Рішення № 84943176, 15.10.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/169/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2019 Справа № 908/2120/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши матеріали справи № 908/2120/19 в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників, справу

за позовною заявою: акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д

адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800

до відповідача: фізичної особи-підприємця Даценко Олександра Володимировича, АДРЕСА_1

про стягнення 12 762,03 грн.

без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

13.08.19 до господарського суду Запорізької області від акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" надійшла позовна заява від 19.07.19 з вимогами про стягнення з фізичної особи-підприємця Даценко Олександра Володимировича (далі по тексту ФОП Даценко О.В.) 12 762,03 грн. заборгованості за кредитним договором від 13.08.18 № б/н, а саме: 11 691,51 грн. заборгованість за кредитом, 39,06 грн. заборгованість за відсотках, нарахованих на прострочену заборгованість, 1 000,00 грн. заборгованість за відсотках у вигляді щомісячної комісії та 31,46 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Позов обґрунтовано ст.ст. 173, 174, 193, ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 ГК України, ст. ст. 212, 509, 530, 549, 611, ч. 1 ст. 634, ч. 2 ст. 639, 1048-1050, 1054 ЦК України та неналежним виконанням відповідачем умов договору від 13.08.18 № б/н.

Згідно з витягом з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.19 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 19.08.19 судом позовну заяву від 19.07.19 прийнято до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/2120/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Ураховуючи положення ч. 4 ст. 116 та ст. 248 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), граничним строком розгляду цієї справи судом є 18.10.19 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідачі суду не надали.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві від 19.07.19 посилаючись на неналежне виконанням відповідачем умов кредитного договору від 13.08.18 № б/н, щодо своєчасного повернення грошових коштів, а також на норми та приписи ст.ст. 173, 174, 193, ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 ГК України, ст. ст. 212, 509, 530, 549, 611, ч. 1 ст. 634, ч. 2 ст. 639, 1048-1050, 1054 ЦК України та просить суд стягнути з відповідача 12 762,03 грн., а саме: 11 691,51 грн. заборгованість за кредитом, 39,06 грн. заборгованість за відсотках, нарахованих на прострочену заборгованість, 1 000,00 грн. заборгованість за відсотках у вигляді щомісячної комісії та 31,46 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Судом встановлено, що згідно з детальною інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (отриманих судом на безкоштовний запит з офіційного сайту Міністерства юстиції України, який долучено судом до матеріалів справи № 908/2120/19), станом на час відкриття провадження у цій справі місцезнаходженням фізичної особи-підприємця Даценко Олександра Володимировича є: АДРЕСА_1 .

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/2120/19 господарським судом на юридичну адресу відповідача (в порядку ст.ст. 12, 120, 174, 176, 234, 247, 250 ГПК України) направлявся екземпляр ухвали господарського суду від 19.08.19 про відкриття провадження у справі.

Разом з тим, на адресу суду у зворотньому напрямку повернувся екземпляр ухвали від 19.08.19 про відкриття провадження у справі № 908/2120/19, яка надсилалась на юридичну адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , із відміткою відповідного відділення "Укрпошта" - "за закінченням встановленого строку зберігання".

Вбачається, що відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи № 908/2120/19.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/2120/19 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 15.10.19.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Фізичною особою-підприємцем Даценко Олександром Володимировичем, РНОКПП НОМЕР_1 (відповідач у справі) через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", згідно з якою відповідач (Клієнт) підписанням цієї заяви приєднується до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги "КУБ", які розміщені на сайті Приватбанку pb.ua. Ця заява та Умови разом складають кредитний договір між банком і клієнтом.

Підписання сторонами вказаної заяви підтверджується витягом електронного документу pdf: "Об`єкт перевірки: Заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ.pdf", який свідчить про накладення ПАТ КБ "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570) електронного цифрового підпису установи (технологічний ключ МСБ) та накладення 13.08.18 Даценко О.В. (код НОМЕР_1 ) власного електронного цифрового підпису та електронної печатки. За результатами перевірки підтверджено вірність ЕЦП відповідача, виданих Акредитованим центром сертифікації ключів АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (АЦСК АТ КБ "ПРИВАТБАНК") на підставі свідоцтва про акредитацію центру сертифікації ключів серії А № 45 , атестату відповідності № 9885 від 28.02.14 та експертного висновку № 05/02/02-3000 від 15.08.14 (які є загальнодоступними на сайті https://acsk.privatbank.ua/acskdoc).

Частиною 1 ст. 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 ЦК України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

У відповідності до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 180 ГК України та ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 4, 7 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 184 ГК України, при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 ГК України) .

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 цього Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно із ст.ст. 6, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, враховуючи, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки), суд дійшов висновку, що подані до суду паперові копії електронних доказів (про які зазначено вище) свідчать, що між АТ КБ "Приватбанк" та ФОП Даценко О.В. шляхом накладення 13.08.18 їх ЕЦП на документ: Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", укладено в письмовій формі договір № б/н від 13.08.18, який за правовою природою є кредитним договором. Сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, необхідних для даного виду договору.

Частинами 1 та 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч.1 ст.1048 параграфа 1 глави 71 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ч. 1 ст. 1056 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За умовами пункту 1 Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" істотними умовами кредитного договору є:

1.1. Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни.

1.2. Розмір кредиту 50 000,00 грн.

1.3. Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів Клієнту.

1.4. Проценти (комісія) за користування кредитом: 2 % в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).

1.5. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця наступного за місяцем видачі коштів Клієнту, до календарного числа місяця, в який було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів Клієнту до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.

Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається в додатку 1 до цієї Заяви та доступний Клієнту у системі «Приват24 для бізнесу».

1.6. У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 цієї Заяви, Клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних в п. 1.4., сплатити Банку проценти у розмірі 4 % в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг. …

Пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.2. Умов визначено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Розмір кредиту, який може бути наданий в рамках Послуги складає від 50 000 до 1 000 000 грн.

Відповідно до п. 3.2.8.3. Умов, надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на умовах:

- повернення кредиту здійснюється щомісячно шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і дати щомісячних внесків, зазначених в заяві (п. 3.2.8.3.1);

- Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за Послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі ст. ст. 212, 651 ЦК України при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту … (Банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим договором у термін, зазначений в повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою (п. 3.2.8.3.1.3);

- за користування Послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, зазначених в заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно п. 3.2.8.6.2) (п. 3.2.8.3.2);

- при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому в Заяві. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення (п. 3.2.8.3.3).

Згідно із змістом п. 3.2.8.9.6 Умов, зобов`язання за договором виконуються в такій послідовності: кошти отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб для погашення заборгованості за цим договором, перш за все спрямовується для відшкодування витрат/збитків банку згідно з п. 3.2.8.5.14, далі для погашення неустойки, далі - прострочених процентів, далі - простроченого кредиту, далі - процентів, далі - кредиту.

Як свідчать матеріали справи, 13.08.18 на підставі кредитного договору № б/н від 13.08.18 позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки за період з 01.01.00 по 19.07.19 по рахунку ФОП Даценко О.В .

У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов відповідач взяв на себе зобов`язання оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2, повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст.193 ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

В силу приписів ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, на підставі укладеного договору позивачем 13.08.18 було перераховано на рахунок відповідача кредитні кошти в розмірі 50 000,00 грн., кінцевим строком повернення кредитних коштів є - 13.08.19.

Як слідує із наявного в матеріалах справи розрахунку позивача, відповідачем у період з вересня 2018 р. по липень 2019 р. (4 166,67 грн. - 13.09.18, 3 837,89 грн. - 13.10.18, 328,78 грн. - 16.10.18, 4 166,67 грн. - 13.11.18, 3 253,87 грн. - 19.12.18, 912,80 грн. - 27.12.18, 56,13 грн. - 13.01.19, 4 110,54 грн. - 14.01.19, 4 075,46 грн. - 13.02.19, 4 257,88 грн. - 21.03.19, 903,30 грн. - 23.04.19, 3 263,37 грн. - 26.04.19, 980,15 грн. - 29.05.19, 773,88 грн. - 20.06.19, 1 424,07 грн. - 25.06.19 та 1 797,03 грн. - 12.07.19) здійснювалось часткове повернення кредитних коштів, у зв`язку із чим станом на 17.07.19 загальний залишок заборгованості відповідача за наданим кредитом склав 11 691,51 грн.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, позовні вимоги в частині неповернення отриманих кредитних коштів не спростував, доказів повернення кредитних коштів за кредитним договором № б/н від 13.08.18 в повному обсязі суду не надав.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом (тіло кредиту) в сумі 11 691,51 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому позовна вимога про стягнення з відповідача суми 11 691,51 грн. грн. заборгованості за кредитом підлягає задоволенню судом.

Згідно з п. 3.2.8.3.2 та п. 3.2.8.3.3 Умов за користування послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених у заяві. При несплаті процентів у строк, визначний графіком, вони вважаються простроченими. При порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому в Заяві.

Відповідно до п. 3.2.8.9.1. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

Пункт 3.2.8.9.2. Умов передбачає, що нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені в Заяві (п. 3.2.8.3.1). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту (п. 3.2.8.9.3 Умов).

В силу статей 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна зобов`язання та сплата неустойки.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до пунктів 1.4 та 1.6 Заяви про приєднання, проценти (комісія) за користування кредитом: 2 % в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту). У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 цієї Заяви, Клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних в п. 1.4., сплатити Банку проценти у розмірі 4 % в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг.

Тобто, сторонами узгоджено, що в разі порушення порядку щодо щомісячного повернення до 13 числа місяця рівної частини заборгованості за кредитом, сплачуються проценти за користування кредитом в розмірі 4% від суми заборгованості.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за відсотками у вигляді щомісячної комісії становить 1 000,00 грн., заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість становить 39,06 грн. за період прострочення.

За змістом ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610 та ч. 1 ст. 612 ЦК України, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Положення абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосоване лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Перевіривши розрахунок в частині відсотків у вигляді щомісячної комісії суд встановив, що його здійснено вірно - по дату остаточного повернення кредиту. А тому, заявлена до стягнення в цій частині сума 1 000,00 грн. заборгованості підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи встановлений судом факт порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений у п. 1.5 заяви про приєднання (наведеної вище в тексті цього рішення), вимога про стягнення з відповідача 39,06 грн. заборгованості за відсотками нарахованими на прострочену заборгованість підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача 31,46 грн. пені нарахованої згідно пункту 3.2.8.10.1 Умов, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1-2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, неустойка поділяється на встановлену законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірну (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення пені, в тому числі обґрунтовуючи її розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором № б/н від 13.08.18, посилався на п. 3.2.8.10.1 Умов та п. 1.6 Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ".

В п. 3.2.8.10.1. наданого позивачем витягу з Умов та правил надання банківських послуг визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1., 3.2.8.9. цього договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цим Витягом з Умов ознайомився і погодився відповідач, підписуючи 13.08.18 Заяву, а також підтвердження того, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені), саме у зазначеному в цьому документі розмірі і порядку нарахування.

Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.15 (провадження № 6-16цс15).

В даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-якій редакції, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин, та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату неустойки (пені) за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.19 у справі № 342/180/17 (провадження 14-131цс19).

Велика Палата Верховного Суду також вказала, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Таким чином, Витяг з "Умов та правил надання банківських послуг", який міститься в матеріалах даної справи та не містить підпису відповідача, не можна розцінювати як частину укладеного сторонами 13.08.18 кредитного договору.

З урахуванням вищевикладеного у сукупності, суд зазначає, що в даному випадку відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, оскільки в підписаній сторонами 13.08.18 Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" погоджена сторонами умова договору про встановлення конкретного розміру неустойки (пені) за порушення грошового зобов`язання відсутня.

Іншими актами цивільного законодавства розмір пені для даного виду правовідносин не встановлено. У ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та в ч. 2 ст. 343 ГК України законодавцем встановлено лише загальнообов`язкове обмеження розміру пені, яка може бути стягнута в певний період - не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня.

На підставі зазначеного, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми 31,46 грн. пені судом відмовляється.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 України, у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 129, 236-238, 240, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Даценко Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) - 11 691 (одинадцять тисяч шістсот дев`яносто одну) грн. 51 коп. заборгованості за кредитом, 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 39 (тридцять дев`ять) грн. 06 коп. заборгованості за відсотками нарахованими на прострочену заборгованість та 1 916 (одну тисячу дев`ятсот шістнадцять) грн. 26 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" ГПК України.

Суддя В.Л. Корсун