
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
15 жовтня 2019 року м. Київ № 320/5537/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- зобов`язати відповідача прийняти до розгляду архівну довідку від 02.08.2019 №283/19-15 про навчання на денному відділення ВНЗ, видану архівним фондом Донецького національного технічного університету та урахувати відповідний трудовий стаж для перерахування позивачеві трудової пенсії за віком з моменту призначення, тобто з 10.12.2015;
- зобов`язати відповідача зробити перерахунок суми пенсійної виплати з 10.12.2015 з урахуванням діючих на той час норм законодавства та у відповідності зі статтями 22, 58 Конституції України, пункту 4 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-ІV та статті 20 Закону України № 2866-ІV;
- зобов`язати відповідача виплатити позивачеві заборгованість по соціальним виплатам, а саме пенсії за період з грудня 2015 року по травень 2019 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пунктами 2, 11 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення цих вимог, у позові не зазначено реєстраційного номера облікової картки платника податків позивача, ідентифікаційного коду в ЄДРПОУ відповідача та адреси його електронної пошти, а також власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Частиною другою статті 94 цього Кодексу передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
При цьому, як зазначив Верховний Суд в ухвалі від 04.01.2018 в адміністративній справі № 9901/28/17, копії документів вважаються засвідченими належним чином за умови, якщо учасник справи підтверджує їх відповідність оригіналу, який у нього знаходиться, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Водночас судом встановлено, що позивачем приєднано до позовної заяви ксерокопії документів як для суду, так і для відповідача, які жодним чином не засвідчені, що є порушенням вимог частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Висновок про те, що подання незасвідчених у передбачений законом спосіб ксерокопій документів є порушенням норм процесуального права, узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 11.09.2018 у справі № 826/15414/17 (К/9901/58858/18).
Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В порушення вищевказаних вимог, позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, на які він посилається, а саме: належним чином засвідчених копій рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.06.2017; постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 та рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2018; заяв (звернення), за результатами розгляду яких було отримано відповідь Києво-Святошинського ОУПФУ Київської області від 02.07.2019 № 428/Л-01; Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України від 10.04.2019 № 4559/Л-11; Києво-Святошинського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Київській області від 12.08.2019 № 607/Л-11; ГУ ПФУ у Київській області від 26.09.2019 № 1001/Л-01, № 238/Л-ВП, № 239/Л-ВП, № 240/Л-ВП та № 241/Л-ВП.
В силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, при зверненні до суду з цим адміністративним позовом, позивачеві слід було сплатити по 768, 40 грн. судового збору за кожну вимогу немайнового характеру. У даному випадку, відповідно до прохальної частини позову, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру. Проте, судовий збір позивачем сплачено не в повному обсязі, лише за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 768, 40 грн. відповідно до копії дублікату квитанції № 0.0.1485235576.1 від 09.10.2019.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем на протязі десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
- позовної заяви, яка відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких до суду), зокрема, із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків позивача, ідентифікаційного коду в ЄДРПОУ відповідача та адреси його електронної пошти, а також власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- усіх належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів для відповідача та для суду у двох примірниках;
- належним чином засвідчених копій рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.06.2017; постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 та рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2018; заяв (звернення), за результатами розгляду яких було отримано відповідь Києво-Святошинського ОУПФУ Київської області від 02.07.2019 № 428/Л-01; Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України від 10.04.2019 № 4559/Л-11; Києво-Святошинського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Київській області від 12.08.2019 № 607/Л-11; ГУ ПФУ у Київській області від 26.09.2019 № 1001/Л-01, № 238/Л-ВП, № 239/Л-ВП, № 240/Л-ВП та № 241/Л-ВП;
- оригіналу документа про доплату 1536, 80 грн. судового збору за дві вимоги немайнового характеру.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.
Судове рішення № 84948934, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 15.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/5537/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: