Ухвала суду № 84946988, 15.10.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

15 жовтня 2019 р. Справа № 120/3267/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНБАКО-ГРУП" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

09.10.2019 року ТОВ «ІНБАКО-ГРУП» звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19.06.2019 року № 1197143/37085121, № 1197140/37085121, № 1197139/37085121, № 1197144/37085121, № 1197141/37085121, № 1197142/37085121 про відмову в реєстрації податкових накладних № 1 від 14.03.2019 року, № 2 від 03.05.2019 року, № 3 від 06.05.2019 року, № 4 від 13.05.2019 року, № 5 від 24.05.2019 року, № 6 від 27.05.2019 року № 1 від 19.06.2019 року та зобов`язати відповідача зареєструвати вказані вище накладні в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Згідно з частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав:

1. Приписами ст. 55 КАС України передбачено право сторони, третьої особи в адміністративній справі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 1 статті 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (частина 4 статті 59 КАС України).

Згідно із частиною четвертою статті 59 КАС повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Таким чином, судові органи чітко відокремлені від інших органів державної влади.

За частинами, першою, третьою статті 26 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до п. 4 «Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів», затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 року №36, зі змінами і доповненнями, яке застосовується до ордерів, виготовлених у паперовій формі, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Згідно з п.14 Положення № 36 ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги останній, або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.

Аналогічні норми містяться у Положенні про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженому рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року №41, яке застосовується до ордерів, згенерованих на офіційному веб-сайті НААУ, пунктами 10,11 якого визначено, що ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи. Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».

Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. В даному випадку назва суду, до якого подано адміністративний позов: "Вінницький окружний адміністративний суд", а тому саме така назва органу, де надається правова допомога, має бути зазначена в ордері.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі № 9901/847/18.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позовна заява від імені ТОВ «ІНБАКО-ГРУП» підписана адвокатом Головенько В.П . На підтвердження своїх повноважень адвокатом надано оригінал ордеру Серії ВН № 125749 від 09.10.2019 року, в якому в графі «Назва органу, у якому надається правова допомога» зазначено «у всіх судах України, Національній поліції, прокуратурі, установах та організаціях».

Таким чином, ордер Серії ВН № 125749 від 09.10.2019 року не відповідає вимогам вищезазначених нормативних актів та не є належним доказом на підтвердження повноважень представника, оскільки не містить конкретної назви суду, до якого подана позовна заява.

Відтак, представнику позивача необхідно підтвердити свої повноваження належними доказами, передбаченими ст. 59 КАС України.

2. Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року.

Так, відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» починаючи з 01.01.2019 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 1921,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як видно із матеріалів справи позивачем - ТОВ "ІНБАКО-ГРУП" заявлено позовні вимоги про скасування 6 рішень суб`єкта владних повноважень.

Вимоги про визнання протиправними та скасування вищезазначених рішень суд розцінює як окремі рішення немайнового характеру.

Оскільки, як зазначено судом, за кожну із вимог немайнового характеру судовий збір сплачується окремо, позивачу необхідно сплатити судовий збір за шість вимог немайнового характеру у розмірі 11526 грн. (1921 х 6 = 11526 ).

Проте, позивачем до позовної заяви не було долучено доказів сплати судового збору за подання даного позову.

Таким чином, позивачу слід усунути виявлені судом недоліки шляхом надання суду доказів сплати судового збору в сумі 11526 грн. за наступними реквізитами: УК у м. Вінниці/м. Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA848999980000034318206084001, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

3. В силу п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

В розумінні статті 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, а також іншим суб`єктом при здійснені ним владних управлінських функцій на основі законодавства, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів /осіб, суб`єктів), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до вимог пункту 19 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (далі - Порядок № 117) комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (п. 20 Порядку). Із аналізу вищепроцитованих норм видно, що саме комісії фіскальних органів наділені повноваженнями приймати рішення щодо реєстрації/відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Із копій оскаржуваних рішень, які долучені позивачем до матеріалів позову судом з`ясовано, що такі рішення винесені Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації. Відтак, позивач зобов`язаний з`ясувати, яким органом прийняті оскаржувані рішення: комісією регіонального рівня (комісією ГУ ДФС у Вінницькій області) чи комісією центрального рівня (ДФС України), що є наслідок як уточнення позовних вимог так і визначення належних осіб, які мають відповідати за вимогами даного позову.

У даному випадку суд пропонує позивачу подати уточнення позовної заяви шляхом приведення кількості та складу відповідачів (за необхідності) до змісту заявлених позовних вимог в контексті відповідності оскаржуваних рішень суб`єкту його прийняття, із зазначенням відомостей про другого відповідача відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Cуд також звертає увагу позивача, що у випадку збільшення кількості відповідачів необхідно дотриматись вимог ч. 1 ст. 161 КАС України, відповідно до якої до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Принагідно, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до постанови КМУ від 18.12.2018 №1200 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу України.

28.08.2019 року набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 682-р "Питання Державної податкової служби", відповідно до якого Уряд погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. N 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

У зв`язку із даним розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 682-р, Державною податковою службою України видано наказ від 28.08.2019 року № 36, згідно з яким розпочато виконання Державною податковою службою України (ДПС) функцій і повноважень Державної фіскальної служби України (ДФС), що припиняється.

Таким чином, на даний момент всі права та обов`язки внаслідок проведеної реорганізації перейшли до Державної податкової служби України, яка є правонаступником Державної фіскальної служби України, тобто ДФС України фактично позбавлена права реєструвати податкові накладні.

4. Згідно ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. У відповідності до ч. 4 цієї статті копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Так, учасник справи, як визначено у п. 2 ч. 5 ст. 94 КАС України, підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Схожі положення закріплені й у Національному стандарті України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту № 55 від 07.04.2003 року, положення якого поширюють свою дію на всі без винятку установи та організації незалежно від організаційно-правової форми та права власності. П. 5.27 вказаного Стандарту визначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляються нижче реквізитів документа.

У порушення наведених норм законодавства додані до позовної заяви документи не засвідчені позивачем із урахуванням зазначених правил (враховуючи розшитий стан поданих документів), а тому суд при прийнятті рішення не може посилатися на них, оскільки вони не відповідають вимогам належності, допустимості та достовірності

Висновок щодо обов`язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 02.10.2018 року в справі № 2а-15994/12/2670.

Отже, даний недолік позовної заяви позивачу необхідно усунути шляхом надання суду належним чином засвідчених копій документів, зазначених у додатках до позовної заяви, або засвідчення у встановленому законом порядку уже існуючих доказів долучених до позовної заяви.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ("Пелевін проти України", № 24402/02, від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Частиною другою статті 171 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву ТОВ "ІНБАКО-ГРУП" належить залишити без руху з наданням розумного строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви у спосіб, який вказано в мотивувальній частині даної ухвали.

Керуючись ст. 55, 57, 59, 94, 160, 161, 169,171, 172, 256, 293 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНБАКО-ГРУП" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Встановити позивачеві п`ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали суду.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович