Ухвала суду № 84949044, 15.10.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 жовтня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/3772/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., перевіривши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду знаходиться вказана адміністративна справа.

Ухвалою суду від 29 серпня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху після відкриття провадження у справі, надано позивачу строк для усунення недоліків, що вказані в ній (надання заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску).

15.10.2019 за вх. № 51901/2019 від позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду? в обґрунтування якого позивач зазначила, що не має юридичної освіти, не знає особливостей податкового та адміністративного судочинства, тому пропустила строк звернення до суду.

На підставі вищезазначеного, позивач просила вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строк звернення до суду.

Розглянувши заявлене клопотання суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до частин першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 14 статті 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Положення абзацу 5 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI передбачають наступні способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок. Втім, правове регулювання, наведене у абзаці 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ.

Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному та/або судовому порядку. При цьому оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI.

Так, отримавши рішення ДФС про відмову у задоволенні скарги про скасування вимоги від 20.05.2019 № Ф-943-17 01 серпня 2019 року, позивач мав право звернутися до суду для її оскарження протягом 10 днів, тобто до 11 серпня 2019 року.

Натомість до суду із позовом про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф 943-17 від 20.05.2019 позивач звернулася 27.08.2019 (відповідно до відбитку штампу поштового відділення на конверті).

Суд зауважує, що у справі Delcoiirt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що: "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

За загальновизнаним принципом права строк позовної давності забезпечує визначеність, стійкість, стабільність суспільних відносин. Цей принцип підтверджується і судовою практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Суд зауважив, що право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. А у справі «Перес де Рада Каванілес проти Іспанії» та «Мельник проти України» Суд вказує, що правила регулювання строків для подання скарги має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. У справах «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» та «ВАТ «НК «ЮКОС» проти Росії» Суд вказав, що строки позовної давності, як спільна риса внутрішніх правових систем Договірних держав, служать декільком цілям, які включають забезпечення правової визначеності та остаточності, запобігання порушень прав обвинувачених, які можуть бути порушені, якщо суди були б зобов`язані прийняти рішення на основі доказів, які могли б стати неповним через плин часу.

Отже порушення загальновизнаного права про строк позовної давності порушує механізм захисту права на судовий захист (стаття 55), принцип стабільності суспільних відносин, а також закріплений Конституцією принци рівності прав учасників судового процесу (стаття 129), принцип обов`язковості судових рішень (стаття 124).

Приймаючи до уваги обставини, викладені позивачем на обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до суду, незначну тривалість такого пропуску, та на підставі вищевказаних законодавчих норм, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та поновити позивачеві строк звернення до адміністративного суду.

Керуючись статтями 171, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Продовжити розгляд справи № 360/3772/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.Г. Секірська