Рішення № 84945489, 10.10.2019, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Справа № 285/2327/19

провадження у справі № 2/0285/907/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10 жовтня 2019 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої - судді Михайловської А.В.

за участі секретаря судового засідання Ковальової З.С.

сторони у справі: позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

встановив:

04.07.2019 року позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просив визнати ОСОБА_2 . таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що у належній йому квартирі залишився зареєстрованим відповідач, хоча там не проживає, чим створює йому перешкоди в користуванні і володінні належним житлом. В односторонньому порядку знятися з реєстраційного обліку відповідач не бажає. А тому, у порядку усунення перешкоди у користуванні власністю, звернувся до суду з даним позовом.

05.07.2019 року у справі постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху, надано строк для усунення її недоліків.

11.07.2019 року після усунення недоліків позовної заяви даний позов, прийнято до розгляду судом, відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Направив до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, у якій заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання повторно не з"явився, про час і місце судового розгляду вважається повідомленим вчасно та належним чином, однак про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, а тому суд постановив розглядати справу на підставі наявних у ній доказів з винесенням заочного рішення, проти чого від позивача заперечень не поступило.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення за наступних підстав.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Права власника житлового будинку визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

При цьому, відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Встановлено, що позивач у справі, ОСОБА_1 , є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що слідує із Договору купівлі-продажу житлового будинку від 13.06.2019 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.5,6).

Як слідує з довідки відділу ведення реєстру територіальної громади ЦНАП Новоград-Волинської міської ради Житомирської області від 01.07.2019 року за № 1542 в належному позивачу житловому будинку АДРЕСА_1 рахується зареєстрованим відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Однак, як вбачається з Акту обстеження від 19.06.2019 року, складеного депутатом Новоград-Волинської міської ради Федорчуком В.Г., зареєстрований у житловому будинку АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_2 ,там не проживає. Інформацію підтвердили свідки: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.8).

Також, поштова кореспонденція, адресована відповідачу за місцем його реєстрації, повернулася з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" та "розвалини".

Статтею 9 ЖК України визначено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов"язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, на підставі досліджених доказів встановлено, що відповідач значиться зареєстрованим у житловому будинку, що належить позивачу, однак не є членами його сім`ї та там фактично не проживає, в добровільному порядку знятися з реєстрації не бажає, чим порушує право позивача як власника, в тому числі, можливості на свій розсуд вільно користуватися та розпоряджатися своїм майном. А тому є достатні підстави вважати, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання судових витрат у справі, суд бере до уваги клопотання позивача, що міститься у позовній заяві, в якому він просить не стягувати судові витрати з відповідача. Тому не стягує з відповідача на користь позивача сплачений ним при подачі позову до суду судовий збір, на що вказано у ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.4,5, 258, 259, 265, 268, 273, 294, 315, 319, 352, 354, 355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити .

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням в житловому будинку АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне найменування або ім"я сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 );

відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - не встановлено, місце реєстрації - АДРЕСА_1 )

Дата складення повного судового рішення - 15.10.2019 року.

Головуюча - суддя: А.В.Михайловська