Ухвала суду № 84949416, 15.10.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5940/19

УХВАЛА

15 жовтня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви Головного управління ПФУ в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна» (код ЄДРПОУ 03768799, адреса: вул. Центральна, 45-А, с. Козацьке, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67733) про стягнення заборгованості на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2019 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ПФУ в Одеській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна», у якому позивач просить суд стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна» на користь Білгород-Дністровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 10203 грн. 43 коп.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 07.10.2019 року о 16:48:06 справа №420/5940/19 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161,172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління ПФУ в Одеській області, суд дійшов наступного.

Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи , які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 3 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до адміністративного суду суб`єктом владних повноважень, юридичною особою адміністративного позову майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» встановлено прожитковий мінімум з розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921 грн.

Отже, сума судового збору за подання до адміністративного суду Головним управлінням ПФУ в Одеській області адміністративного позову майнового характеру становить 1921 грн.

Однак, в порушення зазначеного, позивачем до суду не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Разом із позовною заявою Головним управлінням надано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», з тих підстав, що позивач не має можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, за правилами частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Так, вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, встановлений ст. 5 ЗУ № 3674-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно ч. 2 ст. 8 ЗУ № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З вказаного убачається, що позивач не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія норм законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Наведена правова позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 14.08.2018 року у справі № 815/6828/17 (провадження № К/9901/53484/18).

Крім того, згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року, з посиланням на Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Також, суд звертає увагу позивача на те, що гідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 1 вересня 2015 року, зобов`язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Пунктом 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, визначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною для несплати судового збору.

Таким чином, суд відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання даного позову.

Згідно ч.1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у прохальній частині позову просить суд стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна» на користь Білгород-Дністровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 10203 грн. 43 коп.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду» Білгород-Дністровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Дані про проведення приєднання відображені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно ч.1, 3 ст.43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Таким чином, позивач просить стягнути кошти не на свою користь, а користь юридичної особи, діяльність якої припинено, що не відповідає приписам ст.ст. 43, 160 КАС України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява має бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору за подання позовної заяви майнового характеру у розмірі 1921 (одна тисяча двадцять одна) грн. та приведення позовних вимог у відповідність до суб`єктного складу учасників процесу.

Керуючись ст. ст. 43, 132-133, 160, 161, 169, 171, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Головного управління ПФУ в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна» (код ЄДРПОУ 03768799, адреса: вул. Центральна, 45-А, с. Козацьке, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67733) про стягнення заборгованості на покриття витрат на виплату та доставку пенсій - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви 7 днів з дня вручення копії даної ухвали позивачеві.

Копію ухвали невідкладно направити позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.М. Аракелян