Рішення № 84948528, 30.09.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 вересня 2019 року Справа № 280/3758/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Дєткова Р.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - Руднєва О.О.

представника відповідача - Завгороднього В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул.Олександра Матросова, 29, код ЄДРПОУ 40108688) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

31.07.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 08.07.2019 №240 о/с «Про звільнення ОСОБА_1 »;

зобов`язати начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді слідчого слідчого відділення Вільнянського відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області;

зобов`язати начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 06.08.2019 відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання на 28 серпня 2019 року .

Ухвалою суду від 28 серпня 2019 рок відкладено судове засідання на 30 вересня 2019 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він проходив службу в органах Національної поліції на посаді слідчого слідчого відділу Вільнянського відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області. Наказом тимчасово виконуючого обов`язки Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №240 о/с від 08.07.2019 року позивача звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Проте позивач вважає, що вищезазначений наказ є незаконним та таким, що грубо порушує його права, а відтак підлягає скасуванню. На підставі вищезазначеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та поновити його на посаді в лавах Національної поліції України.

28.08.2019 відповідач надав суду відзив (вх. №35455), відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку з тим, що згідно з книгою розстановки нарядів на 28.04.2019 на добове чергування у складі слідчо-оперативної групи заступив слідчий СВ Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_1. Згідно вищевказаної книги позивач отримав від старшого інспектора -чергового СРПП №4 Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області табельну вогнепальну зброю, про що свідчить його підпис у графі 6 «Підпис про отримання». 28 квітня 2019 року працівниками ДКЗ НПУ здійснено перевірку несення служби працівниками Вільнянського відділення поліції Пологівського ВП ГУНП у Запорізькій області. У ході проведення перевірки ОСОБА_1 запропоновано пройти медичне освідчення із застосуванням спеціального технічного засобу Alkotest 6820 «Drager». За результатами медогляду, проведеного 28.04.2019 о 09.45 годині, тест 493 результат позитивний 0,64 проміле. Тобто, ОСОБА_1 перебував на добовому чергуванні, з табельною зброєю та в стані алкогольного сп`яніння. Згідно протоколу медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп`яніння позивач перебував у стані алкогольного сп`яніння. Перебування на службі в стані алкогольного сп`яніння є грубим порушенням службової дисципліни, недотриманням вимог ст. ст. 1, 2, 7 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» та Правил етичної поведінки поліцейських. Як наслідок, за результатами проведеного службового розслідування прийнято наказ №925 від 02.07.2019 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. На думку відповідача, спірний наказ є правомірними, оскільки відповідачем було належним чином проведено службове розслідування, висновками якого підтверджено факт грубого порушення службової дисципліни. За наведених обставин відповідач вказує на законне звільнення позивача у межах наданих повноважень, а тому позов задоволенню не підлягає. У зв`язку з вищевикладеним просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Під час розгляду справи по суті позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, з підстав, викладених в адміністративному позові. Просили суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві. Просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

30 вересня 2019 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, вислухавши думку сторін по справі, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 30.12.2015 № 241/с відповідно до п.п. 9, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 було прийнято на службу в поліцію.

Наказом ГУНП в Запорізькі області від 23.06.2018 №422о/с ОСОБА_1 призначено слідчим слідчого відділення Вільнянського відділення поліції Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області.

Наказом ГУНП в Запорізькі області від 02.07.2019 №925 за порушення службової дисципліни, вимог ст..1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ, Правил етичної поведінки поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень), подання на затвердження зборів трудового колективу Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку дня державних службовців і працівників апарату ГУНП та відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень), затверджених наказом ГУНП в Запорізькі області від 19.08.2016 №1987, що виразилося у перебуванні під час несення служби в стані алкогольного сп`яніння, а також невиконанні пунктів 1,2 ч.1 ст.18 Закону України «Про національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580- VІІІ, до слідчого СВ Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУНП в Запорізькі області від 08.07.2019 №240 о/с згідно із Законом України «Про національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0148348), слідчого слідчого відділення Вільнянського відділення поліції Пологівського відділу поліції з 08 липня 2019 року .

Не погодившись із винесеним наказом про звільнення із служби в поліції, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звільнення позивача визначено п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», згідно якого поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Приписами ч. 1, 2, 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Відповідно до ст.11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно до ч.1 ст.12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Статтею 13 вказаного вище Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення із служби в поліції.

Надаючи правову оцінку доводам позивача стосовно протиправності прийняття наказів, суд враховує наступне.

Із матеріалів справи встановлено, що 28.04.2019 на добове чергування у складі слідчо-оперативної групи заступив слідчий СВ Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_1. Згідно книги розстановки нарядів на 28.04.2019, затвердженої начальником Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області, ОСОБА_1 о 09.10 годині отримав від старшого інспектора-чергового СРПП №4 Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_4 табельну вогнепальну зброю, про що свідчить його підпис у графі 6 «Підпис про отримання». Згідно з книгою інструктажів про заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю ОСОБА_1 було проведено цільовий інструктаж заступником начальника Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області підполковником поліції ОСОБА_6.

Наказом Національної поліції України від 23.04.2019 №391 у період з 25 квітня 2019 року по 02 травня 2019 року наказано мобільним групам Національної поліції з метою вивчення стану дотримання законності, попередження надзвичайних подій серед особового складу здійснено перевірку попередження надзвичайних подій серед особового складу здійснено перевірку в тому числі і ГУНП у Запорізькій області, а також у його відокремлених підрозділах.

28.04.2019 працівниками ДКЗ НПУ здійснено перевірку відділення, у ході якої ОСОБА_1 запропоновано пройти медичне освідчення із застосуванням спеціального технічного засобу Drager «Alkotest 6820». За результатами медогляду, проведеного 28.04.2019 о 09.45 годині, тест 493 результат позитивний 0,64 проміле. (а.с.56). Після чого ОСОБА_1 відсторонено від чергування та о 09.45 годині було здано зброю, про що свідчить підпис ОСОБА_4 про отримання табельної вогнепальної зброї від ОСОБА_1 в книзі розстановки нарядів. ОСОБА_1 було замінено на іншого слідчого.

Відповідно до ст..14 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України»

Відповідно до пункту 2 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893, «Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: ... перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або спиті, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»

Пунктом 2 розділу IV Порядку встановлено, що «Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення мас право:

надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;

ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;

подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;

користуватися правничою допомогою, послугами представника».

Вказані права повністю кореспондуються з положеннями, закріпленими в ст. 18 Статуту.

Для встановлення наявності або відсутності в діях працівників ГУНП в Запорізькій області фактів порушення службової дисципліни за наказом ГУНП в Запорізькій області від 06.06.2019 року № 702 призначено службове розслідування та визначено склад дисциплінарної комісії за відомостями, виявленими під час перевірки 28.04.2019 мобільною групою НПУ відділів та відділень ГУНП в Запорізькій області.

Строк для призначення службового розслідування чинним законодавством не передбачений, тому посилання представника позивача про те, що службове розслідування призначено через 38 днів після настання події, судом до уваги не беруться.

Відповідно до п.7 Порядку розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:

одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;

одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;

отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

В ході проведення службового розслідування працівниками ВІОС УКЗ ГУНП в Запорізькій області було відібрано письмові пояснення від працівників Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

З наданих 14.06.2019 року пояснень ОСОБА_1 встановлено, що 28.04.2019 він заступив на добове чергування у резервну слідчо-оперативну групу у якості слідчого. Цього дня приблизно о 09.45 до Вільнянського ВП приїхали працівники НПУ та йому зателефонував черговий і попрохав підійти до чергової частини. Прийшовши до чергової частини, він ( ОСОБА_1 ) побачив працівників НПУ та останні запропонували йому пройти медичне освідчення із застосуванням спеціального технічного засобу Alkotest, на що ОСОБА_1 погодився. За результатами медичного огляду результат показав 0,6 проміле, у зв`язку з чим ОСОБА_1 здивувався, оскільки перед чергуванням спиртні напої не вживав, але вживав протягом трьох днів ліки, які містять в собі спирт. Керівництво відділення та колег ОСОБА_1 не повідомляв про своє лікування та заступив на чергування. Свою провину він визнає та обіцяє виправитись. До медичного закладу щодо повторного проходження тесту він не звертався. Також, цього ж дня приблизно о 21.00 годині через погіршення стану здоров`я викликав швидку допомогу.

Твердження позивача про те, що він не знав, що по ньому проводиться службове розслідування суд вважає хибними, оскільки позивачем в ході службового розслідування, а саме: 14.06.2019 надавалися пояснення з приводу подій, які відбулися з ним на чергуванні 28.04.2019.

В поясненнях, наданих заступником начальника ВП - начальником СВ Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції ОСОБА_8 та начальником Вільнянського ВП Пологівського ВП ОСОБА_7. зазначено, що зі слів ОСОБА_1 їм стало відомо, що напередодні чергування, 27.04.2019, за місцем свого мешкання, він вживав алкогольні напої та визнає свою провину повністю. (а.с.53,54)

Крім того, в ході службового розслідування працівниками ВІОС УКЗ ГУНП в Запорізькій області, було враховано особу ОСОБА_1 , його службову характеристику, підписану інспектором сектору кадрового забезпечення Пологівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, майором поліції Ніколаєвською Тетяною, відповідно до якої ОСОБА_1 за час служби в Національній поліції України зарекомендував себе як працівник, який потребує контролю з боку керівництва, внаслідок своєї легковажності та орієнтованості на власну думку, недоліки в роботі усуває тільки під постійним контролем. Над навичками планування та організації робочого часу працівнику належить ще багато працювати, так як він рідко планує свою роботу на перспективу, часто не справляється своєчасно з завданнями або ж виконує їх не з належною якістю. Чіткому виконанню завдань перешкоджає відсутність організованості і невміння ставити цілі і розставляти пріоритети Лідерських якостей та ініціативи не проявляє, виконує тільки отримані доручення. В стресових ситуаціях нерішучий, але здатний не губитись. У спілкуванні емоційний, комунікативний, конфліктні ситуації намагається не загострювати та дотримується загальних норм поведінки. Здатен переносити психофізичні навантаження та труднощі служби. У стройовому відношенні підготовлений, зовні охайний. Діючих дисциплінарних стягнень не має. (а.с. 55)

За результатами службового розслідування, проведеного за фактом виявлених 28.04.2019 мобільною групою НПУ недоліків під час перевірки відділів та відділень ГУНП в Запорізькій області, дисциплінарною комісією ГУНП в Запорізькій області винесено висновок від 26.06.2019 №2291/01/3-19, відповідно до якого на підставі викладеного, з урахуванням вимог протоколу наради керівництва НПУ від 05.06.2019 №13, комісія вважає службове розслідування - завершити, запропонувати за порушення службової дисципліни, вимог ст..1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ, Правил етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Правил внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень), подання на затвердження зборів трудового колективу Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку дня державних службовців і працівників апарату ГУНП та відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень), затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 №1987, що виразилося у перебуванні під час несення служби в стані алкогольного сп`яніння, а також невиконанні пунктів 1,2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VІІІ, до слідчого СВ Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. (а.с.22-49)

Складений висновок службового розслідування із запропонованими стягненнями до винних поліцейських, затверджено 26.06.2019, уповноваженим керівником, у відповідності до ст. 20 Статуту.

Посилання позивача та його представника на те, що при проведенні службового розслідування не було враховано особу ОСОБА_1 , його характеристику та відсутність діючих дисциплінарних стягнень, суд вважає помилковими, оскільки у висновку дисциплінарної комісії ГУНП в Запорізькій області від 26.06.2019 №2291/01/3-19 є прямі посилання на службову характеристику ОСОБА_1 (а.с.25 зв.ст.)

Відповідно до пункту 14 частини 3 ст.1 Статуту передбачено вимогу, що під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до Правил етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, а саме п. 2 Розділу II під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено:

сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання;

допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками;

використовувати будь-які предмети, на яких зображена символіка політичних партій, та провадити політичну діяльність, висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час виконання службових повноважень, а також використовувати службові повноваження в політичних або особистих цілях;

розголошувати та використовувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, у тому числі після припинення служби в поліції, крім випадків, визначених законом;

знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак (жетон), а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню за допомогою технічних засобів, крім випадків, коли поліцейський виконує службові обов`язки в режимі секретності в установленому законодавством України порядку;

перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Відповідно до п.8 Правил внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень), подання на затвердження зборів трудового колективу Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку дня державних службовців і працівників апарату ГУНП та відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень), затвердженими наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 № 1987 поліцейським апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів заборонено вживати алкогольні (слабоалкогольні) напої, наркотичні та психотропні речовини на службі, а також перебувати на службі, у приміщеннях органів місцевого самоврядування, інших державних установ у стані алкогольного, наркотичного та токсичного сп`яніння.

Наказом ГУНП в Запорізькі області від 02.07.2019 №925 за порушення службової дисципліни, вимог ст..1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ, Правил етичної поведінки поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень), подання на затвердження зборів трудового колективу Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку дня державних службовців і працівників апарату ГУНП та відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень), затверджених наказом ГУНП в Запорізькі області від 19.08.2016 №1987, що виразилося у перебуванні під час несення служби в стані алкогольного сп`яніння, а також невиконанні пунктів 1,2 ч.1 ст.18 Закону України «Про національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580- VІІІ, до слідчого СВ Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУНП в Запорізькі області від 08.07.2019 №240 о/с згідно із Законом України «Про національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0148348), слідчого слідчого відділення Вільнянського відділення поліції Пологівського відділу поліції з 08 липня 2019 року .

Посилання позивача на те, що прилад Drager «Alcotest 6820» був використаний незаконно та з порушенням умов його підготовки та експлуатації, оскільки упаковка приладу була відкрита, в тому числі й на ділянці, яка контактує з ротом, судом до уваги не беруться, оскільки, якщо позивач це помітив під час проходження медичного освідчення, він повинен був повідомити про це працівників НПУ і просити замінити цей прилад, однак позивачем це проігноровано, ніде, крім позовної заяви, про цей факт не зазначено і жодного доказу на підтвердження цього суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в судовому засіданні позивачем зазначено, що ним не оспорюється те, що Drager «Alcotest 6820» пройшов повірку, перебуває на балансі та його результат - 0,64 проміле, у зв`язку з чим представник відповідача відмовився від клопотання про витребування з Національної поліції України документів на газоаналізатор марки «Alcotest 6820» (щодо повірки, перебуванні на балансі, тощо), який використовувався працівниками НПУ при перевірці службової діяльності ГУНП в Запорізькій області на виконання наказу НПУ від 23.04.2019 №391 та належним чином засвідчених документів про результати тестування ОСОБА_1

Дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Пунктами 1, 2 статті 18 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

За статтею 19 Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до статті 64 Закону особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Працівники національної поліції власним прикладом та поведінкою зобов`язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись.

З урахуванням викладеного вище, суд встановив, що позивач власними діями порушив норми Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присягу на вірність Українському народові, Правила етичної поведінки поліцейських

Отже, в даному випадку позивачем вчинено діяння, несумісне з його посадою, оскільки позивачем було скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного Суду від 17 липня 2019 року у справі №806/2555/17.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем не вчинено жодних дій та не надано суду жодних доказів на спростування факту перебування 28.04.2019, під час несення служби у Вільнянському ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області, в стані алкогольного сп`яніння.

Судом встановлено, що відповідач діяв в межах повноважень відповідно до норм чинного законодавства та правомірно виніс наказ від 08.07.2019 №240 о/с «Про звільнення ОСОБА_1 », у зв`язку з чим вимоги позивача про скасування наказу та поновлення на роботі заявлені безпідставно та задоволенню не підлягають.

Вимога позивача про зобов`язання відповідача виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу є похідною від вимог про визнання наказу від 08.07.2019 №240 о/с «Про звільнення ОСОБА_1 » протиправним, скасування його та поновлення позивача на роботі.

За відсутності правових підстав для поновлення позивача на посаді, відсутні підстави для зобов`язання відповідача виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу, тому в цій частині вимоги позивача також не підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що задоволенню не підлягають.

У зв`язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат згідно ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул.Олександра Матросова, 29, код ЄДРПОУ 40108688) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 03.10.2019.

Суддя М.С. Лазаренко