Рішення № 84949638, 09.09.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 вересня 2019 року м. Рівне №460/1794/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Леська В.М., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

позивача: представник Омельчук ОСОБА_1 В.,

відповідача: представник Юхименко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2 доГоловного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі – відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов`язання вчинення певних дій.

Позивач просив суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 №Ф-5507-17;

- зобов`язати відповідача виключити з інтегрованої картки платника – ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), відомості щодо недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 3582,09грн.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем та як інвалід третьої групи звільнений від обов`язку сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Ухвалою суду від 19.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Головним управлінням ДФС у Рівненській області подано відзив, за змістом якого податкова вимога сформована відповідно з вимогами чинного законодавства на суму податкового боргу, що виник на підставі самостійно поданого платником звіту.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Вказав, що він звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як фізична особа – підприємець, який обрав спрощену систему оподаткування, є пенсіонером по інвалідності та не виявив бажання бути платником єдиного внеску шляхом укладення відповідного договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Ці обставини підтверджені рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання. Проте, відповідач протиправно рішення суду не виконує.

Просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача надала пояснення, тотожні позиції, викладеній у відзиві на позовну заяву.

Пояснила, що суми нарахованого та самостійно задекларованого єдиного внеску фізичними особами-підприємцями підлягають сплаті на загальних підставах.

Звернула увагу суду на те, що відомості про страховий стаж та дохід, розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Просила суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстровано як фізичну особу-підприємця 18.09.2003.

ОСОБА_2 є пенсіонером, вид пенсії: по інвалідності, третя група, загальне захворювання – пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 від 27.03.2008, довідка до акта огляду МСЕК серії РВН №160321 від 07.12.2009.

05.02.2014 позивачем подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2013 рік, у якому самостійно визначено суму єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування – 3582,09грн.

10.04.2018, на підставі вказаного звіту, Головним управлінням ДФС у Рівненській області сформовано вимогу №Ф-5507-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 3582,09грн.

Зазначену вимогу ОСОБА_2 оскаржив до суду.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 у справі №817/1650/18, яке набрало законної сили 14.02.2019, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Рівненській області від 10.04.2018 №Ф-5507-17.

За змістом вказаного рішення суду, ОСОБА_2 звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як фізична особа-підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування, та інвалід третьої групи, що отримує пенсію по інвалідності.

13.05.2019 Головним управлінням ДФС у Рівненській області сформовано та надіслано позивачу нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ф-5507-17 в сумі 3582,09грн.

Зазначену вимогу ОСОБА_2 оскаржив в адміністративному порядку.

Рішенням Державної фіскальної служби від 20.06.2019 №28309/6/99-99-11-05-02-25 скаргу позивача залишено без задоволення, вимогу Головного управління ДФС у Рівненській області – без змін.

Вважаючи вимогу контролюючого органу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI встановлено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.4 ст.8 Закону №2464-VI).

Згідно з ч.ч.1-4 ст.25 Закону №2464 рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464, платниками єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Водночас, ч.4 ст.4 Закону №2464-VI передбачено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 ч.1 цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначено судом вище, рішенням суду, що набрало законної сили, встановлений факт звільнення ОСОБА_2 від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У силу вимог ч.4 ст.78 КАС України, зазначені обставини не потребують доказування.

Відтак, правові підстави для прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 №Ф-5507-17 у відповідача відсутні.

При цьому, суд зазначає, що на момент формування зазначеної вимоги та дотепер рішення суду від 10.09.2018 у справі №817/1650/18 є чинним, статус позивача, як фізичної особи-підприємця та пенсіонера третьої групи по інвалідності – не змінився.

Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 №Ф-5507-17 є протиправною та підлягає до скасування.

Організація діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 №422, зареєстровано в Міністерстві юстиції 20.05.2016 за №751/28881 (далі – Порядок №422).

У силу вимог Порядку №422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Інтегрована картка платника містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в інтегрованій картці платника розрахункових операцій.

У розділі VII Порядку №422 визначено механізм перенесення до інтегрованої картки платника результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Розділом VI Порядку №422 врегульовано порядок відображення в інтегрованій картці платника сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов`язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Зокрема, визначено, що рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання та пені/суми єдиного внеску за результатами судового оскарження) є первинним документом, на підставі яких в інтегрованій картці платника здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Всупереч наведеним нормам, відповідачем не було відображено в інтегрованій картці платника ОСОБА_2 результат судового оскарження (рішення суду від 10.09.2018 у справі №817/1650/18) шляхом погашення в інтегрованій картці платника заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 3582,09грн.

Таким чином позовна вимога про виключення з інтегрованої картки платника відомостей щодо недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є належним способом захисту порушеного права ОСОБА_2 та підлягає задоволенню

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Отже, позовні вимоги суд задовольняє повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в сумі1536,80грн, сплачені згідно з квитанцією від 10.07.2019 №19, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.4).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12, м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 39394217) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13 травня 2019 року №Ф-5507-17.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Рівненській області здійснити коригування особового рахунку ОСОБА_2 шляхом виключення з особового рахунку платника податків недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 3582,09грн.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Головного управління ДФС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39394217), судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1536,80грн (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12 вересня 2019 року.

Суддя Дудар О.М.