Рішення № 84949178, 10.10.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.003509

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Карп`як О.О.

секретар судового засідання Лубоцька Н.І.,

за участю:

представника позивача Пащинської А.О.,

представника відповідача Гавриляка Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІК ЛІМАРДО” до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК ЛІМАРДО» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Львівській області № 520 від 05.07.2019 року «Про проведення фактичної перевірки».

Ухвалою суду від 16 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 10 вересня 2019 року клопотання представника відповідача про призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін задоволено, призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 30 вересня 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, замінено відповідача на належного – з Головного управління ДФС у Львівській області на ДФС України (за згодою представника позивача).

Позиція позивача:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Головного управління ДФС у Львівській області № 520 від 05.07.2019 року було призначено проведення фактичної перевірки ТзОВ «ВІК ЛМАРДО» щодо дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Глави 8 Розділу 2 Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 року та інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на ДФС. Позивач не погоджується з даним наказом, вважає, що він прийнятий всупереч вимогам податкового законодавства за відсутністю законних підстав для його прийняття з огляду на наступне. Відповідачем не дотримано вимог підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, яким передбачено, що керівник контролюючого органу вправі прийняти рішення про призначення фактичної перевірки виключно у разі наявності та/або відсутності отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Жодних документальних доказів на підтвердження наявності підстав для прийняття оскаржуваного наказу, а саме: наявності та/або отримання інформації, яка б свідчила про порушення позивачем вимог законодавства в частині обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів відповідачем надано не було. Просив позов задоволити.

27 серпня 2019 року представник позивача подав відповідь на відзив, де зазначив наступне. Для проведення фактичної перевірки мають існувати фактичні обставини та передумови, які дозволяють контролюючому органу керуватись вказаною правовою нормою при призначенні (проведенні) такої перевірки. Підстави проведення перевірки, зазначені в документах на перевірку, повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але й для платника податків, що безпосередньо пов`язано з реалізацією останнім права на захист своїх інтересів. Відповідачем не наведено інформації, яка б свідчила про порушення позивачем вимог законодавства, контроль за якими покладено на органи державної податкової служби. Вказані відповідачем підстави для проведення перевірки не є достатніми, допустимими та обґрунтованими в контексті Податкового кодексу України.

10 жовтня 2019 року представник позивача через канцелярію суду подала пояснення (відповідь на відзив), де зазначила наступне. Право на проведення перевірки у контролюючого органу виникає лише у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, така інформація повинна свідчити про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за якими покладено на органи державної податкової служби. На запит директора підприємства при виході на перевірку перевіряючими ДФС України не надано жодних пояснень, обґрунтувань з приводу чого виникли обґрунтовані сумніви порушення позивачем вимог чинного законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Податковим органом не доведено, яка саме інформація слугувала підставою для прийняття спірного наказу, відсутня інформація, що в даному випадку податковий контроль необхідно було здійснювати саме в формі фактичної перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у заявах по суті справи, просить позов задоволити у повному обсязі.

Заперечення відповідача:

06 серпня 2019 року та 30.09.2019 року представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити з наступних підстав. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу. Копія наказу про призначення перевірки має бути вручена платнику податків під розписку до початку перевірки. Наказ, яким призначено перевірку суб`єкта господарювання, то така була призначена відповідно до п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. Підставою призначення перевірки був той факт, що контролюючий орган здійснює функції, визначені законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Відповідно до пп. 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Оскаржуваний наказ містить дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта, адресу об`єкта, мету перевірки, вид перевірки, підстави для проведення перевірки, тривалість перевірки, що відповідає вимогам п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України.

Твердження позивача про те, що відповідачем не було надано документальних доказів на підтвердження наявності підстав для прийняття наказу, а саме: наявності та/або отримання інформації, яка б свідчила про порушення позивачем вимог законодавства, не відповідає чинному законодавству. Необхідність зазначення в наказі про проведення фактичної перевірки конкретних порушень підприємством вимог законодавства нормою чинного законодавства не передбачена. Вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

02 вересня 2019 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшли заперечення, де зазначив наступне. Оскаржуваний наказ містить дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта, адреса об`єкта, мета перевірки, вид перевірки, підстави для проведення перевірки, тривалість перевірки, що відповідає вимогам п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у заявах по суті справи, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІК ЛІМАРДО» зареєстроване в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.11.2018 року, код 42636737.

Наказом ДФС України № 520 від 05.07.2019 року призначено проведення фактичної перевірки ТзОВ «ВІК ЛМАРДО» щодо дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Глави 8 Розділу 2 Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 року та інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на ДФС за період з 20.11.2018 року по дату закінчення фактичної перевірки, тривалістю 10 діб з 09.07.2019 року по 18.07.2019 року (далі – наказ №520).

На підставі наказу №520 виписано направлення від 08.07.2019 року № 76, № 77, № 78 щодо проведення фактичної перевірки ТзОВ «ВІК ЛІМАРДО».

Посадові особи контролюючого органу не були допущені до проведення перевірки про що складено Акт відмови від допуску до перевірки № 17/12-01-04/42636737 від 11.07.2019 року.

Також, представниками контролюючого органу складено Акт про відмову від отримання наказу на проведення фактичної перевірки та відмови від підпису у направленні № 18/12-01-04/42636737 від 11.07.2019 року.

Вважаючи, що наказ №520 на проведення фактичної перевірки винесено відповідачем без зазначення у ньому конкретних підстав для її проведення, позивач оскаржив його до суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За приписами п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок врегульовано статтею 80 Податкового кодексу України.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені статтею 81 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 81.1 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що фактична перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення, а право на проведення такої перевірки надається за умови пред`явлення копії наказу про проведення фактичної перевірки та направлення на проведення такої перевірки.

Зазначений наказ прийнятий у відповідності до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, який передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.

Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, до видів діяльності ТзОВ «ВІК ЛІМАРДО» віднесено діяльність за: кодом КВЕД 46.17 2Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами»; кодом КВЕД 46.34 «оптова торгівля напоями». Останній клас включає оптову торгівлю алкогольними напоями, оптову торгівлю безалкогольними напоями.

Таким чином, згідно пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України підставою для проведення фактичної перевірки позивача може бути не лише отримання у встановленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також необхідність здійснення фіскальним органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв. А, як вже зазначалось вище, у спірному наказі викладена підстава проведення перевірки – контроль за дотриманням вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Слід звернути увагу на те, що функції контролюючих органів чітко визначені в статті 19.1 Податкового кодексу України, та зокрема визначають здійснення контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (пп.191 .1.14), здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (пп.191 .1.16). проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (пп.191.1.17).

З матеріалів справи, зокрема з наказу, який оскаржений вбачається, що він містить: дату видачі; найменування контролюючого органу; найменування та реквізити суб`єкта; адреса об`єкта; мета перевірки - контроль за дотриманням вимог діючого законодавства з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; вид перевірки; підстави для проведення перевірки, визначені Податковим кодексом України, зокрема пп. 80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України; дата початку перевірки; тривалість перевірки. Крім того наказ містить підпис в.о. голови ДФС України та скріплений печаткою контролюючого органу.

Суд критично ставиться до посилання позивача на те, що в наказі на перевірку відсутні підстави для її проведення, а саме: відсутнє зазначення конкретної отриманої контролюючим органом інформації та яким чином вона отримана, оскільки такі вимоги чинним законодавством не передбачені, а зі змісту оскаржуваного наказу можливо ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення перевірки з огляду на існування в його тексті посилань на пункти Податкового кодексу України.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що видання керівником відповідача наказу про призначення перевірки не створює небезпеки інтересам позивача, оскільки сам по собі факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року по справі №820/4766/17.

Представник позивача в поясненнях від 10.10.2019 року помилково покликається на застосування до спірних правовідносин положень пп.80.2.2, 80.2.7 п.80.2 ст.80 ПК України, оскільки відповідно до спірного наказу, перевірка призначена на підставі п. пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України. Такі норми ПК України передбачають різні підстави для призначення фактичної перевірки. Покликання представника позивача на постанову Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №804/8921/13-а судом не беруться до уваги, оскільки як вбачається з поданої копії судового рішення предметом оскарження у такій справі були дії податкового органу щодо проведення фактичної перевірки (на підставі п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України), щодо невручення та не надіслання акта перевірки, скасування податкових повідомлень рішень, які вчинені/винесені у листопаді 2012 року. Покликання представника позивача на постанову Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі №820/4893/18 судом не беруться до уваги, оскільки як вбачається з поданої копії судового рішення, висновки щодо застосування норм права стосуються застосування норми пп.80.2.2, 80.2.7 п.80.2 ст.80 ПК України, а не пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.

Враховуючи вищенаведене, оскільки зі змісту оскаржуваного наказу можливо ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення перевірки, передбачену положеннями ПК України, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТзОВ «ВІК ЛІМАРДО».

Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК ЛІМАРДО» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу – відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.10.2019 року.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна