Ухвала суду № 84947934, 11.10.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 11.10.2019 Справа № 554/632/18

У Х В А Л А

11 жовтня 2019 року місто Полтава

Колегія суддів Октябрського районного суду м. Полтави у складі:

головуючого судді - Микитенка В.М.,

суддів: Савченка А.Г., Січиокно Т.О.,

з участю: секретаря - Різник А.В.,

прокурора - Дігтяря А.О.,

захисника - Костенка В.О.,

потерпілих - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4

представників потерпілих – Крекотеня О.А., Процай В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, громадянина України, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до обвинувального акту, органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні 13 епізодів заволодінь чужим майном потерпілих: ОСОБА_7 на суму 143700 грн – в січні 2016 року (ч. 2 ст. 190 КК України), ОСОБА_2 на суму 1103540 грн – в травні 2016 року ( ч. 4 ст. 190 КК України), ОСОБА_8 на суму 548020 грн – в червні 2016 року ( ч. 4 ст. 190 Кк України), ОСОБА_9 на суму 700 000 грн – на початку 2017 року ( ч. 3 ст. 190 КК України), ОСОБА_3 на суму 161580 грн ( ч. 2 ст. 190 КК України), ОСОБА_10 на суму 76993 грн – наприкінці квітня 2017 року ( ч. 2 ст. 190 КК України), ОСОБА_11 на суму 793305 грн – у червні 2017 року (ч. 4 ст. 190 КК України), ОСОБА_12 на суму 775000 грн – 21.06.2017 року ( ч. 4 ст. 190 КК України), ОСОБА_13 на суму 57002 грн – 13.07.2017 року ( ч. 2 ст. 190 КК України), ОСОБА_4 на суму 980 000 грн – 17.07.2017 року (ч. 4 ст. 190 КК України), шляхом зловживання їх довірою, зокрема, залученням інвестицій в грошовій сумі для здійснення підприємницької діяльності на території міста Полтави під великі відсотки та їх неповернення.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник заявили клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на особисте зобов`язання, мотивуючи, що обраний запобіжний захід є занадто суворим, триває вже великий проміжок часу, останній не має на меті ухилятися від суду та перешкоджати судовому слідству. Водночас, обвинувачення не є обґрунтованим та доведеним. Крім того, обвинувачений настоював на тому, що є не судимим, одружений, має постійне місце проживання та роботи. Наявні в матеріалах справи розписки були складені ним під примусом, про що він вже повідомляв правоохоронні органи.

Прокурор, потерпілі та їх представники заперечили проти клопотання, мотивуючи, що обвинувачений переховувався від слідства, обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, збитки не відшкодував, тому може ухилятися від суду та перешкоджати встановленню істини у справі і виконанню процесуальних рішень. При цьому доказів наявності таких ризиків суду не надали.

Суд, заслухавши клопотання, думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому має враховуватись практика Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), яка є джерелом права в Україні.

Так, у рішенні ЄСПЛ «Боротюк проти України» від 16.12.2010 року констатовано порушення вимог п. 3 ст. 5 Конвенції, оскільки національні суди продовжували тримання під вартою, посилаючись восновному на тяжкість вчиненого злочину, та використовували стереотипні формулювання без розгляду конкретних обставин справи.

Відповідно рішення у справі «Пічугін проти України» від 23.10.2012 року, ЄСПЛ констатував порушення Конвенції через невмотивованість у рішення суду продовження існування ризиків втечі обвинуваченого і чи виправдовують вони позбавлення волі протягом усього часу кримінального провадження.

У справах «Цигоній проти України» від 24.11.11 року та «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року ЄСПЛ констатував порушення п. 3 ст. 5 Конвенції у зв`язку з тим, що рішення суду про продовження строку тримання під вартою не містило належних і достатніх підстав для такого тримання та національні суди не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів.

Суд зазначає, що прокурором, всупереч вимогам ст. ст. 184, 199 КПК України, не подано до суду документальних доказів наявності ризиків, зазначених у ст. 184 та ч. 3 ст. 199 КПК України, а також того, що ці ризики виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Водночас, зі змісту ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.

Як установлено судом, обвинувачений раніше не судимий, одружений, є громадянами України, має постійне місце проживання, зареєстрований як фізична особа-підприємець, в дитинстві залишився без матері та виховувався батьком.

Сама тяжкість інкримінованих ОСОБА_14 кримінальних правопорушень, які при цьому не носять насильницького характеру та за відомостями обвинувального акту грошові кошти потерпілі передавали обвинуваченому добровільно, отримуючи за це попередньо великі відсотки, та публічний інтерес до цієї справи не можуть виправдовувати його тривале ув`язнення, яке здійснюється вже більш ніж півтора роки.

Судом було надано можливість стороні обвинувачення за це період надати усі докази щоб забезпечити можливість закінчити розгляд справи у розумні строки, однак наразі частина потерпілих та свідків, незважаючи на неодноразові виклики, до суду не з`являються, що позбавляє суд можливості справедливо та швидко розглянуті усі епізоди інкримінованих ОСОБА_14 кримінальних правопорушень.

Якщо на початковому етапі судового розгляду, з огляду на принципову позицію потерпілих та повідомлені ними відомості, і була необхідність у триманні обвинуваченого під вартою, однак на даному етапі судового розгляду, докази продовження застосування обвинуваченому найбільш суворого запобіжного заходу суду не надані.

При цьому, суд зважає на те, що не є доведеними ризики впливу обвинуваченим на потерпілих та свідків, а також знищення документів чи речових доказів, перешкоджання встановленню істини у справі, продовження злочинної діяльності.

Обвинувачений користується презумпцією невинуватості та обставини, викладені прокурором, щодо його провини та правильність кваліфікації дій ще підлягають доведенню в установленому законом порядку, в частині місця, часу, конкретних обставин та послідовності дій обвинуваченого, його мотивів, форми вини, тощо.

Викладені обставини справи на переконання колегії суддів не дають підстав для подальшого тримання обвинуваченого під вартою, однак вважаються достатніми для зміни йому запобіжного заходу на альтернативний - у виді особистого зобов`язання із покладенням відповідних обов`язків в умовах контрою за його належною поведінкою з боку прокурора.

Керуючись ст. ст. 42, 138, 177, 179, 181, 183, 184, 189-191, 199-200, 331, 335, 369, 372 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника Костенка Володимира Олександровича про зміну запобіжного заходу – задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_15 запобіжний захід із тримання під вартою на особисте зобов`язання на час судового розгляду та звільнити його з-під варти негайно в залі суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки:

- не відлучатися за межі міста Полтави без дозволу суду;

- утриматись від спілкування зі свідками і потерпілими у справі (окрім близьких родичів та членів сім`ї) та зобов`язати до суду йогоз`являтися за викликами;

- повідомляти суд про зміну місця проживання та роботи.

- здати на зберігання до УДМС України в Полтавській області паспорт для виїзду за кордон ( у разі наявності), надавши до суду відповідну довідку про здачу паспорта або про його відсутність.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

В.М. Микитенко А.Г. Савченко Т.О. Січиокно