Рішення № 84949640, 30.09.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2019 року м. Рівне №460/1452/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доДепартаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню, компенсації за затримку розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач), та просила :

стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати з службу у нічний час в розмірі 5368,54 грн;

стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 компенсацію за затримку розрахунку при звільненні за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 02 жовтня 2018 року позивач звільнена зі служби в поліції, однак станом на дату звільнення відповідачем не було проведено повного розрахунку з нею. Позивач вказала, що за період проходження служби з 25.01.2016 по 02.10.2018 (не включаючи травень 2018 року) вона відпрацювала у 2016 році – 440 годин у нічний час, у 2017 році – 536 годин, у 2018 році – 62 години. Проте, всупереч приписам постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" відповідачем не було здійснено їй виплату доплати за службу в нічний час в розмірі 35% посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час, яка є частиною грошового забезпечення поліцейських і повинна була виплачуватись їй у строки, встановлені чинним законодавством. Стверджує, що у дату її звільнення відповідачем не були виплачені всі суми, які належали до виплати, а тому вона вважає, що має право на стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні у розмірі середнього заробітку за весь час затримки по день ухвалення судового рішення.

Позивач також просила встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у разі задоволення позову.

Ухвалою суду від 17.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і витребувано від відповідача обґрунтований розрахунок кількості годин несення служби позивача у нічний час та докази на його підтвердження, а також довідку про суму нарахованих до виплати позивачу коштів за несення служби у нічний час за період з 25 січня 2016 року по 02 жовтня 2018 року.

Відповідачем 15.08.2019 подано до суду відзив на позовну заяву, у якому він заперечив проти заявлених позовних вимог. Зазначив, що грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення. Відповідно до кошторису ДПП було прийнято ряд наказів, якими затверджені граничні розміри грошового забезпечення працівників згідно із займаними посадами, які включають в себе всі складові та види грошового забезпечення поліцейських та схеми посадових окладів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988, та які були виплачені позивачу. Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат. Вважає, що виплата грошового забезпечення позивачу здійснювалась у відповідності до вимог чинного законодавства, в межах номенклатури посад встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат встановлених відповідним наказом керівника в межах вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, відповідач вважає відсутніми підстави для задоволення позову та просив в його задоволенні відмовити повністю.

Ухвалою суду від 20.08.2019 витребувано від Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України обґрунтований розрахунок кількості годин несення служби ОСОБА_1 у нічний час за період з 25 січня 2016 року по 02 жовтня 2018 року, та докази на його підтвердження.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини справи та фактичні правовідносини сторін.

Матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_1 1989 р.н., з 25.01.2016 по 02.10.2018 проходила службу в Національній поліції України, що підтверджується копією її трудової книжки (а.с.15 том 1).

Департамент патрульної поліції Національної поліції України листом №247аз/41/5/05-2019 від 11.07.2019 підтвердив, що наказом Департаменту патрульної поліції від 18.04.2016 № 106 о/с ОСОБА_1 з 19.04.2016 призначено інспектором роти № 2 батальйону УПП в м. Рівному та встановлено посадовий оклад у розмірі 2400 грн (а.с.54 том I).

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №928 о/с від 26.09.2018 "По особовому складу", відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Рівненській області: лейтенанта поліції ОСОБА_1 , з 02 жовтня 2018 року, із відрахуванням грошового забезпечення за 7 діб щорічної чергової оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. Станом на день звільнення стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років у календарному обчисленні становить 02 роки 08 місяців 08 днів (а.с.45 том 1).

03.10.2018 ОСОБА_1 подано заяву на ім`я начальника Департаменту патрульної поліції про здійснення розрахунку у повному обсязі у зв`язку зі звільненням зі служби в поліції, у тому числі оплату за несення служби в нічний час, за період служби в управлінні патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції (а.с.18 том I).

Департамент патрульної поліції Національної поліції України листом №К-9182/41/5/05-2018 від 24.10.2018 повідомив позивача, що у жовтні 2018 року їй виплачено грошове забезпечення на суму 522,58 грн (у тому числі утримано військовий збір 1,5%) за відпрацьовані 2 календарні дні поточного місяця. Враховуючи викладене, з нею проведено остаточний розрахунок у повному обсязі. Крім того, направлено розрахунковий лист за жовтень 2018 року (а.с.20 том I).

Управлінням патрульної поліції в Рівненській області ДПП листами №655/41/30/01-2019 від 14.01.2019 та №23757/41/30/01-2019 від 09.09.2019 повідомлено, що згідно з книгою нарядів УПП в Рівненській області ДПП працівником ОСОБА_1 було здійснено несення служби в нічний час у 2016 році – 440 годин, у 2017 році – 536 годин, у 2018 році – 62 години (а.с.22, 68 том I).

Цей факт також підтверджується копіями з книги нарядів №70 за період несення служби з 20.04.2016 по 29.11.2016 (а.с.69-а.с.173 том I ), копіями з книги нарядів №110 за період несення служби з 29.11.2016 по 30.08.2017 (а.с.1-113 том 2) і копіями з книги нарядів №285 за період несення служби з 31.08.2017 по 24.06.2018 (а.с.174-а.с.206 том I).

Департамент патрульної поліції Національної поліції України листом №К-769/41/5/05-2019 від 26.02.2019 повідомив позивача, що відповідно до наявних довідок обліку несення поліцейськими служби в нічний час позивачем у травні 2018 року відпрацьовано 16 годин у нічний час Враховуючи викладене, в червні 2019 року їй проведено доплату за службу в нічний час за травень 2018 року у розмірі 80,96 грн, що підтверджується розрахунковим листом (а.с.23,24 том I).

Вищевказані обставини також підтверджені довідкою від 29.07.2019 №1570, виданою Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якій, окрім цього, зазначено, що оскільки до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ДПП довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час УПП в Рівненській області за період з 19.04.2016 по 31.12.2017 не надходили, підстави для виплати доплати за службу в нічний час за вказаний період відсутні (а.с.57 том I).

Довідкою про доходи ОСОБА_1 від 16 травня 2019 року №1148, виданою відповідачем, за серпень-вересень 2018 року стверджується, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 234 грн 52 коп., середньомісячна заробітна плата - 7152 грн 95 коп; кількість робочих днів згідно з графіком роботи - 61; фактична кількість відпрацьованих робочих днів - 61 (а.с.29 том I).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі – Закон №580-VIII).

Згідно з п.4 ч. 10 ст. 62 Закону №580-VIII визначено гарантії професійної діяльності поліцейського, за змістом яких поліцейський, зокрема, своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Закону №580-VIII, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі – Постанова №988) визначено, що національна поліція з метою організації своєї діяльності фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України інших джерел, не заборонених законом, а також забезпечує ефективне і цільове їх використання.

Пунктом першим Постанови №988 встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з пп.3 п.5 Постанови №988, встановлено обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

На виконання статті 94 Закону №580-VIII та Постанови №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі – Порядок №260).

Згідно з п.5 Розділу І Порядку №260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 11 Розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 11 Розділу ІІ Порядку №260, поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Так, пунктом 15 вказаного Порядку передбачено, що у разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно.

Отже, грошове забезпечення має бути виплачене не пізніше дня звільнення зі служби в поліції.

Згідно з п.7 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, за власним бажанням.

Судом встановлено, що 26.09.2018 наказом Департаменту патрульної поліції за №928о/с звільнено ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII.

В період з 25.01.2016 по 02.10.2018 позивач відпрацювала 1038 годин в нічний час, зокрема: у 2016 році – 440 годин, у 2017 році – 536 годин, у 2018 році – 62 години, що підтверджується копіями книг нарядів другої роти управління патрульної поліції в м. Рівному ДПП щодо розстановки добових нарядів поліцейських, до складу яких входила позивач.

Цей факт підтверджується у досліджених судом листах відповідача №655/41/30/01-2019 від 14.01.2019 і №23757/41/30/01-2019 від 09.09.2019 та сторонами не заперечується.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач був зобов`язаний здійснювати доплати позивачу за відпрацьовані години у нічний час у розмірах і у строки, передбачені чинним законодавством.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що позивачу виплачувалося грошове забезпечення в межах граничних розмірів такого грошового забезпечення, зокрема, здійснено виплату посадового окладу, доплату за спеціальне звання, за вислугу років, адже у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та положень Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260) - доплата за службу в нічний час є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення поліцейського, який входить до складу грошового забезпечення поліцейського, а обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час встановлений п.п. 3 п. 5 вищевказаної Постанови № 988.

Проте, відповідач в супереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 доплату за службу в нічний час не здійснював (крім травня 2018 року).

Суд враховує, що відповідно до пункту 11 Розділу ІІ Порядку №260, годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Оскільки, згідно з листом Департаменту патрульної поліції №247аз/41/5/05-2019 від 11.07.2019 з 19.04.2016 ОСОБА_1 був встановлений посадовий оклад у розмірі 2400 грн, то за 1 годину служби в нічний час у вказаний період позивачу повинно бути компенсовано 5,25 грн (2400/160 х 35%).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що оскільки позивач в період з 25.01.2016 по 02.10.2018 відпрацювала 1038 годин в нічний час, а саме: у 2016 році – 440 годин, у 2017 році – 536 годин, у 2018 році – 62 години, то їй повинна бути нарахована та виплачена відповідачем доплата за службу в сумі 5449 грн 50 коп. (1038 год. х 5,25 грн).

Враховуючи, що за травень 2018 року позивачу виплачена зазначена вище доплата у розмірі 80 грн 96 коп, то сума, яка належала до виплати, складає 5368 грн 54 коп. (5449,50 - 80,96).

Отже, позовна вимога про стягнення частини невиплаченого грошового забезпечення -доплати за службу у нічний час у розмірі 5368 грн 54 коп. є обґрунтованою, доведеною належними, допустимими і достовірними доказами, а тому її слід задовольнити.

Вирішуючи спір в частині позовної вимоги про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення, суд враховує таке.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Спеціальним законодавством щодо порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським не врегульовано питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст.ст. 116, 117 КЗпП України.

У постанові Верховного Суду України від 13 березня 2017 року №6-259цс17 наведені правові висновки, за якими установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, або в разі його відсутності в цей день - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи - по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не позбавляє його відповідальності.

У разі непроведення розрахунку у зв`язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Поряд з цим, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст.117 КЗпП України).

Окрім того, у постанові від 15.09.2015 у справі № 21-1765а15 Верховний Суд України прийшов до висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені статтею 116 КЗпП, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 23 травня 2018 року у справі №803/1212/16 провадження №К/9901/10896/18, в якій суд касаційної інстанції зазначив, що, а ні Законом України "Про Національну поліцію", а ні Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, не врегульовано порядок відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні працівника з органів внутрішніх справ.

Так, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини.

Частиною першою статті 117 Кодексу законів про працю України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Слід зауважити, що непоширення норм Кодексу законів про працю України на рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ/поліції стосується саме порядку та умов визначення норм оплати праці (грошового забезпечення) та порядку вирішення спорів щодо оплати праці.

Питання ж відповідальності за затримку розрахунку при звільненні осіб рядового і начальницького складу (зокрема, затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, які не є складовими заробітної плати (грошового забезпечення) – не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення.

В той же час такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку.

Під час розгляду вирішення цієї справи суд дійшов висновку, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо виплати позивачу при звільненні належних їй доплат за роботу у нічний час, на які позивач мала право за період несення служби на посаді інспектора роти №2 Управління патрульної поліції у місті Рівному Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

При цьому жодних обставин, які об`єктивно перешкоджали б відповідачу провести розрахунок з позивачем при звільненні в порядку та строки, визначені спеціальним законодавством, судом не встановлено, а відповідач на їх наявність не покликається. Отже, такий розрахунок не проведено з вини відповідача.

Тому, оцінюючи наведені вище обставини, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 компенсації за затримку розрахунку при звільненні за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100), у разі визнання середньої заробітної плати час затримки розрахунку при звільненні середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (п.8 Порядку №100).

Відповідно до пункту 9 розділу I Порядку №260, при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

За змістом Постанови №988 грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку кількості календарних днів відповідного місяця їх служби.

Згідно з довідкою Департаменту патрульної поліції від 16 травня 2019 року №1148 середньомісячна заробітна плата позивача на дату її звільнення складала 7152 грн 95 коп, а середньоденна – 234 грн 52 коп.

З 02.10.2018 по день постановлення судового рішення 30.09.2019 пройшло 363 календарні дні, а відтак, сума середнього заробітку, належна до виплати ОСОБА_1 за час затримки розрахунку при звільненні, становить 85130 грн 76 коп. (234,52 х 363).

Відповідно до п.3 Порядку №100, усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Згідно з п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України).

Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є відповідно обов`язком роботодавця, а не працівника, то сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 85130 грн 76 коп., визначена без утримання такого податку та інших обов`язкових платежів, які повинен утримати та сплатити за працівника роботодавець.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Аргументи, на які посилається відповідач, суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи. Натомість, позовні вимоги відповідають обставинам справи, ґрунтуються на вимогах закону та підтверджені належними й допустимими доказами, відтак підлягають задоволенню повністю.

Щодо зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання рішення суд зазначає наступне.

Частиною першою ст.382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим, суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Беручи до уваги обставини цієї справи, підстави зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, на користь позивача підлягає стягнення судовий збір в розмірі 768 грн 40 коп, сплачений згідно з банківською квитанцією від 08.07.2019 №MP_AB011097GNB_8417168, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.44 том 1).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул.Ф.Ернста,3, м.Київ 48, 03048; код ЄДРПОУ 40108646) задовольнити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул.Ф.Ернста, 3, м.Київ 48, 03048; код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу у нічний час в сумі 5368,54 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім грн 54 коп).

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул.Ф.Ернста, 3, м.Київ 48, 03048; код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.10.2018 по 30.09.2019 в сумі 85130,76 грн (вісімдесят п`ять тисяч сто тридцять грн 76 коп.)

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул.Ф.Ернста, 3, м.Київ 48, 03048; код ЄДРПОУ 40108646).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 30 вересня 2019 року.

Суддя Дорошенко Н.О.