Рішення № 84949007, 15.10.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1025/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 29.03.2019 № 0040375305.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що стягнення заборгованості, в тому числі штрафних санкцій, має відбуватися виключно в порядку спеціального законодавства, а саме Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року позовну заяву повернуто позивачеві.

04 липня 2019 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року у справі № 340/1025/19 - задоволено. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

01 серпня 2019 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

14 серпня 2019 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для надання відзиву на позовну заяву.

05.09.2019 (вх. № 14447) на адресу суду від Головного управління ДФС в Кіровоградській області надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення обумовлено порушенням податкового законодавства, а тому є правомірним та не підлягає скасуванню.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України та враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Правління Національного банку України від 17.12.2015 № 898 відповідно до ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківську ліцензію публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відкликано та прийнято рішення про ліквідацію банку (а.с.59).

Відповідно до Постанови виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» від 17.09.20185 № 171. розпочато процедуру ліквідації банку строком з 18.12.2015 до 17.12.2017 (а.с. 60).

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладу фізичних осіб прийнято рішення від 28.12.2017 № 5175 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора», згідно з яким строки здійснення процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» продовжено на два роки до 17.12.2019 включно (а.с.61).

Судом встановлено, що 04 квітня 2019 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 29.03.2019 № 0040375305 на суму 1129,00 грн. Відповідно до вимог п.п. 266.10.1б, п.266.10 ст. 266, п. 287.3 ст. 287 та ст. 126 ПКУ за не сплату суми самостійно визначеного зобов`язання протягом строків визначених ПКУ, зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20 % 1129,00 грн (а.с.58).

На думку позивача вказане рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області прийняте з порушенням норм чинного законодавства, оскільки вимога винесена вже після запровадження процедури ліквідації у АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з п.п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПКУ).

Згідно з п. 95.1 ст. 91 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В той же час, відповідно до п. 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Оскільки станом на 29.03.2019 і станом на час розгляду справи ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» перебуває в процесі ліквідації згідно вищенаведених актів Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то на нього поширюються вимоги Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно з ч. 1 ст. 1 вказаного Закону встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ч. 1-3 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов`язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.

Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов`язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що під час тимчасової адміністрації банку або його ліквідації уповноваженою особою Фонду, погашення сум грошових зобов`язань здійснюється у порядку встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», при цьому нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) під час тимчасової адміністрації не здійснюється.

Згідно зі ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості, зокрема, 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов`язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом.

Вимоги до банку, незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними, що не позбавляє Фонд або уповноважену особу Фонду права звертатися з вимогами до пов`язаної з банком особи у порядку, визначеному частиною п`ятою цієї статті.

Так, з матеріалів справи убачається, що позивачем сам факт наявності у нього заборгованості по земельному податку з юридичних осіб не заперечується, проте, з огляду на особливості ліквідаційної процедури, визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», процедури стягнення податкового боргу, передбачені Податковим кодексом України, в тому числі, і положення ст. 59 Кодексу, до її стягнення застосовані бути не можуть.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У даному випадку оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом необґрунтовано, без врахування положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів, які б спростовували доводи позивача, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову повністю.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд присуджує на користь позивача всі здійснені, документально підтверджені, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ( а.с.6).

Керуючись статтями 243-246, 250, 262 КАС України, суд

в и р і ш и в

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (код ЄДРПОУ 09807856, 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39393501, 25006, м. Кропивницький, вул.Велика Перспективна, 55) про скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 29.03.2019 № 0040375305.

Присудити на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Кіровоградській області судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула