Рішення № 84947601, 16.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року Справа № 160/9215/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.09.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області, щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 19.11.1980 року по 08.05.1996 рік в Дніпропетровському виробничому об`єднані "Дніпросільбудіндустрія" Укрміжколгоспбуд;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 19.11.1980 року по 08.05.1996 рік в Дніпропетровському виробничому об`єднані "Дніпросільбудіндустрія" Укрміжколгоспбуд та провести перерахунок пенсії за віком з урахуванням до страхового стажу періоду роботи з 19.11.1980 року по 08.05.1996 рік в Дніпропетровському виробничому об`єднані "Дніпросільбудіндустрія" Укрміжколгоспбуд.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно, всупереч вимогам чинного законодавства не було зараховано до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 19.11.1980 по 08.05.1996 у Дніпропетровському виробничому об`єднані "Дніпросільбудіндустрія" Укрміжколгоспбуд, оскільки відповідно до наданих відповідачу документів цей стаж є підтвердженим.

Ухвалою суду від 24.09.2019 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

11.10.2019 представником Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області надано до суду письмовий відзив на позов разом з належним чином завіреною копією пенсійної справи ОСОБА_1 . У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Крім того, зазначено, що підстав для зарахування позивачу до страхового стажу період його роботи з 19.11.1980 по 08.05.1996 в Дніпропетровському виробничому об`єднані "Дніпросільбудіндустрія" Укрміжколгоспбуд, немає, оскільки запис в трудовій книжці ОСОБА_1 № 12 про звільнення 08.05.1996 завірено печаткою неіснуючої держави - УССР.

Згідно положень ст. 263 КАС України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 26.11.2014 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком по Списку № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

26.07.2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з письмовим зверненням відносно підстав не зарахування до його страхового стажу періоду роботи з 19.11.1980 по 08.05.1996 в Дніпропетровському виробничому об`єднані "Дніпросільбудіндустрія" Укрміжколгоспбуд.

Листом № 5608/к-09 від 06.08.2019 відповідач надав роз`яснення, що до загального страхового стажу ОСОБА_1 не був зарахований період роботи з 19.11.1980 по 08.05.1996, у зв`язку з тим, що запис у трудовій книжці ОСОБА_1 № 12 про звільнення 08.05.1996 з Дніпропетровського виробничого об`єднання «Дніпросільбудіндустрія» Укрміжколгоспбуд завірено печаткою неіснуючої держави - УССР.

Позивач вважав, що дані висновки та рішення порушують його права, а тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як встановлено статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закону № 1788-XII), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).

Пунктами 1, 2 Порядку № 637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.

Судом досліджено копію трудової книжки ОСОБА_1 , в якій міститься запис, щодо якого виник спір, зокрема, № 12 - 08.05.1996 року звільнений з роботи за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (наказ № 56к від 08.05.1996 року).

Вказаний запис скріплено печаткою Дніпропетровського виробничого об`єднання «Дніпросільбудіндустрія» Укрміжколгоспбуд УССР.

На думку відповідача, вказаний запис скріплено печаткою неіснуючої держави - УРСР, що відповідно виключає можливість зарахувати спірний період до страхового стажу позивача.

Разом з цим, на підтвердження обставин щодо роботи у Дніпропетровському виробничому об`єднанні «Дніпросільбудіндустрія» Укрміжколгоспбуд, ОСОБА_1 надано та судом досліджено копію довідки оформленої відділом кадрів Дніпропетровського виробничого об`єднання «Дніпросільбудіндустрія» Укрміжколгоспбуд, якою підтверджується факт роботи ОСОБА_1 на вказаному підприємстві.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі - Інструкція № 58), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110.

Відповідно до пункту 1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств,

установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Отже, з вищенаведених норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

Також слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З огляду на зазначене, слід дійти висновку, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.08.2019 року по справі № 654/890/17 (провадження № К/9901/22832/18).

Щодо строку звернення позивача до адміністративного суду за захистом порушених прав, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, отже твердження Пенсійного фонду про пропуск позивачем строку звернення до суду за захистом своїх прав є необґрунтованими та не заслуговують на увагу суду.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно не було зараховано ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 19.11.1980 по 08.05.1996 в Дніпропетровському виробничому об`єднані "Дніпросільбудіндустрія" Укрміжколгоспбуд, що на переконання суду, є безумною підставою для зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 вказаний період та провести перерахунок пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 19.11.1980 по 08.05.1996 в Дніпропетровському виробничому об`єднані "Дніпросільбудіндустрія" Укрміжколгоспбуд з дати призначення пенсії, тобто з 26.11.2014.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.11471289395.1 від 20.09.2019 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області, щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 19.11.1980 по 08.05.1995 в Дніпропетровському виробничому об`єднані "Дніпросільбудіндустрія" Укрміжколгоспбуд.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 19.11.1980 по 08.05.1995 в Дніпропетровському виробничому об`єднані "Дніпросільбудіндустрія" Укрміжколгоспбуд та провести перерахунок пенсії за віком з урахуванням до страхового стажу періоду роботи з 19.11.1980 по 08.05.1995 в Дніпропетровському виробничому об`єднані "Дніпросільбудіндустрія" Укрміжколгоспбуд, з дати призначення пенсії, тобто з 26.11.2014.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 768,40 грн. відповідно до квитанції № 0.0.11471289395.1 від 20.09.2019.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складений 16 жовтня 2019 року.

Суддя А. Ю. Рищенко