Рішення № 84949940, 16.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2019 р. № 520/9391/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень про визнання дій протиправними та скасування постанови ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Ковалевської М.М. по винесенню постанови ВП № 57809542 від 19.08.2019 року про арешт коштів боржника та скасувати постанову ВП № 57809542 від 19.08.2019 про арешт коштів боржника.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області при прийнятті постанови про арешт коштів боржника не враховано ч.3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження".

По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.

Відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 р. по справі № 2040/6100/18, яке, згідно відомостей автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" є таким, що набрало законної сили, було, серед іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 з 01.01.2018 року перерахунок пенсії в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, та провести виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р. однією сумою.

Харківським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист та відповідачем відкрито виконавче провадження № 57809542 в межах якого, 19.08.2019 року винесено постанову про арешт коштів боржника, якою постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках у Філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" код фінансової установи 351823 та інших фінансових установах, яким буде направлено дану постанову, які належать боржникові та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах виконавчого збору та витрат виконавчого провадження 15097,00 грн.

Не погодившись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до п. 7 ч.3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" ( надалі - Закон), виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Абзацом 2 частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова про арешт коштів боржника не спрямована виключно на арешт коштів боржника у Філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк", а стосується всіх банківських установ, в яких у боржника відкриті рахунки.

Позивачем надано до суду виключно договір банківського рахунку №75/2099 від 21.09.2015 року, укладений між ПАТ "Державний ощадний банк України" та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області щодо надання послуг з розрахунково-касового обслуговування за рахунками 256.

Згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затверджених постановою Національного банку України від 17 червня 2004 року № 280, в редакції чинній на час укладення вказаної угоди, рахунками зі спеціальним режимом використання є балансові рахунки 2604 "Цільові кошти на вимогу суб`єктів господарювання".

При цьому, рахунки 256 є коштами позабюджетних фондів - кошти, які бюджетні установи та організації отримують понад асигнування, що виділяються їм з державного та/або місцевих бюджетів, та навіть в разі виплати з цих рахунків заробітної плати, не мають спеціального статусу. Відкриття для виплати заробітної плати окремого поточного рахунку зі спеціальним режимом використання не передбачено чинним законодавством України.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.03.2019 року у справі №344/8982/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Окремо суд зазначає, що частиною 9 статті 13 Бюджетного кодексу України передбачено, що створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається. Відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів (включаючи власні надходження бюджетних установ) органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами забороняється, крім випадків, передбачених частиною восьмою статті 16 та частиною другою статті 78 цього Кодексу, а також крім розміщення закордонними дипломатичними установами України бюджетних коштів на поточних рахунках іноземних банків, розміщення на поточних рахунках у банках державного сектору власних надходжень державних і комунальних вищих навчальних закладів, наукових установ та закладів культури, отриманих як плата за послуги, що надаються ними згідно з основною діяльністю, благодійні внески та гранти, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, розміщення вищими і професійно-технічними навчальними закладами на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, якщо таким закладам законом надано відповідне право, та розміщення на рахунках банків надходжень, визначених пунктом 1 частини третьої статті 15, пунктом 13 частини третьої статті 29 та пунктом 12 частини першої статті 69-1 цього Кодексу, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, надані позивачем докази в обґрунтування позовних вимог жодним чином не свідчать, що рахунки, відкриті у Філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" та інших банківських установах є рахунками із спеціальним режимом використання, спеціальними та іншими рахунками, звернення стягнення на які заборонено законом.

Окрім цього, судом встановлено, що оскаржувана постанова містить застереження щодо її застосування до коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до положень частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

З огляду на наведені приписи законодавства, державним виконавцем під час винесення спірної постанови про арешт коштів боржника дотримано вимог законодавства та передбачено запобіжники щодо неможливості порушення прав позивача на вільне користування боржником рахунками із спеціальним режимом використання, спеціальними та іншими рахунками, звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 255, 257, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень про визнання дій протиправними та скасування постанови - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 16 жовтня 2019 року.

Суддя Заічко О.В.