Ухвала суду № 84946296, 09.10.2019, Вишгородський районний суд Київської області

"09" жовтня 2019 р. Справа № 363/1419/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., при секретарі Гавриленко Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді клопотання представника власника майна - адвоката Татарченка К.В. про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12019100070000314,

встановив:

адвокат Татарченко К.В., який представляє інтереси власника нерухомого майна ОСОБА_1 , 27.08.2019 року звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту квартири АДРЕСА_1 оскільки відсутні правові підстави для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Власник майна, слідчий та прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду клопотання до суду не прибули, що не перешкоджає розгляду такого клопотання без їх участі, в розумінні вимог ст. 172 КПК України.

Чергове відкладання розгляду справи призведе до її невиправданого затягування та порушення розумних строків розгляду.

Дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов наступного.

08.04.2019 року ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області у задоволенні клопотання сторони обвинувачення, в рамках кримінального провадження № 12019100070000314, щодо накладення арешту на приміщення квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 відмовлено.

27.05.2019 року ухвалою Київського апеляційного суду вказану ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 08.04.2019 року скасовано, клопотання слідчого і прокурора задоволено та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .

Суд апеляційної інстанції зазначив, що висновки слідчого судді про відсутність правових підстав, передбачених ст. 170 КПК України для арешту вилученого майна є неспроможними і необґрунтованими та скасував зазначену ухвалу з підстав істотного порушення вимог КПК України, однобічності і необ`єктивності судового розгляду.

Так, згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зміст клопотання зводиться до непогодження з ухвалою Київського апеляційного суду про накладення арешту і стосується надання іншої оцінки обставинам справи, всупереч висновків суду апеляційної інстанції.

При розгляді цього клопотання слідчий суддя першої інстанції не вправі дати іншу оцінку висновкам суду апеляційної інстанції.

В клопотанні не обґрунтовано, що потреба в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, накладеного ухвалою Київського апеляційного суду від 27.05.2019 року, на даний час відпала. Нові обставини на користь цього не викладено.

Сама тільки та обставина, що власник майна ОСОБА_1 не була присутня при розгляді питання про арешт майна, підставою для скасування такого арешту бути не може.

Отже підстав для скасування ухвали Київського апеляційного суду про накладення арешту на майно слідчим суддею першої інстанції за таких умов не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що клопотання про скасування арешту майна є необґрунтованим, а відтак в його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 170-175, 371-372, 537-539 КПК України,

ухвалив:

у задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала згідно вимог ст. 309 і ч. 5 ст. 532 КПК України не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її проголошення.

Слідчий суддя