Рішення № 84948700, 02.10.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 жовтня 2019 року 14 год. 20 хв. Справа № 280/3409/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.,

представників сторін:

позивача - Белікова К.Г.,

відповідача - Воронкова Н.В., Мєхтієва К.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166)

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Запорізькій області від 01 липня 2019 року № 2-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » яким застосовано до головного державного ревізора - інспектора організаційно - аналітичного сектору управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Запорізькій області ОСОБА_1 за прогул без поважних причин дисциплінарне стягнення у виді догани, як такий, що не відповідає чинному законодавству України, а також порушує права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 22.07.2019 відкрито загальне позовне провадження з викликом сторін. Розгляд справи призначено на 01.08.2019 Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Протокольною ухвалою суду від 01.08.2019 відкладено підготовче засіданні на 24.09.2019 року.

Протокольною ухвалою суду від 24.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 02.10.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв`язку з припиненням здійснення повноважень та функціональних обов`язків покладених на підрозділи внутрішньої безпеки, позивач не могла виконувати свої посадові обов`язки саме як головний державний ревізор - інспектор організаційно - аналітичного сектору управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Запорізькій області, відповідно, не могла допустити їх невиконання чи неналежне виконання, тим самим вчинивши дисциплінарний проступок, вважає оскаржуваний наказ протиправним та просить суд позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача не погоджується з позовною заявою з огляду на те, що проведеним дисциплінарним провадженням доведена вина позивача та правомірно застосовано дисциплінарну відповідальність у виді догани за прогул без поважних причин. Крім того, обґрунтовує свою правову позицію тим, що Верховним Судом скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року по справі №280/70/19 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року, якими позов щодо скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 04 грудня 2018 року № 793- о «Про переведення працівників», було задоволено. Відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Під час розгляду справи встановлено, , що позивач є державним службовцем та з жовтня 2017 року займає посаду головного державного ревізора інспектора організаційно-аналітичного сектору управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Запорізькій області ГУ ДФС у Запорізькій області.

Відповідно до наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 04 грудня 2018 року № 793- о «Про переведення працівників» позивача переведено з 04 грудня 2018 року на рівнозначну посаду головного державного інспектора сектору організаційного забезпечення Олександрівського управління у м. Запоріжжя, з посадовим окладом 4800,00 грн. на місяць, одночасно звільнивши з посади головного державного ревізора-інспектора організаційно-аналітичного сектору управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Запорізькій області.

У січні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ від 04 грудня 2018 року № 793- о «Про переведення працівників» як такий, що не відповідає чинному законодавству України, а також порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року по справі №280/70/19 залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 09.08.2019 Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року скасовано та прийнято постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позивач був відсутністній без поважних причин на робочому місці з 06.12.2018 по 05.02.2019 до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани згідно наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 14.03.2019 №1-дс.

Відповідач перед застосування дисциплінарного стягнення намагався встановити причини відсутності позивача на роботі, по що свідчать звернення до відповідних органів з метою отримання інформації щодо медичної допомоги та видачі листка, щодо місця перебування ОСОБА_1

Наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 14.03.2019 №1-дс. «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » позивач не оскаржує в межах даної адміністративної справи.

Своєї відсутності на робочому місці позивач не заперечував, а лише зазначав, що не погоджуючись з наказом Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, скаржник або ГУ ДФС у Запорізькій області) від 04 грудня 2018 року № 793- о «Про переведення працівників» оскаржує його до суду.

Слід зазначити, що навіть після того як Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року по справі №280/70/19, яким позов задоволено, було залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року, до моменту скасування Верховним Судом зазначених рішень, позивач на робочому місці не з`являвся.

Щодо визнання протиправним та скасування наказу від 01 липня 2019 року № 2-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » за прогул без поважних причин в період з 06.02.2019 по 20.03.2019.

Заступник начальника управління - начальник відділу податків і зборів з юридичних осіб Олександрівського управління у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області Шляжко Л.П. направила на адресу в.о начальника ГУ ДФС у Запорізькій області Манька В.О. службовий лист від 19.03.2019 №1056/08-01- 49-01, яким повідомила про те, що починаючи з 06.02.2019 і по 19.03.2019 ОСОБА_1 не приступила до виконання обов`язків головного державного інспектора сектору організаційного забезпечення Олександрівського управління у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області та на роботі не з`являється (долучено акти про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 з 06.02.2019 по 20.03.2019). Станом на 19.03.2019 місцезнаходження ОСОБА_1 не відоме.

Відповідно до наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 08.04.2019 №1317 «Про початок дисциплінарного провадження» розпочато дисциплінарне провадження стосовно головного державного інспектора сектору організаційного забезпечення Олександрівського управління у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_1.

ОСОБА_1 було запропоновано з`явитися об 11.00 15.04.2019 до управління по роботі з персоналом ГУ ДФС у Запорізькій області для надання пояснень (лист ГУ ДФС у Запорізькій області від 10.04.2019 №6724/14/08-01-04-02-ос, направлений на адресу АДРЕСА_2 та на адресу АДРЕСА_3 ). Надіслані листи повернулись з поштового відділення внаслідок закінчення терміну зберігання.

Жодної інформації від ОСОБА_1 на адресу ГУ ДФС у Запорізькій області щодо її відсутності на робочому місці не надійшло, не дивлячись на те, що згідно п. 2.5.13. р.2.5. Регламенту ГУ ДФС у Запорізькій області, затвердженого наказом від 01.12.2014 №161, зі змінами та доповненнями передбачено, що : «у разі неявки на роботу з різних причин, в тому числі неявки у зв`язку з хворобою, до 11 години 00 хвилин дня неявки на роботу, працівник зобов`язаний повідомити безпосереднього керівника про причину відсутності на робочому місці».

ГУ ДФС у Запорізькій області звернулось листом від 10.04.2019 №1390/9/08-01-04-02-ос до Департаменту охорони здоров`я Запорізької облдержадміністрації про надання інформації щодо отримання медичної допомоги та видачі листка непрацездатності ОСОБА_1.

Листом від 15.04.2019 №1931/01-37 Департамент охорони здоров`я Запорізької міської ради відмовив у наданні інформації щодо отримання медичної допомоги та видачі листка непрацездатності ОСОБА_1

Управлінням матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури ГУ ДФС у Запорізькій області листом від 16.04.2019 №41/08-01-03-02 повідомлено, що ОСОБА_1 з 06.02.2019 по 15.04.2019 не отримувала ключів від службових кабінетів №110, 609 та №610 адміністративної будівлі ГУ ДФС у Запорізькій області.

Відділом охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації ГУ ДФС у Запорізькій області листом від 11.04.2019 №24/вн/08-01-02-24 повідомлено, що за даними ПЗ «Учет рабочего времени», установленій в адміністративній будівлі ГУ ДФС у Запорізькій області картка - перепустка №577 ОСОБА_1 у проміжок часу з 06.02.2019 по 09.04.2019 у системі не реєструвалась, остання реєстрація картки - перепустки № 577 була 06.12.2019 о 12 год. 51 хв.14 секунд.

Актами відсутності посадової особи на робочому місці, складеними працівниками управління по роботі з персоналом ГУ ДФС у Запорізькій області зафіксовано, що шляхом обстеження кабінетів №110 та №609 адміністративної будівлі ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_1 у проміжок часу з 06.02.2019 по 20.03.2019 відсутня на роботі, в журналі видачі ключів від кабінетів адміністративної будівлі ГУ ДФС у Запорізькій області відсутній запис про отримання ОСОБА_1 ключів від кабінетів № 110 та №609, за даними системи «STOP-NET» ОСОБА_1 в адміністративну будівлю не входила.

Відповідно до копій табелів обліку використання робочого часу за грудень 2018 року - травень 2019 року по працівниках, які значаться у ГУ ДФС у Запорізькій області поза штатом, інформація в табелях по ОСОБА_1 відсутня.

Таким чином, проведеним дисциплінарним провадженням встановлено порушення ОСОБА_1 не лише Закону України «Про державну службу», а і пункту 2.5.13. розділу 2.5 Регламенту Головного управління ДФС у Запорізькій області, затвердженого наказом від 01.12.2014 № 161, зі змінами та доповненнями (далі - Регламент): «У разі неявки на роботу з різних причин, в тому числі неявки у зв`язку з хворобою, до 11 години 00 хвилин дня неявки на роботу, працівник зобов`язаний повідомити безпосереднього керівника про причину відсутності на робочому місці».

Дисциплінарна комісія, враховуючи положення Пленуму Верховного Суду України №9, на підставі п.2 ч.І ст.66 Закону України «Про державну службу», дійшла згоди рекомендувати в.о. начальника ГУ ДФС у Запорізькій області Маньку В. О. притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани за прогул без поважних причин.

Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 01 липня 2019 року № 2-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » до головного державного ревізора - інспектора організаційно - аналітичного сектору управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Запорізькій області ОСОБА_1 за прогул без поважних причин застосоване дисциплінарне стягнення у виді догани.

Притягнення головного державного ревізора - інспектора організаційно- аналітичного сектору управління внутрішньої безпеки територіальних органі ДФС у Запорізькій області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відбулося за відсутність її без поважних причин на робочому місці з 06.02.2019 по 20.03.2019.

Жодного доказу щодо поважності причин своєї відсутності на роботі позивач не надав, а ні відповідачу, а ні суду.

Аргументуючи свою правову позицію позивач зазначає, що оскільки станом на 04.12.2018 ОСОБА_1 не надала згоду на переведення на рівнозначну посаду головного державного інспектора сектору організаційного забезпечення Олександрівського управління у м. Запоріжжі, з посадовим окладом 4800 гривень на місяць, не обрала іншої рівноцінної посади державної служби з запропонованого актуального переліку рівнозначних або нижчих вакантних посад, які не потребують обов`язкового проведення конкурсу, то у спірному випадку згідно абзацу другого ч. З ст. 87 Закону № 889 допускається звільнення державного службовця на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України № 889 (скорочення чисельності або штату державних службовців), а не позивач вважається такою, що погодилась на продовження проходження державної служби, як помилково вважає відповідач.

Натомість, як стверджує позивач відповідач всіляко ухилявся від звільнення позивача за скороченням чисельності або штату державних службовців на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», продовжуючи порушувати права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_1 .

Також позивач стверджує, що з 06.08.2018 року припинено здійснення повноважень та функціональних обов`язків покладених на підрозділи внутрішньої безпеки, з вказаної дати Позивач не міг виконувати свої посадові обов`язки саме як головний державний ревізор - інспектор організаційно-аналітичного сектору управління внутрішньої безпеки територіальних органі ДФС у Запорізькій області, а тому не могла допустити їх невиконання чи неналежне виконання, тим самим вчинивши дисциплінарний проступок, тобто протиправну винну дію або бездіяльності чи прийняття рішення.

Відповідач зокрема зазначає, що незважаючи на позов до суду, щодо оскарження наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, скаржник або ГУ ДФС у Запорізькій області) від 04 грудня 2018 року № 793- о «Про переведення працівників», ОСОБА_1 не звільнялась від обов`язку бути присутньою на робочому місці та повідомляти безпосереднього керівника про причину відсутності на робочому місці.

Не бере до уваги суд аргумент позивача, щодо невизначеності де саме знаходиться робоче місце позивача в будівлі Олександрівського управління у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області чи в будівлі ГУ ДФС у Запорізькій області, з огляду на те, що позивач не з`являвся в будь-якій із зазначених будівель, тому даний аргумент не може спростувати факт відсутності на робочому місці позивача.

Надаючи оцінку правовідносинам які виникли суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, правовий статус державного службовця визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889- VIII (далі Закон № 889-УІІІ).

Керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності (частина 1 статті 63).

Згідно із ст.47 Закону України «Про державну службу» правилами внутрішнього службового розпорядку державного органу визначається, зокрема, початок та кінець робочого часу державного службовця.

Відповідно до ст.61 Закону України «Про державну службу» службова дисципліна забезпечується шляхом дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку.

Приписами ст.64 Закону України «Про державну службу» встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу» передбачено, що прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин є дисциплінарним проступком.

Враховуючи норми ч.3 ст.66 Закону України «Про державну службу» за прогул без поважних причин до державного службовця може бути застосований вид дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (ч. 1 ст. 73 Закону № 889).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення (ч. 3 ст. 73 Закону № 889).

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 74 Закону № 889 дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Необхідною умовою для застосування дисциплінарного стягнення є встановлення наявності протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом № 889. Необхідно враховувати й інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Таким чином, проведеними дисциплінарними провадженнями встановлено порушення ОСОБА_1 пункту 2.5.13. розділу 2.5 Регламенту Головного управління ДФС у Запорізькій області, затвердженого наказом від 01.12.2014 № 161, зі змінами та доповненнями (далі - Регламент): «У разі неявки на роботу з різних причин, в тому числі неявки у зв`язку з хворобою, до 11 години 00 хвилин дня неявки на роботу, працівник зобов`язаний повідомити безпосереднього керівника про причину відсутності на робочому місці».

Згідно наданих до Дисциплінарної Комісії документів вбачається порушення ОСОБА_1 Регламенту Головного управління ДФС у Запорізькій області, в частині повідомлення безпосереднього керівника про причину відсутності на робочому місці.

Дисциплінарна комісія дійшла згоди рекомендувати в.о. начальника ГУ ДФС у Запорізькій області притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани за прогул без поважних причин.

Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 01 липня 2019 року № 2-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » до головного державного ревізора - інспектора організаційно - аналітичного сектору управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Запорізькій області ОСОБА_1 за прогул без поважних причин застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.

Крім того, слід зазначити, що скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій Верховний Суд у пп.33-36 Постанови від 09.08.2019 по справі №280/70/19 звернув увагу на пряму норму, як спеціальну в межах спірних правовідносин абз. 3 частини 4 статті 43 Закону № 889-VIII ( Закон України «Про державну службу») у порівнянні зі статтею 41 цього Закону, в якій зазначено, що якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абз. 2 цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби.

За таких обставин, Верховний Суд вважає, що за відсутності заяв, які передбачені абз. 2 частини 4 статті 43 Закону № 889-VIII, позивач вважався таким, що погодився на продовження проходження державної служби на новій посаді.

Також зазначив, що за правилом, закріпленим у частині 3 статті 5 Закону № 889-VIII, проходження державної служби регулюється нормами цього Закону, який є спеціальними, у той час, як норми законодавства про працю поширюються лише на випадки не врегульовані Законом № 889-VIII.

Відтак, оскільки позивач повідомлявся про переведення у зв`язку з зміною істотних умов державної служби та скорочення штату працівників, та з врахуванням відсутності заяв, які передбачені абз. 2 частини 4 статті 43 Закону № 889-VIII, від позивача у період дії 60-денного терміну з моменту його повідомлення, у відповідача були наявні підстави для прийняття наказу про переведення позивача на посаду головного державного інспектора сектору організаційного забезпечення Олександрівського управління у м. Запоріжжі з посадовим окладом 4800,00 грн.

З огляду на викладене вище, позивач вважався таким, що погодився на продовження проходження державної служби на новій посаді, відповідно а ні оскарження позивачем наказу від 04 грудня 2018 року № 793- о «Про переведення працівників»,а ні незрозумілість місця роботи, за відсутності належних доказів поважності причин відсутності на робочому місці, не звільняло позивача від обов`язку бути присутнім на робочому місці, що свідчить про правомірність дій відповідача щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.1 ст.77 КАС України).

Враховуючи вище наведені норми законодавства, висновки Верховного Суду по справі №280/70/19, встановлення факту протиправної поведінки державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог законодавства встановлених Законом № 889, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України питання щодо стягнення судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) - відмовити.

У задоволенні позовної заяви відмовлено, тому судові витрати не стягуються.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 11 жовтня 2019 року.

Суддя О.В. Конишева