Рішення № 84949938, 15.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

15 жовтня 2019 р. № 520/9145/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови у розгляді заяви ОСОБА_1 від 22.05.2019 року про перерахунок пенсії згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1;

- зобов`язати Харківське приміське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.05.2019 року про перерахунок пенсії згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1;

- зобов`язати Харківське приміське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на рівні з військовослужбовцями строкової служби, відповідно до ст. 59 ч.3 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як норми прямої дії, та ст.3 ч.1 Постанови от 26 червня 2019 року №543, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та провести відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також перебуває на обліку у відповідача, отримуючи пенсію. Позивач з огляду на обставини прийняття Конституційним Судом України рішення від 25.04.2019 року у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), у якому визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХІІ зі змінами, звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку його пенсії. Відповідач листом від 19.07.2019 року повідомив, що рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 року не містить в собі положень щодо порядку його виконання, у зв`язку з чим Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики із листом щодо роз`яснення порядку виконання зазначеного рішення Конституційного Суду України. При цьому, позивачем вказано, що жодного перерахунку пенсії за його заявою здійснено не було. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 11.09.2019 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Ухвалою суду від 11.09.2019 року замінено відповідача Харківське приміське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м. Свободи, б. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ - 14099344).

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує, оскільки з 15.05.2018 року розрахунок пенсії позивача здійснено з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". При цьому, представником відповідача вказано, що заяву позивача від 22.05.2019 року було розглянуто та надано позивачу відповідь. В той же час, представником відповідача вказано, що рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 року не містить положень щодо порядку його виконання, у зв`язку з чим Пенсійний фонд України звернувся з листом до Міністерства соціальної політики України щодо підтвердження власної позиції в частині порядку виконання вказаного рішення. У відповідь на зазначений лист Міністерством соціальної політики України було листом підтверджено позицію відповідача. В подальшому, як вказано представником відповідача, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 року № 543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» з 01.07.2019 року в межах наданих повноважень, позивачу було здійснено перерахунок та нарахування пенсії, яка обчислена з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної встановленої законом на 1 січня відповідного року. Також вказано, що вимога позивача стосовно виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії суперечить чинному законодавству.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов`язано з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_1 , довідкою до акта МСЕК №018411.

При цьому, зі змісту відзиву на позов встановлено, що з 12.02.2002 року по 14.05.2018 року включно позивач перебував на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деякий інших категорій громадян головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримував пенсію по інвалідності в розмірі 7979,23 грн.

В подальшому, з 15.05.2018 року ОСОБА_1 перебуває на обліку у Харківському приміському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області, правонаступником якого на даний час є Головне управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

При цьому, як вказано відповідачем у наданому до суду відзиві на позов, на підставі особистої заяви позивача його пенсія була переведена та перерахована на пенсію по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Представником відповідача зазначено, що з 15.05.2018 року пенсія позивача обчислена з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 22.05.2019 року позивач звернувся до Головного управління із заявою про здійснення перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ч.3 ст.59 Закону №796, з урахуванням рішення Конституційного суду України від 25.04.2019 року № 1-р(ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019, обчислюючи розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Листом від 19.07.2019 року №646/03.20-20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області позивача повідомлено про те, що рішення Конституційного суду України №1-р(ІІ)/2019 не містить положень щодо порядку його виконання та стосовно вказаного питання Пенсійний фонд України 06.05.2019 звернувся до Міністерства соціальної політики України.

Позивач, вважаючи зазначену бездіяльність Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови у розгляді його заяви ОСОБА_1 від 22.05.2019 року протиправною, звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Суд зазначає, що у положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Суд зазначає, що положеннями ст. 59 України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ визначено порядок виплати пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Як встановлено судовим розглядом Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII від 03.10.2017 ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ викладено у новій редакції, відповідно до якої особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

При цьому, пунктом 9.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210, передбачено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Як визначено положеннями ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 22-1 від 25.11.2005 року.

Суд зазначає, що відповідно до п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Відповідно до п. 1.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Згідно з положеннями п. 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Відповідно до приписів п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Як передбачено положеннями п. 4.3. Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

З огляду на вищевикладене, слід дійти висновку, що саме подання заяви для здійснення перерахунку пенсії відповідно до затвердженого цим Порядком Додатку 2 і є законною підставою для прийняття органом Пенсійного фонду будь-яких процесуальних рішень.

Судовим розглядом справи встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та обчислення пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та відповідач листом №646/03-20-20 від 19.07.2019 року повідомив позивача про те, що рішення Конституційного суду України №1-р(ІІ)/2019 не містить положень щодо порядку його виконання та стосовно вказаного питання Пенсійний фонд України 06.05.2019 звернувся до Міністерства соціальної політики України. При цьому, вказаний лист не містить в собі жодних доводів стосовно невідповідності поданої заяви встановленим вимогам або наявності інших недоліків.

Суд зазначає, що відповідач, діючи таким чином, допустив протиправну бездіяльність стосовно здійснення належного розгляду заяви позивача та прийняття за результатами такого розгляду відповідного рішення про відмову у її задоволенні або її задоволення як-то передбачено нормами діючого законодавства.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.05.2019 року про перерахунок пенсії згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.

Враховуючи встановлені судом обставини допущення відповідачем протиправної бездіяльності суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.05.2019 року про перерахунок пенсії згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.

Водночас, суд зазначає, що оскільки відповідачем не було належним чином розглянуто заяву позивача від 22.05.2019 року, за наслідками чого не прийнято відповідного рішення, то позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на рівні з військовослужбовцями строкової служби, відповідно до ст. 59 ч.3 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як норми прямої дії, та ст.3 ч.1 Постанови от 26 червня 2019 року №543, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та провести відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому, стосовно посилань представника відповідача на обставини того, що рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(ІІ)\2019 не містить положень щодо порядку його виконання суд зазначає наступне.

Рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової служби", яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним.

Таким чином, зазначеним рішенням визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

У Рішенні Конституційного Суду України наголошується, що закріплений у Конституції України обов`язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.

Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначив, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов`язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.

Конституційний Суд України наголосив, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.

Конституційний Суд України у вказаному рішенні дійшов висновку, що військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за ч. 3 ст. 59 Закону та обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов`язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків.

Отже, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.

Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Суд зазначає, що рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Положеннями ст.91 Закону України «Про Конституційний Суд України» передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, приписи ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo статус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" в частині "дійсної строкової" втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, а отже додаткового нормативно-правового регулювання ч.3 статті 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" не передбачає.

Враховуючи наведене вище суд зазначає, що звернення Пенсійного фонду України до Міністерства соціальної політики України з питань роз`яснення порядку виконання рішення Конституційного Суду України не є належною підставою для відкладення розгляду заяви позивача від 22.05.2019 року.

Водночас, суд зазначає, що доводи представника відповідача стосовно того, що після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 року № 543 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» з 01.07.2019 року в межах наданих повноважень, позивачу було здійснено перерахунок та нарахування пенсії, яка обчислена з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної встановленої законом на 1 січня відповідного року, не можуть бути враховані судом з огляду на обставини того, що відповідачем до суду не надано жодних достатніх та належних доказів на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно із приписами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м. Свободи, б. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.05.2019 року про перерахунок пенсії згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.05.2019 року про перерахунок пенсії згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.