Ухвала суду № 84946835, 15.10.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

15 жовтня 2019 р. Справа № 120/3270/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

10.10.2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якій позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непоновлення виплати пенсії за вислугу років та зобов`язати його поновити виплату пенсії за вислугу років починаючи з 21.02.2014 року шляхом призначення її знову у відповідності до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

1. Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач вказує на те, що звільнений від сплати судового збору, надавши копію пенсійного посвідчення Серії НОМЕР_1 , в якому зазначено вид пенсії: «по інвалідності 3 група, загальне захворювання».

Приписами п. 8 та 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи або особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Тобто, для звільнення від сплати судового збору за вказаними пунктами позивач повинен надати докази, що він відноситься до I та II груп осіб з інвалідністю або надати докази того, що він має статус особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, чи є прирівняною до них у встановленому порядку особою. Проте, як свідчать позовні матеріали, позивач не належить до жодної із зазначених категорій осіб, а тому пільги щодо сплати судового збору, передбачені статтею 5 Закону України "Про судовий збір", на позивача не поширюються.

Інших документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, суду не надано.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1921 гривню. Тому розмір судового збору має становити 768,40 грн. (1921 х 0,4)

Таким чином, позивачу слід усунути виявлені судом недоліки шляхом:

1) зазначення інших підстав звільнення позивача від сплати судового збору з наданням документів, що підтверджують такі підстави,

2) або ж надання суду доказів сплати судового збору в сумі 768,40 грн. за наступними реквізитами: УК у м. Вінниці/м. Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 38054707, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA848999980000034318206084001, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

2. Згідно ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. У відповідності до ч. 4 цієї статті копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Так, учасник справи, як визначено у п. 2 ч. 5 ст. 94 КАС України, підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Схожі положення закріплені й у Національному стандарті України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту № 55 від 07.04.2003 року, положення якого поширюють свою дію на всі без винятку установи та організації незалежно від організаційно-правової форми та права власності. П. 5.27 вказаного Стандарту визначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляються нижче реквізитів документа.

В порушення наведених норм законодавства додані до позовної заяви документи не засвідчені позивачем із урахуванням зазначених правил, а тому суд при прийнятті рішення не може посилатися на них, оскільки вони не відповідають вимогам належності, допустимості та достовірності

Висновок щодо обов`язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 02.10.2018 року в справі № 2а-15994/12/2670.

Отже, даний недолік позовної заяви позивачу необхідно усунути шляхом надання суду належним чином засвідчених копій документів, зазначених у додатках до позовної заяви, або засвідчення у встановленому законом порядку уже існуючих доказів долучених до позовної заяви.

3. Згідно п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Разом з тим, позивачем в позовній заяві не зазначено власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ("Пелевін проти України", № 24402/02, від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Частиною другою статті 171 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням розумного строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви у спосіб, який вказано в мотивувальній частині даної ухвали.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

2. Встановити позивачеві п`ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали суду.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович