
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2019 р. № 400/2353/19 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТА-Н" до Головного управління ДФС у Миколаївській області та Державної фіскальної служби України про скасування рішення від 09.07.2019 р. № 1215705/41907606 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 03.06.2019 р. № 9 за датою її подання,-
ВСТАНОВИВ:
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТА-Н" (надалі – позивач, ТОВ "РЕНТА-Н") до Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - відповідач 1, ГУ ДФС в Миколаївській області) та Державної фіскальної служби України (надалі – відповідач 2, ДФС України) про скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 09.07.2019 р. № 1215705/41907606; зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТА-Н" № 9 від 03.06.2019 року за датою їх подання.
Ухвалою суду від 05.08.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТА-Н" залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
14.08.2019 року на виконаня ухвали суду від 05.08.2019 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Ухвалою від 16.08.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/2353/19 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не вказано конкретного виду критерію оцінки ступеню ризику та переліку документів для підтвердження відображених у податковій накладній показників. Позивач надав пояснення та копії документів по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено, однак відповідач без обґрунтування підстав відмовив у реєстрації вказаної накладної. У позовній заяві позивач стверджує, що ним у відповідності до п.п.201.16.1, 201.16.2 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №567 від 13.06.2017 року, були подані всі документи, які підтверджують факт реальності операцій між ТОВ "РЕНТА-Н" та ТОВ "Макси-Пром", надано всі необхідні документи, які підтверджують факт походження у ТОВ "РЕНТА-Н", реалізованого товару. Однак, в оскаржуваному рішенні, як вказує позивач, зазначено про відмову у реєстрації податкової накладної у зв`язку із ненаданням платником копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Натомість це не відповідає дійсності, оскільки після зупинення реєстрації податкової накладної, ТОВ «Рента» надало на адресу Головного управління ДФС у Миколаївській області всі первинні документи. Таким чином, на думку позивача, оскаржуване рішення є незаконним, а податкова накладна №9 від 03.06.2019 року повинна бути зареєстрована відповідно до п.п. 201.16.1 ст.201 Податкового кодексу України.
03.10.2019 року за вх. № 15636 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління ДФС у Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що реєстрація податкової накладної позивача була зупинена на підставі п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Згідно квитанцій №1, підставою для зупинення реєстрації зазначених накладних є те, що вони відповідають п.п.16 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмовляє в реєстрації податковій накладної. Про вказані обставини позивача повідомлено квитанцією №2. Підставою відмови у реєстрації вказаної накладної стало ненадання платником податків необхідних документів, а саме – первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) та розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку. Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям. Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація враховано комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладною в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.
03.10.2019 року за вх. № 15637 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ДФС України надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що відповідно до Рішення комісії ДФС від 09.07.2019 р. № 1215705/41907606, вбачається, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних позивача було не надання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, акти приймання-передачі товарів, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків що в свою чергу призвело до порушення вимог встановлених п.14 Порядку.
Представник позивача в судове засідання, призначене на 10.10.2019 року не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Представники відповідачів в судове засідання, призначене на 10.10.2019 року не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили. Заяв чи клопотань до суду не надходило.
Суд клопотання представника позивача задовольнив та ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ТОВ «Рента-Н» зареєстрована в якості юридичної особи 01.02.2018 року. Основним видом діяльності товариства є неспеціалізована оптова торгівля.
31.05.2019 ТОВ «Рента-Н» уклала договір купівлі-продажу з ТОВ «Макси-Пром», відповідно до якого зобов`язалось поставити на адресу останнього м`ясних виробів на загальну суму 22947438,48 гривень.
Згідно видаткової накладної № 28 від 03.06.2019 року ТОВ "Рента-Н" поставило на адресу ТОВ «Макси-Пром» продукти харчування на суму 203343, 00 грн. із ПДВ.
ТОВ "РЕНТА-Н" в рамках здійснення власної господарської діяльності складено податкову накладну №9 від 03.06.2019 року в сумі 203343,00 грн в т.ч. ПДВ 33890,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Макси-Пром" та здійснені дії щодо реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних зазначеної податкової накладної.
Відповідно до отриманих квитанцій №1 від 25.06.2019 року вказана податкова накладна прийнята, aлe її реєстрацію зупинено з посиланням на п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена по причині того, що податкові накладні відповідають вимогам п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
05.07.2019 ТОВ «Рента-Н» засобами електронного зв`язку надані на адресу відповідача було направлено в електронній формі повідомлення про подання пояснень та сканкопіями документів до господарських операцій, по якій виписана податкова накладна №9 від 03.06.2019 року.
09.07.2019 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення №1215705/41907606; про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 03.06.2019 року.
Підставою для прийняття такого рішення стало ненадання платником податків копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписів з особових рахунків; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Не погоджуючись з відмовою ДФС України у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
За правилами п.185.1ст.185 Податкового кодексу України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
При цьому, згідно з п.201.1ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, саме на дату виникнення податкових зобов`язань та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
За правилами п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції Закону №2245-VIII від 07.12.2017), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
За правилами пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, Р<РмЧ~1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.
Правилами пунктів 5, 10 вищеназваного Порядку, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Без дотримання погоджувальних і регуляторних процедур, Державна фіскальна служба України листом № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року визначила Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій, а листом № 960/99-99-07-18 від 21.03.2018 - Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку.
Пунктом 1 листа №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:
1.1.платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;
1.2.платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;
1.3.платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами;
1.4.платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;
1.5.наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби;
1.6.комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
При цьому, Головні управління ДФС в областях, м.Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
За правилами пунктів 12, 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/ послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пунктів 18-20 цього Порядку, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
В силу вимог пункту 21 цього Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Зі змісту квитанції від 25.06.2019 року встановлено, що реєстрація податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена з посиланням на те, що податкові накладні відповідають вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку".
Окрім того, Критерії ризиковості платника податку, визначені у листі ДФС №959/99-99-07-18 від 21.03.2018, не погоджені і не затверджені у встановленому законодавством порядку, слід зауважити, що підпункт 1.6. пункту 1 не визначає самостійні критерії ризиковості платника податків, а лише дає підстави комісіям головних управлінь ДФС обласного рівня винести відповідного платника податків на розгляд комісії, і лише за результатами проведення засідання Комісії - прийняти рішення про його віднесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.
Більше того, підпункт 1.6. пункту 1 Критеріїв містить сім різних ознак ризиковості, а зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної неможливо встановити, під яку(і) саме ознаку(и) ризикованості підпадав позивач.
Окремо слід наголосити на тому, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в обов`язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 03.06.2019 року дані про розрахунковий показник критерія (їв) ризиковості платника податку відсутні.
Також у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної.
Слід зазначити, що у пункті 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 зазначено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
ОСОБА_1 з тим перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен дифенціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобовязань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.
Пунктами 18-21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 року №117, передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідачем у відзиві на адміністративний позов зазначено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної визначено ненадання позивачем розрахункових документів, банківських виписів з особових рахунків, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Разом з тим, як встановлено судом, позивачем разом з поясненнями надіслано до контролюючого органу письмові пояснення із відповідним документальним підтвердженням, копії вищевказаних документів також надано до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до контролюючого органу надіслано договір купівлі-продажу від 31.05.2019 року № 31/05-02, укладений між ТОВ «Рента-Н» (Продавець) та ТОВ «Макси-Пром» (Покупець), відповідно до умов якого ТОВ «Рента-Н» зобов`язалось поставити на адресу Покупця м`ясні вироби на загальну суму 22947438,48 гривень.
На підтвердження поставки товару за договором купівлі-продажу від 31.05.2019 року № 31/05-02, позивачем надано видаткову накладну № 28 від 03.06.2019 року ТОВ "Рента-Н", у відповідності до якої позивачем поставило ТОВ «Макси-Пром» продукти харчування на суму 203343, 00 грн. із ПДВ.
Згідно умов п.6.1. Договору №31/05-02 від 31.05.2019 року оплата за поставлений товар має бути перерахована на протязі 30 днів, з моменту його передачі. Згідно умов п.6.3. Договору №31/05-02 від 31.05.2019 року в разі порушення продавцем зобов`язання передбаченого п.4.5. цього Договору покупець має право притримати оплату за такий товар, повідомивши про це продавця.
Відповідно до пункту 4.5 Договору №31/05-02 від 31.05.2019 року разом з передачею товару, продавець на протязі 30 днів, зобов`язаний передати наступні документи: видаткові накладні, податкові накладні з квитанцією про їх реєстрацію.
Судом встановлено, що позивачем не було надано до контролюючого органу та до суду платіжні документи, на підтвердження оплати за придбаний товар, оскільки податкова накладна № 9 від 03.06.2019 року не зареєстрована та не надана покупцю разом з квитанцією про її реєстрацію.
Реалізована на адресу ТОВ «Макси — Пром» продукція раніше була придбана у ПП Фірма «Альфа Опт», згідно договору купівлі - продажу від 15.04.2019 року.
Придбання товару підтверджується відповідними первинними документами: видатковою накладною ПП Фірма «Альфа Опт» №РН-000155 від 17.05.2019 на суму 180 235,20 грн. в т.ч. ПДВ; видатковою накладною ПП Фірма «Альфа Опт» №РН-000156 від 20.05.2019 на суму 100 812,00 грн. в т.ч. ПДВ; видатковою накладною ПП Фірма «Альфа Опт» №РН-000172 від 27.05.2019 на суму 220 707,00 грн. в т.ч. ПДВ.
ТОВ «Рента - Н» розрахувалось з ПП Фірма «Альфа - Опт» за поставлений товар в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №64 від 17.05.2019 року, №67 від 20.05.2019 року, №79 від27.05.2019 року.
Відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ ПП Фірма «Альфа Опт» було складено та зареєстровано податкові накладні.
Окрім того, якість та найменування продукції, придбаної у ПП Фірма «Альфа Опт» підтверджується деклараціями виробника №ЛФ-8214 від 17.05.2019 року, ЛФ-8352 від 19.05.2019 року, ЛФ-8481 від 22.05.2019 року.
В свою чергу, реалізована на адресу ТОВ «Макси - Пром» продукція раніше була придбана у ПП «Золотий Естамп», згідно договору купівлі - продажу від 15.04.2019 року.
Придбання товару підтверджується відповідними первинними документами: видатковою накладною ПП «Золотий Естамп» №РН-0000373 від 21.05.2019 року на суму 100 938,00 грн. в т.ч. ПДВ.
Якість та найменування продукції, придбаної у ПП «Золотий Естамп» підтверджується декларацією виробника №ЛФ-8212 від 16.05.2019 року.
ТОВ «Рента - Н» розрахувалось з ПП «Золотий Естамп» за поставлений товар в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №69 від 21.05.2019 року.
Відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ ПП «Золотий Естамп» було складено та зареєстровано податкові накладні.
Щодо ненадання ТОВ "Рента-Н" товарно-транспорних накладних позивач пояснив, що в даному випадку перевезення товарів відбувалось в межах приміщення одного складу (м. Миколаїв, вул.Кагатна, 1/10) внутрішньо складською технікою, тому оформлення товарно-транспорних накладних законодавством не передбачено.
Судом встановлено, що між ТОВ "Рента-Н" (Орендар) та ТОВ "Престиж Пром" (Орендодавець) укладено договір оренди № 03/2013-3 від 01.03.2019 року, відповідно до якого Орендодавець зобов`язується передати Орендарю у строкове платне користування майно, а саме складські приміщення загальною площею 100 м. кв. по вул. Кагатна, 1/10 в м. Миколаєві.
Видами діяльності позивача є: 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.91 Покрівельні роботи; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва; 93.11 Функціювання спортивних споруд; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання; 33.17 Ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів; 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устатковання; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
Подані документи свідчать про реальність здійснення господарської операції з продажу товарів і були цілком достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №9 від 03.06.2019 року.
Вказані документи складені у повній відповідності до вимог законодавства і саме такими документами супроводжувалось оформлення господарської операції, в рамках якої виписано податкову накладну №9 від 03.06.2019 року.
При цьому відповідачем, незважаючи на вищевказані письмові пояснення позивача і додані до них документи, що підтверджують факти, викладені у таких поясненнях, прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Підставою для відмови у реєстрації у рішеннях зазначено: "Ненадання платником податків копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні".
Оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори та рахунки на оплату, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів. Відповідно, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На вимогу відповідача, позивачем надані пояснення та документи що на переконання суду доводять реальність та товарність його господарських операцій з ТОВ «Макси-Пром» .
Надані ТОВ «Рента-Н» документи на адресу відповідача, цілком відповідають вимогами п.14 Порядку необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
З самого Рішення №1215705/41907606, вбачається що воно прийнято з підстав того, що не надання платником податку копій документів, а спме: розрахункових документів, банківські виписки з особових рахунків та первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Але, суд звертає увагу, що зазначена підстава є лише цитатою з п.21 Порядку, та є досі абстрактною та формальною.
У самому Рішенні відсутні будь-яка конкретизація, яких документів не вистачило для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної №9 від 03.06.2019 року.
Не надано такої конкретизації претензій до первинних документів і в запереченнях відповідача.
Крім того, всі претензії відповідачів, як під час зупинення реєстрації, так і під час відмови в реєстрації податкових накладних стосувалися надання документів на придбання товарів/послуг.
В оскаржуваному Рішенні від 09.07.2019 року, відповідачем зазначена лише юридична оцінка (кваліфікація), але не викладено жодної фактичної обставини, стосовно якої така оцінка (кваліфікація) надана.
Посилання на те, що формою Рішення, постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» не передбачено більш детального визначення підстав відмови у реєстрації, судом не приймається, як належне та таке, що суперечить принципу належного урядування.
В Рекомендації Ради Європи, зокрема Резолюцію 77 (31) про захист особи від актів адміністративних органів, зазначено, що обов`язок органу інформувати про мотиви свого рішення, віднесений до одного з п`ять основних складових (принципів) адміністративної процедури.
Фактичні, а не формальні підстави відмови у реєстрації податкових накладних, відповідачі не змогли навести і у судовому засіданні, обмежившись посиланням, на наявність у відповідача такого повноваження на зупинення реєстрації та відмову у реєстрації.
Так, законодавством дійсно надано право ДФС України на відмову у реєстрації податкових накладних, з підстав того, що надання платником податку копій документів, але це не є безумовним повноваженням яке не потребує доказування або будь-якої аргументації.
Крім того, в ході судового розгляду позивачем надано суду фінансово - господарську документацію, що підтверджує реальність здійснених позивачем господарських операцій.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо “принципу правової визначеності” (наприклад, справа “Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства”), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.
Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Правомірно декларуючи податкові зобов`язання, позивач мав законні сподівання на реєстрацію податкових накладних.
Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про реальність проведення позивачем господарських операцій, суд вважає, що уповноважений контролюючий орган не мав правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної від 03.06.2019 року № 9.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 09.07.2019 року № 1215705/41907606 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з пунктом 49.13 статті 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, оскільки відповідачі не довели правомірність оскаржуваного рішення, а встановлені обставини справи свідчать про його протиправність, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Рента-Н", а тому даний адміністративний позов необхідно задовольнити.
Щодо зобов`язання відповідача подати звіт, відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Для забезпечення реального виконання судового рішення, на підставі частини другої статті 14 та частини першої статті 382 КАС України, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням цього рішення суду та зобов`язати відповідача подати звіт про його виконання.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 3842,00 грн. підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
З урахуванням приписів ст. 134 КАС України, суд вважає суму витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. співмірною, підтвердженою доказами (договір, платіжне доручення, протокол узгодження договірної ціни, ордер).
Відтак, сума судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю " РЕНТА-Н " (вул. Шкільна, 15, с. Михайло-Ларине, Вітовський район, Миколаївська область, 57222, ідентифікаційний код 41907606) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) та Державної фіскальної служби України (Львівська площадь, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) про скасування рішення від 09.07.2019 р. № 1215705/41907606 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 03.06.2019 р. № 9 за датою її подання - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 09.07.2019 р. № 1215705/41907606.
Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНТА-Н"№ 9 від 03.06.2019 року за датою їх подання.
Встановити судовий контроль за виконанням цього рішення суду, а саме - зобов`язати Головне управління ДФС у Миколаївській області подати звіт про виконання цього рішення суду. Встановити строк для подання звіту - один тиждень, що обчислюється з дати набрання цим рішенням суду законної сили.
Попередити відповідача, що у разі неподання звіту суд розгляне питання про накладення штрафу (у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " РЕНТА-Н " (вул. Шкільна, 15, с. Михайло-Ларине, Вітовський район, Миколаївська область, 57222, ідентифікаційний код 41907606) судові витрати в розмірі 5421, 00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальноїх служби України (Лвівська площадь, 8, м. Київ,04053, ідентифікаційний код 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " РЕНТА-Н (вул. Шкільна, 15, с. Михайло-Ларине, Вітовський район, Миколаївська область, 57222, ідентифікаційний код 41907606) судові витрати в розмірі 5421, 00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.10.2019 року.
Суддя Г.В. Лебедєва
Судове рішення № 84949247, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 15.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 400/2353/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: