Ухвала суду № 84948924, 15.10.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 жовтня 2019 року м. Київ № 320/5449/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КРОВЛІ"

до Державної фіскальної служби України

про скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КРОВЛІ" із позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:

- скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН від 14.08.2019 №125810/41864285;

- зареєструвати податкову накладну від 29.05.2019 № 4;

- скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН від 14.08.2019 №125811/41864285;

- зареєструвати податкову накладну від 17.07.2019 № 2;

- скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН від 14.08.2019 №125812/41864285;

- зареєструвати податкову накладну від 11.07.2019 № 1.

Пунктом 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як убачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН від 14.08.2019 за №125810/41864285, №125811/41864285 та №125812/41864285.

З даного приводу суд зазначає, що згідно частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відтак, у прохальній частини позивачем заявлені вимоги, які не відповідають вимогам частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до пунктів 4, 5 та 8 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; докази, що підтверджують вказані обставини; докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено у якості відповідача Державну фіскальну службу України, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд скасувати рішення Державної фіскальної служби України.

Втім, судом встановлено, що спірне рішення прийнято не Державною фіскальною службою, а Комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 19 “Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі – Порядок № 117) комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (п. 20 Порядку).

Згідно пункту 23 Порядку № 117 комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Із змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем не наведено належних обґрунтувань позовних вимог про скасування рішень, саме Державної фіскальної служби України.

Натомість, з огляду на норми Порядку № 117 суд дійшов висновку, що спірне рішення прийнято комісією регіонального рівня.

Також суд зазначає, що реєстрацію податкових накладних на підставі судового рішення здійснює Державна фіскальна служба України, а не Головне управління ДФС у Київській області.

Так, відповідно до положень пункту 20 “Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України", утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 затверджено положення про Державну податкову службу України та Державну митну службу України.

21.08.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №682-р "Питання Державної податкової служби", згідно якого погоджено пропозицію Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 р., №26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

28.08.2019 Державною податковою службою України прийнято наказ №36 "Про початок діяльності Державної податкової служби України", згідно якого розпочато виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється.

Згідно частини третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною першої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, таким документом, як довіреність фізичної або юридичної особи.

Цією ж статтею передбачено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи (частина 6 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через свого представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 43 статті Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Як вбачається з позовної заяви, вона підписана директором – Верховодом Т.А. У той же час, позивачем не додано до матеріалів справи документів (положення, довіреність, наказ про покладення обов`язків тощо) на підтвердження адміністративно - процесуальної дієздатності (повноважень) Верховоди Т.А. представляти інтереси ТОВ "ГРУПА КРОВЛІ", що підтверджується переліком документів, доданих до позовної заяви.

Відтак, суд вважає, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказаний недолік може бути усунено шляхом подання до суду:

- позовної заяви, яка відповідає вимогам частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України та містить позовні вимоги до суб`єкта, яким прийнято спірні рішення та до повноважень якого віднесено реєстрацію податкових накладних на підставі рішення суду (враховуючи пункт 20 “Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341).

- документів (положення, довіреність, наказ про покладення обов`язків тощо) на підтвердження адміністративно - процесуальної дієздатності (повноважень) Верховоди Т.А. представляти інтереси ТОВ "ГРУПА КРОВЛІ".

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КРОВЛІ" до Державної фіскальної служби України про скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Колеснікова І.С.