Рішення № 84943324, 03.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.10.2019Справа № 910/6306/19Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство "Енергоринок"

про зобов`язання вчинити дії

за участі представників:

від позивача: Маркушев Я. С., адвокат,

від відповідача: Лихота А. В., за довіреністю,

від третьої особи: Гордій Р. А., адвокат

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов`язання погодити недооблік електричної енергії по об`єкту: ПС "Фастів" ЛЕП-10 кВ до ТП-17 ком. № 16 в обсязі 1992210 кВт*год, як відпуск у мережі відповідача, шляхом підписання акту розрахунку обсягу недообліку електричної енергії, оскільки відповідач ухиляється від вчинення таких дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У відзиві на позов, клопотання про поновлення строку на подання якого задоволено судом 22.08.2019, відповідач вказав, що заявлена позивачем вимога не відповідає встановленим законодавством способам захисту прав. Водночас, позивач мав погодити з відповідачем спосіб розрахунку недообліку електричної енергії, однак позивач вимоги положень Інструкції про порядок комерційного обліку електричної енергії не виконав. Визначаючи початок недообліку електричної енергії з 25.05.2017, позивачем не прийнято до уваги, що 28.09.2017 представниками позивача та відповідача проведено перевірку стану обліку приєднання по об`єкту, за результатами якої не виявлено зауважень. Крім того, в матеріалах справи наявні акти купівлі-продажу електричної енергії та акти звірки показників точок обліку за травень 2017 року по лютий 2018 року, що підписані сторонами без розбіжностей.

Позивач у відповіді на відзив зауважив, що обрання позивачем способу захисту шляхом зобов`язання вчинити дії відповідає чинному законодавству, яким не встановлено вичерпного переліку способів захисту. Одночасно, застосування обраного позивачем методу розрахунку недообліку електричної енергії погоджено сторонами на спільних нарадах 24.04.2018 та 12.06.2018, а виникнення аварійної ситуації 25.05.2017 та введення обладнання в роботу 03.06.2018 підтверджується записами в оперативному журналі позивача.

У запереченнях га відповідь на відзив відповідач вказав, що вимога про погодження недообліку не може бути предметом окремого позову, та позивач не мав права розраховувати недооблік не погодивши із відповідачем спосіб його визначення. При цьому, під час спільних нарад сторони лише дійшли згоди на врахування визначеної частини недообліку в розрахунку балансу, однак жодного узгодження способу розрахунку недообліку сторонами не погоджувалося. Крім того, саме позивач несе відповідальність за кола обліку електричної енергії.

У письмових поясненнях по справі третя особа посилалася на неналежний спосіб захисту та відсутність порушеного права позивача. Також третя особа зауважила на невірному визначенні недообліку електричної енергії на об`єкті, оскільки позивачем не погоджено із відповідачем спосіб розрахунку недообліку відповідно до положень Інструкції про порядок комерційного обліку електричної енергії, а надано лише протокол вимірювань похибки вимірювання електричної енергії лічильників.

У відповідь на письмові пояснення третьої особи позивач зазначив, що перелік способів захисту порушених прав не є вичерпним, при цьому позивачем подано позов щодо зобов`язання вчинити дії, який не суперечить закону. Також позивач вважає погодженим сторонами обраний метод розрахунку недообліку на спільних нарадах та зауважує на рекомендаційному характері вимог Інструкції про порядок комерційного обліку електричної енергії. Крім того, виникнення аварійної ситуації, що спричинила недооблік електричної енергії, підтверджується записами в оперативному журналі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи в судових засіданнях, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.05.2007 між третьою особою та ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго», правонаступником якого є позивач, укладено договір купівлі-продажу електричної енергії №4039/02 (далі - договір) Згідно пукнту 2.1. договору третя особа зобов`язалася продавати, а позивач - купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

Надалі, 29.09.2018 між третьою особою та позивачем укладено додаткову угоду № 15455/01 до договору щодо внесення змін до додатків стосовно відповідача, зокрема, додатку № 1 «Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку».

Відповідно до пункту 131 додатку № 1 встановлено точку надходження електроенергії з мереж позивача в мережі відповідача - ЛЕП 10 кВ до ТП №17, ком. №16 від ПС 110/27,5/10 кВ «Фастів».

09.02.2018 на ПС 110/35/27,5/10 кВ «Фастів» на приєднанні ЛЕП-10 кВ до ТП-17 уповноваженими представниками позивача та відповідача виконано сумісну перевірку приладу обліку, що підтверджується актом відомчої перевірки приладів обліку електроенергії від 09.02.2018 № 000277. Під час проведення перевірки виявлено обрив контактного з`єднання в пристрої керування ПК-2 по струмовому елементу ф. В., що призвело до недообліку переданої електричної енергії в мережі відповідача.

Згідно даного акту встановлено, що електроенергія лічильником враховувалась не в повному обсязі, на основі навантаження, відповідно акту до відновлення схеми - 528 кВт*год. та після відновлення 1184 кВт*год., у зв`язку з чим обсяг недообліку склав 55,4 %.

Для розрахунку недообліку позивачем визначено період з дати останньої перевірки небалансу - 25.04.2017, а відтак обсяг недообліку електроенергії, яка передана в мережу відповідача за даними позивача становить 2227253 кВт*год.

Оскільки вказана величина недообліку відповідачем не погоджена, позивач звертався до відповідача з листами від 27.02.2018 № 06/250/1564 щодо погодження обсягу недообліку на приєднанні ЛЕП-10 кВ до ТП-17 та від 03.04.2018 № 06/250/2499 із проханням погодити розрахований недооблік та пропозицією провести даний недооблік за лютий-березень 2018 року.

29.03.2018 листом № ЦЕ-7/357 відповідач повідомив, що не вбачає підстав для проведення корегування обсягів сальдо-перетоку електроенергії.

Після того, 04.04.2018 представниками сторін проведено сумісну нараду стосовно розрахунку недообліку по приєднанню ЛЕП-10 кВ до ТП-17 на ПС 110/35/27,5/10 кВ «Фастів», за результатами якої прийнято рішення, оформлене протоколом виробничої наради від 04.04.2018, про те, що оскільки величина розрахованого недообліку представниками товариств відрізняється, підлягає врахуванню частина недообліку в об`ємі 500 000 кВт*год. при розрахунку балансу за березень 2018 року. Іншу частину недообліку вирішено розрахувати, погодити та врахувати в розрахунку балансу за квітень 2018 року.

У той же час, листом від 06.04.2018 № ЦЕ-7/396 відповідач повідомив, що підстав для змін сальдо-перетоку електроенергії не вбачається.

17.09.2018 позивач звернувся до відповідача з листом № 06/250/6835 щодо ухилення погодження недообліку по ТП-17, у відповідь на який відповідач листом від 18.10.2018 № ЦЕ-7/1328 повідомив про неможливість врахування величини недообліку по ТП -17.

Як вказує позивач, відповідно до листа листа НДІ Прикладної електроніки від 29.05.2018 № 63 найімовірнішою причиною пошкодження доріжки на друкованій платі приладу ПК-2 є значне перевищення струму, що протікав через доріжку. Можливою причиною пошкодження може бути аварійна ситуація на КЛ -10 кВ, при протіканні струмів короткого замикання у вторинній обмотці трансформатора струму.

На підтвердження даної аварійної ситуації 25.05.2017 на КЛ-10 кВ у мережах відповідача та введення обладнання в роботу 03.06.2018 позивач надав записи в його оперативному журналі листи від 13.04.2018 № 06.250/2811, від 16.04.2018 № 06/250/2872.

24.04.2018 відбулась спільна нарада, рішення по якій оформлено відповідним протоколом, за участю представників третьої особи, Регіонального диспетчерського центру Центрального регіону ДП «НЕК «Укренерго», позивача та відповідача, за результатами якої вирішено, зокрема, звернутись до ДП «Укрметртестстандарт» для підтвердження/спростування фактів можливого недообліку електричної енергії.

Протоколом ДП «Укрметртестстандарт» від 30.05.2018 № 250-В00075/18 встановлено недооблік активної електричної енергії у мережі відповідача, який становить 55,8%.

За результатами повторної наради по врегулюванню даного питання вирішено позивачу та відповідачу взяти до відома при складанні акту недообліку електричної енергії висновки ДП «Укрметртестстандарт». Дане рішення оформлено протоколом від 12.06.2018 року.

Відтак, 12.06.2018 позивач повторно склав акт розрахунку недообліку електроенергії по приєднанню ЛЕП-10 кВ до ТП-17 від ПС «Фастів» із визначенням початком періоду недообліку 03.06.2017, відсотком недообліку електричної енергії - 55,8 %, у зв`язку з чим розрахована величина недообліку по приєднанню «ЛЕП-10 кВ до ТП-17» на ПС Фастів визначена в розмірі 1992210 кВт*год., як видача в мережі відповідача.

Оскільки відповідач відмовився підписувати даний акт та погоджувати величину недообліку, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондують з положенням статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005).

Згідно з частиною 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

За змістом положень вказаних норм правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом відкриття провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Як зазначалося вище, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Предметом позову не може бути встановлення обставини, зокрема, обов`язок оформлення документів, які виступають доказами у справі. Так, акти приймання-передачі товару підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову.

За таких обставин вимога погодити недооблік електричної енергії шляхом підписання акту розрахунку обсягу недообліку електроенергії за відповідним договором купівлі-продажу не може бути предметом позову, оскільки такий акт є підтвердженням наявності чи відсутності недообліку, тобто встановленням факту.

Вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

Заявлена позивачем у цій справі вимога про зобов`язання відповідача погодити недооблік електричної енергії шляхом підписання акту розрахунку обсягу недообліку електроенергії не приводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 15.10.2019.

Суддя К.В. Полякова