Рішення № 84947206, 27.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2019 року Справа № 160/6096/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмову провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Межівської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовними вимогами до Управління соціального захисту населення Межівської районної державної адміністрації про:

- визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Межівської районної державної адміністрації стосовно відмови у призначенні ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;

- зобов`язання Управління соціального захисту населення Межівської районної державної адміністрації здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово- комунальних послуг.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що вона є внутрішньо переміщеною особою та має право на призначення щомісячної грошової допомоги, але відповідачем було відмовлено у наданні допомоги, як переміщеним особам на проживання на підставі пункту 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 (далі - Порядок №505).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду 11.09.2019 від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, в якому зазначено, що щомісячна грошова допомога є цільовою і надається внутрішньо переміщеним особам на винайм житла та на оплату житлово-комунальних послуг. Рішенням районної комісії від 05.09.2017 №61 та від 18.03.2019 №124 ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні щомісячної адресної допомоги, оскільки заявниця проживає з сином та його родиною у будинку, який належить їм на праві власності та розташований в регіонах інших ніж тимчасово окупована територія України.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, згідно довідки від 19.01.2015, зареєстрованим місцем проживання є - АДРЕСА_1 (відповідає відмітці в паспорті), а фактичним місцем перебування зазначено АДРЕСА_2 .

Відповідно до копії Витягу з протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 05.09.2017 №61 та від 18.03.2019 №124 та рішень №1962/1 та №754/1 позивачу було відмовлено в поновленні соціальних виплат на підставі абзацу 1 пункту 6 Порядку №505.

У рішеннях №1962/1 та №754/1 зазначено, що згідно актів обстежень заявниця проживає в будинку, який належить її невістці ОСОБА_2 , що і стало підставою для відмови у відновленні виплат.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (довідка від 19.01.2015 №1224-1756 від 19.01.2015), ОСОБА_3 (довідка від 29.01.2016 №1224-3019), ОСОБА_4 (довідка від 11.03.2019 №1224-500006560) та ОСОБА_2 (довідка від 19.01.2015 №1224-1755) є внутрішньо переміщеними особами. Зареєстрованим місцем проживання зазначених осіб є АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання - АДРЕСА_2 .

Позивач надала заяву на призначення щомісячної адресної допомоги на наступний термін та повідомила про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги.

Пунктом 9 Порядку №505 передбачено, що уповноважені органи мають право перевіряти обгрунтованість та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.

Згідно акту обстеження Іванівської сільської ради №632 ОСОБА_1 проживає без реєстрації в АДРЕСА_2 разом з сім`єю сина ОСОБА_3 . Будинок в якому проживає сім`я в серпні 2013 року було придбано її невісткою ОСОБА_2 .

Згідно пункту 12 договору купівлі-продажу від 20.08.2013 року домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_2 є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та її чоловіка ОСОБА_3 . Купівля вказаного домоволодіння здійснена за період шлюбу гр. ОСОБА_2 з ОСОБА_3 за кошти, що є спільною власністю подружжя.

Отже, як свядчать матеріали справи, будинок, в якому на даний час фактично проживає позивач, належить на праві спільної сумісної власності її рідному сину ОСОБА_3 , з яким вона пов`язана кровними та родинними зв`язками.

Крім того, відповідно наявних в матеріалах справи Деклараціях від 29.11.2018 та 08.02.2019 р.р. про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії, невістка позивачки ОСОБА_2 зазначає, що її сім`я, а саме: чоловік - ОСОБА_3 , донька - ОСОБА_4 та свекруха - ОСОБА_1 (позивач) проживає за рахунок заробітної плати (її та чоловіка) та пенсії свекрухи, інших доходів не мають.

Тобто, з наведеного вбачається, що ОСОБА_1 постійно проживає з родиною сина, веде з ними спільне господарство та являється членом його сім`ї.

Надаючи правову оцінку відносинам та приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно пункту 2 Порядку №505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Відповідно до пункту 6 Порядку №505, грошова допомога не призначається, зокрема, коли будь-хто із членів сім`ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

Згідно пункту 10 Порядку №505 уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.

Відповідно до пункту 15 Порядку №505, контроль за цільовим та ефективним витрачанням бюджетних коштів, виділених для виплати грошової допомоги, здійснюється в установленому порядку.

Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам визначається Постановою КМУ від 08.06.2016 №365 (далі - Порядок №365)

Пунктом 7 Порядку №365 визначено, що Для призначення (відновлення) соціальних виплат структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за власною ініціативою або за зверненням органів, що здійснюють соціальні виплати, протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви внутрішньо переміщеної особи або з дня надходження звернення від органів, що здійснюють соціальні виплати, проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до пункту 8 Порядку №365 за результатами проведення перевірки структурним підрозділом з питань соціального захисту населення складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї за формою, встановленою Мінсоцполітики, який підписується всіма повнолітніми внутрішньо переміщеними особами та у визначених законодавством випадках - їх законними представниками, а також представниками структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

За результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї або інших документів, визначених в абзацах 2 і 3 пункту 7 Порядку №365, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати. (пункт 12 Порядку №365).

Так, актом №632 обстеження матеріально-побутових умов сім`ї встановлено, що позивачка мешкає разом із невісткою, сином та онукою в будинку, який належить на праві спільної сумісної власності її сину та невістці.

Суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що вона із невісткою не є членами сім`ї , так як проживають окремими сім`ями і не ведуть спільне господарство. Також, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що її син, ОСОБА_3 працює та мешкає зі своєю сім`єю у місті Дніпро, що, на думку позивача, спростовує твердження щодо ведення спільного господарства із сім`єю сина. Суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що син позивача разом зі своєю сім`єю мешкає у місті Дніпро.

Поряд з цим, відповідачем надано копію заяви ОСОБА_2 (невістки позивача) від 08.02.2019 №188 про надання дозволу для призначення субсидії на тверде поливо, так як вона проживає в даному житловому приміщенні ( АДРЕСА_2 ) без реєстрації, як внутрішньо переміщена особа, за рахунок заробітних плат та пенсії свекрухи.

Суд звертає увагу, що Порядок №505 не містить визначення застосованого в ньому терміну «члени сім`ї». Однак, стаття 3 Сімейного Кодексу України визначає, що сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Таким чином, до членів сім`ї, крім осіб, які перебувають у шлюбі, також відносяться і особи, які не перебувають у шлюбі, але спільно проживають, а також їхні діти. При цьому таке спільне проживання повинно мати характер сімейних відносин, тобто пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних права та обов`язки, тощо.

Суд враховує, що позивач разом із сином та його сім`єю проживали (були зареєстровані) в м.Донецьк, що підтверджується відповідними довідками, а потім переїхали в с. Іванівка, де оселились в одному житловому будинку та проживають разом на даний час.

Подана ОСОБА_2 (невісткою) заява від 08.12.2019 про призначення житлової субсидії за адресою АДРЕСА_2 та декларації від 29.11.2018 та від 08.02.2019 про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії також, на думку суду, є доказом ведення спільного господарства.

В розділі ІII Декларації вказуються всі види та суми доходів членів сім`ї осіб зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання, де також зазначається інформація про позивача.

Враховуючи наведене, суд вважає, що між позивачем та її невісткою та сином склалися усталені відносини, які мають характер сімейних та які продовжуються по теперішній час.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення, а тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 139, 243-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Межівської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська