Рішення № 84949855, 10.10.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1482/19

10 жовтня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.

представника позивача Нужди Ф. Т.

представника відповідача Васильчук І.Б.

представника відповідача Неділенько В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "БМ ЛТД" до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000744/2 від 22.05.2019 року, яке стосується вартості автомобіля легкового BMW 318D та картку відмови у митному оформленні автомобіля легкового BMW 318D UA, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "БМ ЛТД" з адміністративним позовом до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем придбано автомобіль марки ВМW 318D, бувший у використанні; тип кузова - седан; тип двигуна - дизельний; об`єм двигуна 1995 куб.см; потужність 100 кВт; календарний рік виготовлення та модельний рік - 2018; загальна кількість місць - 5; призначений для перевезення пасажирів дорогами загального користування; торгова марка ВМW; виробник ВМW/EU - придбаний товариством з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційною фірмою «БМ ЛТД» (скорочено ТОВ ВКФ «БМ ЛТД») на підставі Договору №1-173242 від 9 квітня 2019 року, укладеного з підприємством Boonstra schadevoertuigen (Нідерланди) та імпортований в Україну.

Вказана вище вартість автомобіля визначена у Договорі сумою 16 250 Євро і сплачена продавцю відповідно до платіжних доручень від 10 квітня 2019 року №3612(три тисячі триста євро), від 25 квітня 2019 року №3657 (п`ять тисяч п`ятсот двадцять п`ять євро), від 19 квітня 2019 року №3636 (сім тисяч чотириста двадцять п`ять євро) шляхом безготівкового перерахування коштів через уповноважені банки.

Однак, в графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів вказано, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана в зв`язку з тим, що у документах, поданих до митного оформлення, наявні розбіжності: договір купівлі- продажу складений українською мовою, а остання сторінка - англійською, в ньому не зазначені умови поставки товару, платіжні документи та декларація країни відправника не містять посилання на рахунок-фактуру, у інтернет - сайтах є інформація про більшу вартість товару, пред`явленого декларантом для митного оформлення. Крім того, у даній графі Рішення про коригування митної вартості товарів вказано, що після консультацій з декларантом митна вартість автомобіля була визнана митницею за резервним методом - 23 600 євро.

Позивач не згідний з рішенням відповідача, і тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 05.07.2019 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 29.07.2019 о 11:45 год. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 25.07.2019. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом, посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості № UА403000/2019/000744/2 від 22.05.2019 у зв`язку з тим, що у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності; декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості товарів, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: фактурну вартість; на вимогу митного органу декларантом не надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно із вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 53 МК України.

У рішенні про коригування митної вартості № UА403000/2019/000744/2 від 22.05.2019 зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної, а також причини застосування резервного методу відповідно до ст. 64 МК України.

Зокрема, у рішенні про коригування митної вартості зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а саме: договір купівлі-продажу складений на п`яти сторінках, чотири з яких складені українською мовою, а одна англійською. Відповідно до пункту 10.5 даного договору зазначено, що він складений українською мовою на трьох сторінках, однак до митного оформлення подано на п`яти сторінках. Договір складений англійською мовою до митного оформлення не подався. Також до митного оформлення декларантом не подано ордер, який зазначено в рахунку фактурі (інвойсі). В платіжних документах поданих до митного оформлення відсутнє посилання на рахунок - фактуру, згідно якого здійснювалась оплата. В копії митної декларації країни відправлення відсутнє посилання на рахунок-фактуру, договір купівлі-продажу, також не зазначено умов поставки товару.

У відзиві представник відповідача вказує на правомірність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, просить відмовити у задоволенні позову повністю.

29.07.2019 секретарем судового засідання складено довідку про те, що судове засідання не відбулося, у зв`язку з тим, що суддя знаходиться у відпустці. Розгляд справи відкладено на 03.09.2019 о 11:00 год.

Ухвалою суду від 03.09.2019 позовну заяву було залишено без руху із зазначенням її недоліків та способу їх усунення.

06 вересня 2019 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків, а саме долучено документ про сплату судового збору на суму 1921 грн.

Ухвалою суду від 11.09.2019, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оголошено перерву до 11.10.2019 о 09:30 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши в судовому засіданні думку сторін, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "БМ ЛТД" придбано автомобіль марки ВМW 318D, бувший у використанні; тип кузова - седан; тип двигуна - дизельний; об`єм двигуна 1995 куб.см; потужність 100 кВт; календарний рік виготовлення та модельний рік - 2018; загальна кількість місць - 5; призначений для перевезення пасажирів дорогами загального користування; торгова марка ВМW; виробник ВМW/EU - придбаний товариством з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційною фірмою «БМ ЛТД» (скорочено ТОВ ВКФ «БМ ЛТД») на підставі Договору №1-173242 від 9 квітня 2019 року, укладеного з підприємством Boonstra schadevoertuigen (Нідерланди) та імпортований в Україну.

Вартість автомобіля визначена у Договорі сумою 16 250 Євро і сплачена продавцю відповідно до платіжних доручень від 10 квітня 2019 року №3612 (три тисячі триста євро), від 25 квітня 2019 року №3657 (п`ять тисяч п`ятсот двадцять п`ять євро), від 19 квітня 2019 року №3636 (сім тисяч чотириста двадцять п`ять євро) шляхом безготівкового перерахування коштів через уповноважені банки.

Відповідно до повідомлення митниці від 16 травня 2019 року, керуючись наведеними нормами закону, ТОВ ВКФ «БМ ЛТД» подало Тернопільській митниці ДФС митну декларацію (МД-2), документи, у яких міститься числове значення вартості автомобіля в розмірі 16 250 євро - договір купівлі-продажу №1-173242 від 09 квітня 2019 року, рахунок-фактуру, інвойс, експортну декларацію, вказані вище платіжні документи про перерахування коштів уповноваженим банком, документи про доставку автомобіля із-за кордону, вантажно-митну декларацію, складену в пункті пропуску, витяг з сайту з інформацією про придбаний автомобіль, де міститься інформація про пошкодження даного транспортного засобу та його орієнтовна ціна (13 999 євро), що є ще меншою за ціну придбання.

До вказаної митної декларації декларантом долучено наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) № 20191674 від 25.04.2019; сертифікат про походження EUR.1 № АF 00718940 від 30.04.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 05.11.2018; платіжне доручення щодо передоплати № 3612 від 10.04.2019; платіжне доручення № 3636 від 19.04.2019; платіжне доручення № 3657 від 25.04.2019; калькуляція по транспортних витратах № 14 від 15.05.2019; зовнішньоекономічний договір № 1-173242 від 09.04.2019; договір про надання послуг митного брокера № 02/10/2012-2 від 02.10.2012; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держаними органами № 4084946 від 08.05.2019; інші некласифіковані документи - сертифікат відповідності № UА.008.66484-19 від 14.05.2019; митна декларація країни відправлення № 19NLJV2BCQACGLWD56 від 29.04.2019. Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів посадовою особою відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом. Уповноваженій особі декларанта 16.05.2019 направлено електронне повідомлення наступного змісту: "Відповідно до ч. 2 ст. 264 МКУ прошу Вас представити до митного контролю та митного оформлення оригінали документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ відповідач просив надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару: транспортні документи; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією».

Також повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта було додатково надано: платіжне доручення щодо передоплати; копію митної декларації країни відправлення № 19NLJV2BCQACGLWD56 від 29.04.2019; інформацію з інтернет сайту mobile.de та фото товару.

Також, листом від 20.05.2019 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, щодо надання додаткових документів підтвердження митної вартості до декларації UА403010/2019/008149 від 16.05.2019 додані копія митної декларації країни відправлення, та передоплата, відомості із сайту mobile.de, додаткових відомостей та документів не має можливості надати.

Таким чином, сумніви органу доходів і зборів щодо вартості автомобіля не можна вважати обґрунтованими, оскільки надані декларантом документи не містили розбіжностей, ознак підробки або відомостей, що не підтверджують числових значень складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Відповідач, за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації UА403010/2019/008149 від 16.05.2019 та доданих до неї документів, відповідач здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс рішення про коригування митної вартості товарів №UА403000/2019/000744/2 від 22 травня 2019 року, яке стосується вартості автомобіля легкового BMW 318D та 23 травня 2019 року складено картку відмови у митному оформленні автомобіля № UА403000 /2019/00421.

При цьому вказавши в графі 33 в графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів вказано, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана в зв`язку з тим, що у документах, поданих до митного оформлення, наявні розбіжності: договір купівлі- продажу складений українською мовою, а остання сторінка - англійською, в ньому не зазначені умови поставки товару, платіжні документи та декларація країни відправника не містять посилання на рахунок-фактуру, у інтернет - сайтах є інформація про більшу вартість товару, пред`явленого декларантом для митного оформлення. Крім того, у даній графі Рішення про коригування митної вартості товарів вказано, що після консультацій з декларантом митна вартість автомобіля була визнана митницею за резервним методом - 23 600 євро. Вартість колісних транспортних засобів та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що інформація яка міститься на загальнодоступних інтернет ресурсах вартість даного товару є значно вищою за заявлену декларантом. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно частини другої статті 53 Митного кодексу України, а саме: якщо здійснювалось страхування, страхові документи та додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України висновок про вартісні характеристики підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 МК України.

У зв`язку з прийнятим рішенням відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА403000/2019/00421 від 23.05.2019.

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригуванням митної вартості товару, оскільки надані представником позивача документи - повністю підтверджують фактичну вартість, яка й сплачена за даний автомобіль.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, суд, зважаючи на предмет позову, перевіряє чи оскаржуване рішення відповідачем прийняте у відповідності до зазначених вище умов.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно частини 3 статті 57 даного Кодексу кожний наступний метод застосовуються лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять, реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина .2).

Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).

Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих: підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому-числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації, визначено за основним методом, а до самої митної декларації подано необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору та підтверджуючих ціну договору додаткових документів.

Відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів вказано про неможливість застосування методу на основі віднімання вартості, оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені з ціни. Метод на основі додавання вартості не використаний, оскільки відсутня інформація про вартість витрат, що зараховуються до ціни товару. Суд зазначає, що дані твердження жодним чином не підтверджені, що ставить під сумнів загалом, що будь-які методи, окрім 6 резервного, відповідач намагався застосувати.

Також в оскаржуваному рішенні вказано, що за результатом проведеної з декларантом консультації, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості за 1 основним методом, оскільки за такою консультацією у декларанта витребовували відомості лише в порядку передбаченому частинами другою та третьою статті 53 МК України. Тобто запит під час консультації істотно відрізняється від зазначених у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів всіх зазначених обставин та підстав винесення рішення.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі № 805/2713/16-а.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено про наявність розбіжностей у документах поданих до митного оформлення, зокрема: декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості товарів, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: фактурну вартість; на вимогу митного органу декларантом не надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно із вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 53 МК України.

Таке твердження відповідача не відповідає дійсності, оскільки судом встановлено, що вартість автомобіля сплачена продавцю відповідно до платіжних доручень від 10 квітня 2019 року №3612(три тисячі триста євро), від 25 квітня 2019 року №3657 (п`ять тисяч п`ятсот двадцять п`ять євро), від 19 квітня 2019 року №3636 (сім тисяч чотириста двадцять п`ять євро) шляхом безготівкового перерахування коштів через уповноважені банки.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення;8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Проте, всупереч зазначеній нормі МК України, відповідачем не було повідомлено декларанта, які саме числові значення складових митної вартості транспортного засобу чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, були відсутні та які документи слід додатково надати.

У відповідача була можливість перевірити (уточнити), задекларовану вартість імпортованого автомобіля марки ВМW 318D, бувший у використанні; тип кузова - седан; тип двигуна - дизельний; об`єм двигуна 1995 куб.см; потужність 100 кВт; календарний рік виготовлення та модельний рік - 2018; загальна кількість місць - 5; призначений для перевезення пасажирів дорогами загального користування; торгова марка ВМW; виробник ВМW/EU, оскільки рахунок-фактура містить відомості про продавця, його адресу, як і всі надані додаткові документи. Позивачем надані всі необхідні документи, які підтверджують сплачену за авто ціну.

Наведене загалом і в цілому свідчить про недотримання Тернопільською митницею ДФС України вимог частини 2 статті статті 53 Митного кодексу України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу за основним методом - ціною договору.

Частиною 3 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

За приписами статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4).

Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно рішення, про коригування митної вартості товарів за № UА403000/2019/000744/2 від 22.05.2019 відповідачем, при визначенні митної вартості імпортованого транспортного засобу не застосовані другорядні методи визначення митної вартості товарів, у зв`язку з відсутністю достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем не здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості транспортного засобу відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України, як того вимагають положення частини 4 статті 57 вказаного Кодексу, відповідачем також не було витребувано відомості про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, не використано наявні відомості.

Суд вважає, що зазначені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів за № UА403000/2019/000744/2 від 22.05.2019 підстави не застосування відповідачем другорядних (першого-п`ятого) методів при визначенні митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу не відповідають дійсності. Відповідачем також не обґрунтовано ціну, що визначена ним у розмірі 23600 євро, однозначною та з урахуванням усіх факторів, що впливають на її визначення. І така вартість - загалом, жодним чином немає свого підтвердження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю. Рішення про коригування митної вартості товарів Тернопільської митниці ДФС (46020, м. Тернопіль, вул. Текстильна 38, код ЄДРПОУ 39420537) №UA403000/2019/000744/2 від 22.05.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403000/2019/00421 визнати протиправними та скасувати.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційної фірми "БМ ЛТД" (46010, м. Тернопіль, вул. Галицька 3, код ЄДРПОУ 14049984) понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці ДФС (46020, м. Тернопіль, вул. Текстильна 38, код ЄДРПОУ 39420537).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.