Рішення № 84943307, 16.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.10.2019Справа № 910/11165/19Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"доПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" простягнення 38 604 грн 60 коп.Представники:не викликалисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.08.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" з вимогами до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 38 604 грн 60 коп. збитків, заподіяних незбереженням прийнятого до перевезення вантажу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, у зв`язку з чим вагон № 68685031 прибув з недостачею в розмірі 2 383 кг загальною вартістю 38 604 грн 60 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2019 відкрито провадження у справі № 910/11165/19, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

13.09.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

15.10.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.12.2018 між Публічним акціонерними товариством "Українська залізниця" (перевізник за договором) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" (замовник за договором) укладено договір про надання послуг № 10774/ЦТЛ-2018-18-0213-02 предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

27.09.2017 між Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" (продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полюс Трейдинг" (покупець за договором) укладено договір поставки № F/17-0698-01, відповідно до якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити металопродукцію (товар за договором).

Специфікацією від 10.01.2019 № 157/353 WR-F до договору від 27.09.2017 № F/17-0698-01 сторони погодили, що в рамках даної специфікації постачанню підлягає наступні види продукції:

- катанка згідно ASТМ А510/А510М-13 діаметр 5,5 мм, марка сталі SAE 1006, код 24.35.115000.10601, у кількості 1 000,000 т на загальну суму з ПДВ 16 200 000 грн 00 коп.

Відповідно до залізничної накладної № 47854278 від 09.01.2019, відправником - Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" надіслано залізничним транспортом вагон № 68685031 з вантажем "Катанка стальная. Катанка 5.5 мм. Вага нето: 61831. Вага пристосування: 252. Власник ДВРЗ. Верхній ярус 14 бунтів. Вага одного бунта більше 100 кг Вантаж маркований вапном." загальною масою 62 083 кг. Одержувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв".

17.01.2019 на станції Тимкове Одеської залізниці складено комерційний акт № 414115/16/7 про недостачу вантажу в вагоні № 68685031 в кількості 2 383 кг.

Позивач зазначив, що відповідач, як перевізник належним чином не виконав зобов`язань щодо збереження вантажу під час перевезення, у зв`язку з чим зобов`язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі 38 604 грн 60 коп., заподіяних незбереженням прийнятого до перевезення вантажу згідно залізничної накладної від 09.01.2019 № 47854278.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов`язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно з пунктом 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного кодексу України обумовлено: у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно з статтею 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Порядок і терміни складання актів, пред`явлення і розгляду претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Відповідно до статті 130 Статуту залізниць України право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею 133 Статуту залізниць України передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

До претензії або позову додаються документи, які підтверджують вимоги заявника. До претензії або позову щодо втрати, нестачі, псування або пошкодження крім документів, які обґрунтовують їх пред`явлення (подання), додається документ, який засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Як вбачається з зворотної сторони залізничної накладної від 09.01.2019 № 47854278, право на пред`явлення претензій і позову надано Публічному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат", що підтверджується підписом директора та головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв".

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає у розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

За змістом статті 31 Статуту та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.

Відповідно до частини 3 статті 32 Статуту залізниць України відправник зобов`язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

У відповідності до пункту 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов`язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов`язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просинанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільняється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.

Згідно з частиною 3 статті 917 Цивільного кодексу України перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, а саме комерційним актом від 17.01.2019 № 414115/16/7.

Так, у комерційному акті від 17.01.2019 № 414115/16/7 зазначено що на підставі актів загальної форми від 12.01.2019 № 323 та від 16.01.2019 № 25 на станції Тимкове Одеської залізниці проводилось комісійне зважування вагону № 68685031 на справних 150 т залізничних тензометричних статичних вагах. В документі зазначено: Бухта. Катанка стальна. Верхній ярус 14 бунтів. Вантаж маркований вапном. Тара 20700 г. Маса вантажу - 62083 кг. Спосіб визначення маси по трафарету. Фактично виявилося: маса вантажу брутто - 80400 кг, тара вагона з ПД - 20700 кг, нетто - 59700 кг. Навантаження у вагоні в два яруси вище бортів на 100 мм, маркування вапном проглядається слабо. Кількість бунтів нижнього ярусу прорахувати немає можливості через щільність завантаження. У верхньому ярусі - 13 бунтів, зправа над 6-м вивантажувальним люком на 1-му бунті розірвані всі ув`язки, над 7-м вивантажувальним люком вільне місце розміром 1950х1750 мм глибиною 1140мм. По станції Тимкове пошкоджений бунт ув`язаний дротом діаметром 6 мм в 1-му місці в 1-ну нитку, нанесене маркування на зв`язки та на бунт 1-ю продольною смугою фарбою білого кольору, вільне місце марковане білою фарбою. Вантаж, якого не вистачає у вагоні поміститися міг. Вантаж прибув без охорони, по станції Тимкове взятий під охорону. Зважування вагону проводилося двічі, нетто 59700 кг підтвердилось.

Згідно з частиною 1 статті 31 Статуту залізниць України залізниця зобов`язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу (вагонів) для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Відповідно до пункту 12.1 Правил технічної експлуатації залізниць України забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться. Вимоги до технічного стану рухомого складу, порядок його технічного обслуговування і ремонту, а також відправлення його на заводи та депо для ремонту визначаються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

За умовами пункту 2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Відповідно до накладної № 47854278 вантаж завантажено у вагони вантажовідправником, на станції відправлення, залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагону не було, що свідчить про те, що відправником були виконані вищезазначені вимоги Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.

Таким чином, відповідачем усупереч вищевказаним положенням Закону та статті 78 Господарського процесуального кодексу України не спростовано відсутність своєї вини у не забезпеченні схоронності переданого йому вантажу.

Приписами статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Вартість 1 тони вантажу в вагоні № 68685031 відповідно до специфікації вантажовідправника складає 13 500 грн 00 коп.

Згідно з пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Так, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 0,5 % маси нетто.

Таким чином, суд визнає обґрунтованими посилання відповідача на те, що позивачем при розрахунку суми збитків не враховано норм природної втрати і граничного розходження маси вантажу, що призвело до завищення суми збитків.

Згідно з комерційним актом від 17.01.2019 № 414115/16/7 недостача склала 2383 кг. Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 0,5 % маси нетто (від маси нетто 62083 кг) складає: 62083 кг * 0,5% = 310,42 кг. Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 2383 кг - 310,42 кг = 2072,58 кг (2,07258 т). Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 68685031 складає: 2,07258 т * 13 500 грн 00 коп. * 1,2 (ПДВ) = 33 575 грн 79 коп.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач допустив нестачу вантажу та спричинив позивачеві збитки в розмірі вартості нестачі вантажу у розмірі 2383 кг, що, за перерахунком суду, становить 33 575 грн 79 коп.

При цьому, відповідачем в свою чергу не доведено суду належними та допустимими доказами, що нестача вантажу у вагоні № 68685031 сталась не з вини відповідача.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків, заподіяних відповідачем незбереженням прийнятого до перевезення вантажу, підлягають задоволенню частково у розмірі 33 575 грн 79 коп.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 40075815) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (вул. Соборна, 18-б, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51925, ідентифікаційний код 05393043) збитки, заподіяні незбереженням прийнятого до перевезення вантажу у сумі 33 575 (тридцять три тисячі п`ятсот сімдесят п`ять) грн 79 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 670 (одна тисяча шістсот сімдесят) грн 76 коп.

3. В іншій частини позову щодо вимог про стягнення збитків, заподіяних незбереженням прийнятого до перевезення вантажу у сумі 5 028 грн 81 коп. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б.Плотницька