Ухвала суду № 84946714, 15.10.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у адміністративній справі

м. Вінниця

15 жовтня 2019 р. Справа № 120/3091/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що 27 червня 2019 року отримав вимогу Головного управління ДФС у Вінницькій області № Ф-6714-17У від 13.11.2019 року про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 15819,54 грн. Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною та такою, що підлягає скасуванню позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 30.09.2019 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви.

07.10.2019 року на виконання вимог вищезазначеної ухвали позивачем із заявою про усунення недоліків позовної заяви надано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Обґрунтовуючи дану заяву позивач зазначив, що 04.07.2019 року ним направлено скаргу на адресу відповідача, в якій повідомлено про припинення підприємницької діяльності, однак на адресу позивача не надійшло відповіді щодо розгляду скарги.

Отже, на думку позивача, пропущення строку звернення до суду внаслідок очікування відповіді від відповідача на його скаргу є поважною причиною для поновлення строку на звернення до суду.

Так, положеннями ч. 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацами 3, 4, 9 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено 10-денний строк для звернення до суду з позовом про оскарження вимоги , який обчислюється з дня її отримання платником внеску.

За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Як встановлено із матеріалів справи, позивач посилається на те, що відповідачем порушено пункт 1 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме щодо надсилання платникам єдиного внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Про існування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2018 року №Ф-6714-17У позивачу стало відомо 27.06.2019 року, тобто після відкриття виконавчого провадження №58849058.

В свою чергу, 04.07.2019 року позивачем направлено лист-скаргу на адресу Головного управління ДФС у Вінницькій області, в якій повідомлено про припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності у 2004 році.

Однак, на адресу позивача не надійшло письмової відповіді від відповідача щодо результатів розгляду його скарги.

З огляду на викладене, з урахуванням неналежного виконання Головним управлінням ДФС у Вінницькій області обов`язку щодо надсилання вимоги позивачу та ненадання відповіді на лист-скаргу, керуючись принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд вважає, що застосування наслідків недотримання в даному випадку десятиденного терміну на оскарження вимоги призведе до надмірного формалізму по відношенню до юридично необізнаного позивача.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

Відповідно до практики ЄСПЛ "надмірний формалізм" суперечить вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який полягає у вузькому тлумаченні процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті (рішення у справі "Белеш та інші проти Чеської Республіки" від 12.11.2002 року).

За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі.

Так, у справі "Мушта проти України" ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

У рішенні по справі "Іліан проти Туреччини" ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Окрім цього, у рішеннях по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Невиконання суб`єктом владних повноважень обов`язків визначених чинним законодавством України щодо збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме ненадсилання вимоги про сплату боргу (недоїмки) та ненадання відповіді на лист-скаргу, позбавило позивача можливості вчасно звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Поновлення позивачу строку звернення до суду із даним позовом, надасть можливість реалізувати йому право на справедливий суд та забезпечить дотримання завдань адміністративного судочинства.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду та необхідність його поновити.

На підставі викладеного доходжу висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Після усунення недоліків, позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України, підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду та подана з дотримання строку звернення до адміністративного суду. Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі не встановлено.

Вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, суд враховує положення ч. 6 ст. 12 КАС України, відповідної до якої справами незначної складності є, зокрема, справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 260 КАС України).

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності та не належить до категорії тих адміністративних справ, які можуть розглядатися виключно за правилами загального провадження, суд доходить висновку про можливість розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Керуючись ст. 2, 12, 32, 121, 122, 123, 171, 256, 257, 260, 262, КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про поновлення строку звернення до суду задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску та поновити строк звернення до суду.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.

Розгляд справи здійснюватиметься суддею Свентухом Віталієм Михайловичем одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін .

Встановити відповідачу строк для надання відзиву на позов, протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також, у разі надходження відповіді на відзив, подати свої заперечення у 3 - денний термін з дня отримання відповіді на відзив, у разі наявності таких.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у 5 днів з дня вручення ухвали, у разі наявності таких.

Повідомити позивача, що він має право подати відповідь на відзив у 3 - денний термін з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів.

Копію ухвали надіслати учасникам справи, а відповідачу також копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами.

Учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише з мотивів порушення правил підсудності.

Суддя Свентух Віталій Михайлович