Ухвала суду № 84947322, 15.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 жовтня 2019 року Справа № 160/9883/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради відділ ведення державного реєстру виборців (50083, м. Кривий Ріг, вул. Короленко, 1а, код ЄДРПОУ 04052554) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради відділ ведення державного реєстру виборців, у якому позивач просить:

- визнати бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради відділу ведення державного реєстру виборців протиправною, яка виявилась в не підкорені і не забезпеченні гарантій ст. 33, 70, 71 Конституції України відповідно до заяви від 12.06.2019 року № 1202-20-22/2;

- захистити права позивача пов`язані з виборчим процесом, свободою пересування та вільним вибором місця проживання відповідно до ст. 3, 19, 22, 33, 69-71 Конституції України шляхом встановлення наявності компетенції (повноважень)виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради відділу ведення державного реєстру виборців на зазначення місце мого перебування за адресою АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльністю виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради відділу ведення державного реєстру виборців, яка виявилась у порушені механізму, порядку, шаблону розгляду моєї заяви від 12.06.2019 року вх. 1202-20-22/2 згідно порядку ст. 18, 19 Закону України «Про звернення громадян», ч. 1, 2, 8, ст. 11 Закону України «Про державну службу»;

- захистити право голосу на виборах президента зазначивши закон чи інший нормативно-правовий акт вимоги, яких порушено виконавчим комітетом Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради відділом ведення державного реєстру виборців згідно ст. 249 кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України суд зробив висновок, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Однак, всупереч зазначеним вимогам закону, позивачем не надано всіх додатків для направлення їх відповідачу.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, виключний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору встановлений частиною першою статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначені розміри ставок судового збору.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову:

немайнового характеру фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року - 1921,00 гривень.

Водночас, судовий збір позивачем не сплачено, при цьому, до позовної зави долучено заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій позивач посилається на тяжкий матеріальний стан.

Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.

Подаючи до суду заяву про звільнення від сплати судового збору, позивач на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надав довідку № 9084 від 01 жовтня 2019 р. про отримання ним щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи, за період з жовтня 2017 по вересень 2019 року всього на суму 747,07 грн.

Суд зазначає, що наведених доводів та доданих на їх підтвердження доказів не достатньо для прийняття рішення про повне звільнення позивача від сплати судового збору. Зі змісту заяви не вбачаються підстави, які беззаперечно вказують на необхідність звільнення позивача від сплати судового збору на виконання вимог п.8 ч.5 ст. 160 КАС України.

Кодекс адміністративного судочинства України не визначає обов`язку суду щодо звільнення від сплати судового збору та обов`язку самостійно збирати докази в обґрунтування та/або підтвердження обґрунтування підстав звільнення на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Крім того, суд зазначає, що статтею 70 Податкового кодексу України передбачено, що до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Держреєстр) включаються дані про фізичних осіб, зокрема, про суми нарахованих та/або отриманих доходів та суми нарахованих та/або сплачених податків.

Порядок отримання відомостей з Держреєстру визначено розділом X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2017 р. № 822, згідно з яким відомості з Держреєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи - платника податків (його представника) щодо отримання відомостей з Держреєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Держреєстрі.

Для отримання відомостей про себе з Держреєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та заяву за формою № 10ДР. Представник додає до заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Держреєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.

Також інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Держреєстру можна отримати у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету платника з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи. Вхід до особистого кабінету Електронного кабінету платника за адресою: https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/login.jspx.

Таким чином, суд не наділений правом доступу до Держреєстру для отримання інформації про суми нарахованих та/або отриманих доходів.

Порушуючи питання про запит судом відомостей щодо майнового стану, позивач не зазначає жодної причини, через яку такі відомості та документи не можуть бути подані ним самостійно.

Частиною 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

З матеріалів позову вбачається, що позивачем подано до суду, зокрема, заяву від 12.06.2019 року, яка не засвідчена належним чином.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим Кодексом адміністративного судочинства України, а тому згідно з ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради відділ ведення державного реєстру виборців (50083, м. Кривий Ріг, вул. Короленко, 1а, код ЄДРПОУ 04052554) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме надати до суду:

- надати всі додатки до позовної заяви для направлення їх відповідачу;

- надати суду докази сплати судового збору в розмірі 768,40 грн., сплаченого за наступними реквізитами: (Отримувач: УК у Чечелівському районі м.Дніпра Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253; Рахунок: 34316206084014 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; призначення платежу «судовий збір за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача)» або обґрунтоване клопотання з належними та допустимими доказами;

- надати додатки, зокрема, заяву від 12.06.2019 року завірену належним чином у відповідності до ч.5 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно з вимогами статтей 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук