Ухвала суду № 84948878, 15.10.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 жовтня 2019 року м. Київ № 320/5493/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1

до Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправної бездіяльності,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відміну пунктів 8-39 рішення 45 сесії шостого скликання від 24.03.2015 "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність" прийняте 23.04.2015 46 сесією Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області шостого скликання;

- визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Фурсівську сільську раду Білоцерківського району Київської області на черговій сесії розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність для ведення особистого господарства, яку вона використовує як город.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Також, суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві, зокрема, зазначається зміст позовних вимог з і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Так, у позовній заяві позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Фурсівську сільську раду на черговій сесії розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Однак позивачем не вказано, в чому саме виражено таку бездіяльність та не конкретизовано номер і дату заяви, яку він просить розглянути.

Відтак, суд констатує, що вимоги позивача у цій частині є абстрактними та незрозумілими, що позбавляє суд, за наявності на те підстав, застосувати ефективний спосіб судового захисту.

Також позивач повідомляє суд, що у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувають справи за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до цього самого відповідача з тим самим предметом позову та просить суд об`єднати вказані позови в одне провадження.

З даного приводу суд зазначає, що позовна заява не містить нормативно - правового обґрунтування щодо такого об`єднання.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може, водночас не зобов`язаний, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ, а не позовів, за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Таким чином, за умови множинності сторін згідно з клопотанням учасника справи або з власної ініціативи адміністративний суд має процесуальне право об`єднати в одне провадження кілька адміністративних справ з однорідними позовними вимогами, які базуються на однакових або подібних спірних правовідносинах.

При цьому, відповідно до частини третьої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті.

Відтак, правона об`єднання декількох справ виникає лише після відкриття провадження у справі.

Суд зазначає, що адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту конкретного порушеного суб`єктивного права, що належить особі, тому зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.

Вимога до особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів навести конкретні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обумовлена необхідністю здійснення судом під час розгляду справи по суті перевірки оскаржуваних рішень (дій, бездіяльності) на предмет їх відповідності критеріям, визначеним у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім цього, відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позову вбачається, що позивачем оскаржується рішення Фурсівської сільської ради від 24.03.2015 “Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність” прийняте 23.04.2015 сорок шостою сесією ради.

Втім, до суду позивач звернувся лише 06.09.2019, що підтверджується штампелем відділення поштового зв`язку, а відтак поза межами процесуальних строків.

Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Доведенню також підлягає факт, що позивач не міг дізнатися про порушення свого права, що прямо випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду у поданому клопотанні позивачем зазначено, що 01.04.2019, після отримання відповіді на адвокатський запит, стало відомо про відсутність формування комісії, яка була передбачена у пункті 2 рішення 46 сесії шостого скликання Фурсівської сільської ради від 23.04.2015, та залишення 46 сесії Фурсівської сільської ради шостого скликання рішення про відміну пунктів 8-39 рішення 45 сесії шостого скликання від 24.03.2015 без змін. Позивач зазначає, що чекав на результат роботи тимчасової комісії сільської ради та сподівався на позитивне рішення.

Суд зауважує, що виходячи із закріпленої у Кодексі адміністративного судочинства України презумпції можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права у сфері публічних правовідносин і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо, оскільки за змістом статті 122 Кодексу адміністративног судочинства України для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Відтак, позивач повинен довести факт неможливості дізнатися про порушення свого права раніше.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Водночас матеріали справи не містять такої інформації, а повідомлені суду обставини не є достатніми для визнання поважними причини пропуску строку на звернення до суду.

Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, які об`єктивно перешкоджали протягом 4 років з`ясувати стан справ та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки судом не встановлено достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а також, з огляду на наявність інших недоліків позовної заяви, про які зазначено вище, суд вважає, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказаний недолік може бути усунено шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших причин його пропуску та наданням доказів на їх підтвердження ніж ті, що зазначені у позовній заяві та клопотанні;

- уточненої позовної заяви, в частині конкретизації позовних вимог, із врахуванням зауважень викладених в даній ухвалі;

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправної бездіяльності,- залишити без руху.

2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Колеснікова І.С.