 коп.

Відповідач листом від 09.08.2019 №98/С-10 повідомив позивача, що з питанням погашення заборгованості за судовим рішенням рекомендовано звернутись до органу ДВС або Державної казначейської служби України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ (далі - Закон України №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати передбачено, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159), для реалізації згаданого Закону.

Згідно ст. 1 Закону України №2050-ІІІ підприємства, установи та організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст. 2 Закону України №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Таким чином, за змістом наведеної норми, компенсація провадиться у разі затримки виплати нарахованих доходів.

Верховним Судом України у постанові від 18.11.2014 у справі №21-518а14 зазначено, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення, однак основною умовою для виплати компенсації є порушення строків виплати саме нарахованих доходів.

У постанові від 21.05.2014 у справі № 6-43цс14 Верховний Суд України зазначив, що за наявності визначених Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» умов у тому самому порядку компенсації підлягає присуджена за рішенням суду сума, якщо ці умови настали у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Таким чином, коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду, а визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону, є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2001 року №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Відповідно до з п. 2 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Водночас гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених у Законі України «Про виконавче провадження» та особливості їх виконання, регламентовані Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року №4901-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №4901-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закон України №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Частиною 4 ст. 3 Закон України №4901-VI закріплено, що перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №4901-VI цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року.

З метою реалізації наведеного пункту Кабінет Міністрів України 03 вересня 2014 року прийняв постанову №440, якою затвердив Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою (далі по тексту - Порядок №440).

Так, згідно з пунктом 20 Порядку №440 погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (далі - Порядок №845).

У відповідності до пункту 47 Порядку №845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Згідно з пунктом 50 Порядку №845 за порушення встановленого законом строку перерахування коштів компенсація нараховується Казначейством, якщо боржником є державний орган.

Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.

У силу вимог статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій ст. 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Із матеріалів справи вбачається, що 11.07.2017 управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області передано до Головного управління казначейської служби України у Черкаській області для подальшого виконання постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2011 у справі № 2-а-8321/11.

Зважаючи на викладене, відповідальним за виконання постанови Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2011 у справі № 2-а-8321/11, що гарантоване державною, є саме Державна казначейська служба України, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Таким чином, станом на час звернення позивача до суду, нарахування та виплата компенсації за несвоєчасне перерахування коштів за рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2011 у справі № 2-а-8321/11 недоплаченої позивачу пенсії в розмірі 38875 грн. 38 коп. може проводитися органами Державної казначейської служби України, а не безпосередньо боржником за цим рішенням суду.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 30.03.2016 (справі №6-495цс16) та підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.03.2018 (справа № П/811/1917/14), висновки якого, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У зв`язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя В.А. Гайдаш