Рішення № 84947140, 15.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року Справа № 160/8643/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови в призначенні пенсії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06.09.2019 року ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі- позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427) ( далі-відповідач, Управліня), в якій просить:

-визнати протиправною відмову Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії на пільгових умовах, згідно із п.2 ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», викладених у листі №671/03.15/12 від 18.05.2019 року;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах, зі зниженням пенсійного віку згідно із п.2 ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з дня мого звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 15.05.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 15.05.2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відділу з питань призначення та перерахунків пенсії №11 Управління застосування пенсійного законодавства із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, проте, листом від 18.05.2019 року (помилково вказано 18.04.2019 року) №671/03.15/12 в призначенні пенсії на пільгових умовах йому відмовлено, в зв`язку з відсутністю пільгового стажу. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною та незаконною, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/8643/19. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 11.10.2019 року.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки пільговий стаж ОСОБА_1 по списку №2 становить 3 місяці 22 дні, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.05.2019 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відділу з питань призначення та перерахунків пенсії №11 Управління застосування пенсійного законодавства із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Разом з заявою та іншими документами до Управління були подані: трудова книжка НОМЕР_2 , довідка Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 20.10.2017 року №231/кс-993 та довідка Приватного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24.04.2018 року № 16/2-218.

Згідно листа №671/03.05/12 від 18.05.2019 року відповідач повідомив, що у період роботи позивача з 08.09.1984р. по 19.01.1987р., 22.01.1987р. по 18.02.1987р., 07.04.1987р. по 18.01.1990р., 24.01.1990р. по 23.09.1990р., 09.10.1990р. по 05.11.1990р., 25.12.1990р. по 12.05.1991р., 05.06.1991р. по 31.12.1991р. у Державній судноплавній компанії «Чорноморське морське пароплавство», останнім не проводилась атестація робочих місць, а отже не має підстав для зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи ОСОБА_1 з 08.09.1984р. по 19.01.1987р., 22.01.1987р. по 18.02.1987р., 07.04.1987р. по 18.01.1990р., 24.01.1990р. по 23.09.1990р., 09.10.1990р. по 05.11.1990р., 25.12.1990р. по 12.05.1991р., 05.06.1991р. по 31.12.1991р. на даному підприємстві.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача та у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, 20.10.2017 року №231/кс-993, з 09.08.1984 року по 01.01.1998 року позивач працював повний робочий день на суднах дальнього плавання Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» і у період з 08.09.1984р. по 19.01.1987р., 22.01.1987р. по 18.02.1987р., 07.04.1987р. по 18.01.1990р., 24.01.1990р. по 23.09.1990р., 09.10.1990р. по 05.11.1990р., 25.12.1990р. по 12.05.1991р., 05.06.1991р. по 31.12.1991р виконував роботу плавскладу морського флоту за професією, посадою моторист, моторист (ремонтний), електрик на науково-дослідних суднах: «К.Ю.Гагарин», «Ак. С.Королев» (ніс вахту в машинному відділенні), що передбачено Списком №2, розділ ХХХ, розділ 2 згідно Постанови РМ СРСР №1173 від 22.08.1956 р. та ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р, за період роботи з 08.09.1984 р. по 31.12.1991 р., всього- 6р.10 міс.16 днів.

На день звернення із заявою до відповідача позивачу виповнилося 58 років та він мав загальний стаж роботи понад 30 років.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу першого пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991року № 1788-XII (далі-Закон - № 1788-XII) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи (30 років), встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 01 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, зокрема, з 01 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

За правилами статті 100 Закону № 1788-XII, особам, які працювали до введення в дію цього Закону, на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

В силу статті 62 Закону № 1788-XII, пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок № 637), основним документом про трудову діяльність працівника, щопідтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Атестація робочих місць робіт за Списком №2 передбачена пунктом "б" частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому, до набраннями ним чинності, вимоги атестації робочих місць за Списком №2 були відсутні.

Пункт 4 передбачає, що згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку, суд дійшов висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці (після 21.08.1992 року).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами пункту 20 вказаного Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідцімає бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставіяких видана зазначенадовідка.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Списки № 1, 2 були затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і у пільговому розмірі» та застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 року (або тільки почалася після цієї дати) застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162.

В період роботи позивача діяли Списки №2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, постановою Ради Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 року та постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162.

Отже, періоди роботи позивача з 08.09.1984р. по 19.01.1987р., 22.01.1987р. по 18.02.1987р., 07.04.1987р. по 18.01.1990р., 24.01.1990р. по 23.09.1990р., 09.10.1990р. по 05.11.1990р., 25.12.1990р. по 12.05.1991р., 05.06.1991р. по 31.12.1991р. за посадаю моторист, моторист (ремонтний), електрик на науково-дослідних суднах: «К.Ю.Гагарин», «Ак. С.Королев» (ніс вахту в машинному відділенні) передбачена Списком №2, відноситься до пільгових посад та може бути врахована для призначення пільгової пенсії.

На підставі викладеного, судом відхиляються доводи відповідача про те, що в трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах передбачених Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427) - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні ОСОБА_1 , пенсії на пільгових умовах, згідно із п. 2 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», викладених у листі №671/03.15/12 від 18.05.2019 року.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах, зі зниженням пенсійного віку згідно із п. 2 ч. 2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з дня звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 15.05.2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 768 грн. 40 коп. за рахунок його бюджетних асигнувань Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна