Ухвала суду № 84947234, 15.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 жовтня 2019 року Справа 160/9846/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніна О.С., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

09.10.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда" (пров. Капітальний, буд.2, м. Жовті Води, 52210, код ЄДРПОУ 19354901), в якій просить стягнути податковий борг з ТОВ "Восток-Руда" (код ЄДРПОУ 19354901) на користь держави в сумі 5807783,70грн., шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Позовна заява обґрунтована тим, що станом на дату звернення із позовною заявою, ТОВ "Восток-Руда" не визнано банкрутом. Платник податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство, має право продовжувати господарську діяльність. Як наслідок, виникають нові податкові зобов`язання, які за деякий час можуть набувати статусу податкового боргу. В розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", це так звані "поточні" вимоги кредиторів. Стягнення поточного податкового боргу, який виник після затвердження реєстру вимог кредиторів, а також стягнення штрафних (фінансових) санкцій відбувається в загальному порядку, передбаченому ПК України, тобто, шляхом звернення до адміністративного суду. З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов`язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов`язання. Дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли після введення мораторію, відповідно, не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.

За правилами ч.2 ст.160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звернення до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч.3 ст.55 КАС України, юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Аналіз наведених положень КАС України дає підстави вважати, що повноваження особи, як керівника юридичної особи діяти від її імені, у тому числі підписувати позовні заяви, брати участь у справі, мають бути передбачені безпосередньо у законі або ж підтверджуватись статутом, положенням тощо.

Судом встановлено, що позовну заяву підписано представником ГУ ДФС у Дніпропетровській області - В.В. Сависько.

На підтвердження повноважень ОСОБА_1 , до позовної заяви додано копію довіреності від 22.07.2019 №126-0 за підписом в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_6.

Також, до позовної заяви долучено наказ Державної фіскальної служби України від 05.10.2017 №2419-о за підписом в.о. голови ОСОБА_2 , відповідно якого, покладено виконання обов`язків начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області на ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Однак, жодного документу на підтвердження особи ОСОБА_6 саме, як в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області, а також доказів діяти від імені позивача (наказ про призначення, тощо) суду не надано.

Таким чином, довіреність від 22.07.2019 №126-0 за підписом в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_6 не може бути належним доказом для підтвердження права підпису позовної заяви ОСОБА_1 .

В ухвалах Верховного Суду в адміністративних справах №820/4389/17 від 02.05.2018 р., №822/2974/17 викладена наступна правова позиція, а саме: "звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво".

Враховуючи те, що до позовної заяви не додано документа, який підтверджує статус ОСОБА_6 , як в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області, суд дійшов висновку, що позовна заява підписана особою, повноваження якої не узгоджуються з вимогами ст. 55 КАСУ.

Отже, позивачу необхідно надати до суду документи щодо підтвердження особи ОСОБА_6 саме, як в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області, а також докази, які надають право діяти від імені позивача (наказ про призначення, тощо).

Частинами 1-2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку, що подані відомості не є достатніми для відкриття провадження у справі, а тому позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення її недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда" про стягнення податкового боргу - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду документів щодо підтвердження особи ОСОБА_6 саме, як в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області, а також докази, які надають право діяти від імені позивача (наказ про призначення, тощо).

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Луніна