Рішення № 84949633, 04.09.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2019 року м. Рівне №460/1688/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Леська В.М., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: представник Юхименко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі – відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2019 №Ф-73036-51.

Позов обґрунтовано тим, що позивач протиправно була зареєстрована як фізична особа-підприємець, а тому визначення відповідачем заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як такій особі є безпідставним.

Ухвалою суду від 19.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

Головним управлінням ДФС у Рівненській області подано відзив, за змістом якого податкова вимога сформована згідно з вимогами чинного законодавства, оскільки позивач перебувала на обліку як фізична особа-підприємець та як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.

Ухвалою суду від 04.09.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та пояснила суду, що займається незалежною професійною діяльністю як адвокат, проте ніколи не реєструвалася як фізична особа-підприємець.

Протиправність запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо неї як фізичної особи-підприємця визнано рішенням суду.

Вказала на своєчасність подання до контролюючого органу звітів як особою, що здійснює незалежну адвокатську діяльність, та своєчасність сплати самостійно визначених грошових зобов`язань.

Зазначила, що жодного разу не подавала звіт про суми нарахованого єдиного внеску як фізична особа-підприємець.

Відтак, формування відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску призвело до подвійного оподаткування діяльності.

Просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Пояснила суду, що борг позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування виник у період 2017-2018 років. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач зареєстрована та перебуває на обліку як фізична особа-підприємець.

Вказала, що інформацію про позивача як фізичну особу-підприємця було включено до Єдиного державного реєстру на підставі відомостей, отриманих від тимчасової міжвідомчої спеціальної комісії з питань проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Зазначила, що право позивача на зайняття адвокатською діяльністю не зупинено та не припинено, а тому вона зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З урахуванням викладеного, вважає дії контролюючого органу законними, спірну вимогу про сплату боргу – правомірною.

Просила суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі рішення Рівненської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №1 від 08.06.1993 має право на зайняття адвокатською діяльністю, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №47 (а.с.6).

Відомості щодо позивача містяться у Єдиному реєстрі адвокатів України, що підтверджується витягом від 05.03.2019. Форма адвокатської діяльності – індивідуальна адвокатська діяльність (а.с.7).

ОСОБА_1 з 02.07.1993 перебуває на обліку у контролюючому органі як платник податків (діяльність адвокатських об`єднань та індивідуальна адвокатська діяльність), що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 15.12.2005 №10384 (а.с.8).

09.11.2018 Головним управлінням ДФС у Рівненській області для ОСОБА_1 сформовано вимогу №Ф-73036-51 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 8558,05грн (а.с.10).

05.02.2019 Головним управлінням ДФС у Рівненській області для ОСОБА_1 сформовано вимогу №Ф-73036-51 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 10977,61грн (а.с.9).

Вимогу від 05.02.2019 №Ф-73036-51 позивач оскаржила в адміністративному порядку.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 12.04.2019 №17340/6/99-99-11-05-02-25 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2019 №Ф-73036-51 – без змін (а.а.с.11-13).

Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

У силу вимог пп.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Відповідно до пп.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19 ПК України, контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI встановлено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи (п.3-1. ч.1. ст.1 Закону №2464-VI).

Згідно з ч.ч.1-4 ст.25 Закону №2464-VI рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є:

- фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Тобто, законодавець розмежовує платників єдиного внеску на фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Всупереч наведеним вимогам, позивачу було визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску як фізичній особі-підприємцю з ознакою незалежної професійної діяльності (дата встановлення ознаки – 04.09.2018), що вбачається з рішення Державної фіскальної служби України від 12.04.2019 №17340/6/99-99-11-05-02-25.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що Закон №2464-VI не визначає такого платника єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Фізична особа-підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі №460/949/19 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації Дубенської міської ради: визнано протиправним та скасовано запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.09.2012 про включення до даного реєстру відомостей про ОСОБА_1 Зазначене рішення суду набрало законної сили 30.08.2019 (а.а.с.40-43).

Вказаним рішенням суду встановлено відсутність наміру ОСОБА_1 здійснювати підприємницьку діяльність, а також факт неподання нею будь-яких документів для реєстрації як фізичної особи-підприємця.

Суд критично оцінює посилання відповідача на існування на момент формування спірної вимоги в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію позивача як фізичної особи-підприємця, оскільки згідно з рішенням суду від 30.07.2019 у справі №460/949/19, такий запис не містив відомостей про дату реєстрації фізичної особи-підприємця та виду діяльності.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.9 Закону №2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Отже, зазначена норма зобов`язує контролюючий орган нараховувати єдиний внесок, сформувавши вимогу про його сплату, на підставі: акта перевірки; звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів; бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до Закону №2464-VI нараховується внесок.

Під час розгляду справи судом встановлено відсутність наведених підстав.

Так, позивач звітності не подавала, відповідачем чи іншим державним органом перевірку щодо позивача проведено не було, бухгалтерські та інші документи у позивача не витребовувалися та, відповідно, нею контролюючому органу не надавалися.

Суд зазначає, що відомості з інтегрованої картки платника єдиного внеску та з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не належать до переліку "інших документів", оскільки не підтверджують суми виплат (доходу).

Такі відомості є підставою призначення перевірки, під час проведення якої у платника внеску виникає право надати пояснення, що становить мінімальний стандарт права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Суд зазначає, що у спірній ситуації саме перевірка правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платником до органу доходів і зборів, була б більш ніж доцільною з огляду на протиправність запису про державну реєстрацію позивача як фізичної особи-підприємця.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розумності, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), вчинені без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Таким чином, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2019 №Ф-73036-51 є протиправною та підлягає до скасування, а адміністративний позов – до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи наведені норми, суд, з метою належного захисту прав, свобод, інтересів позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача здійснити коригування особового рахунку позивача шляхом виключення недоїмки з єдиного внеску.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40грн, згідно з квитанцією від 15.07.2019 №189, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи (а.с.2а).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12, м.Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 39394217) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Рівненській області про сплату боргу (недоїмки) від 5 лютого 2019 року №Ф-73036-51.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Рівненській області здійснити коригування особового рахунку ОСОБА_1 шляхом виключення з особового рахунку платника податків недоїмки з єдиного внеску у сумі 10977,61грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Головного управління ДФС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39394217) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09 вересня 2019 року.

Суддя Дудар О.М.