Рішення № 84941083, 03.10.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 03.10.2019

Справа № 320/5385/18

Провадження № 2/320/239/19

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Редько О.В.,

секретаря - Колеснікової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі об`єднану цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Мелітопольська державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, встановлення факту проживання однією сім`єю з об`єднаною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Тимченко М.Г. про зміну черговості одержання права на спадкування, усунення від права на спадкування,

В С Т А Н ОВ И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 21/200 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановити факт проживання однією сім`єю, відповідно до якого ОСОБА_1 проживала однією сім`єю зі своєю невісткою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року по день її смерті. Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 21/200 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті невістки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про народження. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були подружжям. Позивачка разом із своїм сином та його дружиною проживали однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_2 , до їх смерті. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла невістка позивачки ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Сина та невістку поховала позивачка особисто, за власний рахунок. Після їх смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку по АДРЕСА_1 . У встановлений законом строк позивачка звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак, нотаріусом було відмовлено, оскільки син ОСОБА_3 знявся із реєстрації у місті Дніпрі та не був зареєстрований за місцем проживання у місті Мелітополі. А з приводу оформлення спадщини після смерті невістки ОСОБА_4 нотаріусом було відмовлено у вчинені нотаріальної дії та роз`яснено, оскільки син та невістка розлучилися і на момент смерті шлюб був розірваний, позивачці необхідно встановити факт проживання однією сім`єю зі своєю невісткою у судовому порядку. У зв`язку з цим, позивачка звернулася до суду з позовом про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті свого сина та невістки, встановлення факту проживання однією сім`єю.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 20.11.2018 замінено первісного відповідача Мелітопольську міську раду Запорізької області на належного відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати ОСОБА_4 , так як вона є спадкоємицею першої черги за законом, яка прийняла у встановлений законом строк спадщину.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Тимченко М.Г. про зміну черговості одержання права на спадкування, усунення від права спадкування. Позовна заява обґрунтована тим, що позивачка є матір`ю ОСОБА_3 . ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були подружжям. ОСОБА_1 разом із своїм сином та невісткою проживали однією сім`єю з 2003 року за адресою: АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла невістка ОСОБА_4 . ОСОБА_1 надавала допомогу сину та невістці, поховала їх, за власний рахунок. Після їх смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку по АДРЕСА_1 . Відповідно до договору дарування частини будинку від 23.01.2003 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 порівну прийняли у дар 21/100 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є спадкоємицею 4 черги після смерті невістки, а ОСОБА_2 є спадкоємицею 1 черги після смерті дочки, однак, ОСОБА_1 проживала разом з невісткою більше 5 років до її смерті, надавала тривалий час їй допомогу, т.я. вона була тяжко хворою, натомість її мати - відповідачка: ОСОБА_2 не надавала ніякої допомоги, не цікавилася її станом здоров`я.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 серпня 2019 року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Тиченко М.Г. про зміну черговості одержання права на спадкування, усунення від права на спадкування була об`єднана з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Мелітопольська державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, встановлення факту проживання однією сім`єю в одне провадження.

Позивач в судове засідання не з`явилась, однак від неї на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі. Просить задовольнити позовні заяви в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлялась належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Від представника третьої особи за первісним позовом - Мелітопольської державної нотаріальної контори на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Третя особа за об`єднаною позовною заявою - приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу в судове засідання не з`явилась, про дату, місце та час судового засідання була повідомлена належним чином. Причини неявки суду не відомі.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши і дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні заяви обґрунтовані і підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.15, ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, та кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Судом встановлені наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась позивач - ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого повторно відділом РАГС адміністрації міста Магнітогорськ Челябинської області серії НОМЕР_10, актовий запис №2414 /а.с.74/.

ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 . Його батьками зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис №1003 /а.с.72/.

23.11.1978 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розлучились, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , актовий запис №678. Після розірвання шлюбу позивач змінила прізвище з ОСОБА_7 на дошлюбне прізвище - ОСОБА_7 /а.с.77/.

Згідно довідки №137 від 08.08.2006 року виданої Дніпропетровським районним управлінням юстиції відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_5 та ОСОБА_10 29.12.1979 року зареєстрували шлюб, про що зроблено актовий запис №309. Позивач після укладення шлюбу змінила прізвище з дошлюбного ОСОБА_5 на ОСОБА_5 /а.с.76/.

16.02.1994 року ОСОБА_10 та ОСОБА_1 розірвали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , актовий запис №122 /а.с.78/.

15.10.1994 року ОСОБА_3 (син позивача) та ОСОБА_12 зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , актовий запис №1313. Після укладення шлюбу ОСОБА_12 змінила дошлюбне прізвище на ОСОБА_12 /а.с.72/.

03.12.2001 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 , актовий запис №633 /а.с.73/.

Відповідно до договору дарування частини будинку від 23.01.2003 року посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Чудською О.О., ОСОБА_4 та ОСОБА_3 прийняли у дар в рівних відсотках належну ОСОБА_13 на праві приватної власності 21/100 частину житлового будинку АДРЕСА_1 /а.с.6/.

Крім того, відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Державного комунального підприємства Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації підтверджується право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на 21/100 частину житлового будинку АДРЕСА_1 /а.с.7/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копію свідоцтва про смерть виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області серії НОМЕР_7 , актовий запис №442 /а.с.67/.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Мелітопольського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області серії НОМЕР_8 , актовий запис №1946 /а.с.8/.

Відповідно до роз`яснення державного нотаріуса Лайзорик О.Ф. на звернення ОСОБА_1 з приводу оформлення спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , пояснено наступне: 22 травня 2018 року, ОСОБА_1 , звернулася до нотаріальної контори з проханням оформити спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . До спадкового майна входить: 21/100 частина жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка була подарована ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частинах, згідно договору дарування, посвідченого Чудською О.О. приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу 23.01.2003 року за р. № 616. При розгляді документів виявлено, що ОСОБА_1 після ОСОБА_4 не є спадкоємицею за законом. ОСОБА_4 була дружиною ОСОБА_3 - сина ОСОБА_1 та проживали вони разом за однією адресою, але на момент смерті шлюб був розірваний, а тому необхідно встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 /а.с.10/.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом та встановлення факту проживання однією сім`єю підтверджуються письмовими поясненнями сусідів позивачки, а саме: ОСОБА_15 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_18 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_17 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 , відповідно до яких ОСОБА_3 дійсно мешкав разом із своєю дружиною ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 у своїй матері ОСОБА_1 з січня 2003 року . Після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 продовжувала мешкати із своєю свекрухою ОСОБА_1 разом аж по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 54-57/.

Крім того, позивачка займалася організацією поховання своєї невістки ОСОБА_4 про що свідчить копія довідки про причину смерті, копія свідоцтва про поховання КП «Ритуальна служба «Ритуал» ММР ЗО. Позивачка зареєструвала смерть невістки, отримала свідоцтво про її смерть, сплатила всі витрати, пов`язані з проведенням похорон у розмірі 6 080 грн., що підтверджується копією накладної №80 від 29.11.2017 року /а.с.68-71/.

Відповідно до спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Тимченко М.Г. спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла її матір ОСОБА_2 шляхом складення нотаріальної засвідченої заяви 24.05.2018 року про прийняття спадщини у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Ковальової Є.Є. та подання цієї заяви 25.05.2018 року за місцем відкриття спадщини приватному нотаріусу Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Тимченко М.Г. через свого представника ОСОБА_12 на підставі нотаріально засвідченої довіреності від 24.05.2018 року, посвідчену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ковальової Є.Є. /а.с. 83-93/.

Але, суд вважає, що відповідачка не може прийняти спадщину після смерті своєї дочки ОСОБА_4 , так як жодного разу не відвідувала її, не допомагала їй, не цікавилась її життям та здоров`ям.

Позивачка зазначає, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 . З січня 2003 року ОСОБА_4 проживає разом із нею, також після смерті свого сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 продовжувала мешкати із своєю свекрухою ОСОБА_1 разом аж по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка весь час дбала про її здоров`я та утримувала її, що підтверджується поясненнями сусідів.

Останні роки життя ОСОБА_4 була хвора, потребувала стороннього догляду, однак з часу хвороби відповідачка - ОСОБА_2 взагалі не цікавилась станом здоров`я дочки.

З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_3 спадщину на 21/200 частину житлового буднику по АДРЕСА_1 прийняла його мати позивачка ОСОБА_1 шляхом подання заяви про прийняття спадщини як спадкоємиця першої черги, а після смерті ОСОБА_4 спадщину на 21/200 частину житлового буднику по АДРЕСА_1 прийняла її мати - спадкоємиця першої черги ОСОБА_2 шляхом подання заяви про прийняття спадщини та позивачка ОСОБА_1 , яка проживала із спадкодавцем на час її смерті та шляхом подання заяви про прийняття спадщини як спадкоємець четвертої черги.

Відповідно до правил другої статті 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`ю до набрання чинності цим Кодексом.

В матеріалах справи є докази на підтвердження родинних відносин зі спадкоємцем ОСОБА_4 , які свідчать про спільне проживання позивачки з спадкодавицею. За нормами ст.1259 ЦК України черговість одержання права на спадщину може бути змінена, якщо фізична особа протягом тривалого часу опікувалась, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка була пов`язана з спадкодавцем спільним побутом, взаємними правами та обов`язками зумовленими спільним проживанням, опікувалася та надавала допомогу протягом останніх 5-ти років до смерті ОСОБА_4 , так як вона не могла самостійно себе забезпечити, окрім позивачки про неї нікому було піклуватися.

У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування (постанова ВС від 18.07.2018 у справі № 713/1528/16-ц).

В основі спадкування за законом знаходиться принципі черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої - п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.

На «зміну суб`єктного склад осіб, які набувають право на спадкування за законом» в межах певної черги впливають так юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв`язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом стосується першої - п`ятої черги.

Оскільки померла хворіла на тяжку хворобу, а позивачка більше ніж 5 років опікувалася нею аж до смерті, як спадкоємець четвертої черги за законом, своєчасно звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини то її позові вимоги про зміну черговості одержання права на спадщину з четвертої на першу є обґрунтованими.

Слід також зазначити, що при вирішенні спору про усунення від права на спадкування за законом, судом встановлено, що відповідачка ухилялася від надання допомоги своїй дочці, якій через тяжку хворобу була у безпорадному стані та потребувала її.

01 квітня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 752/12158/14-ц, провадження № 61-3197св19 (ЄДРСРУ № 80889036) досліджував обставини щодо усунення від права на спадкування. Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Виходячи зі змісту частини п`ятої статті 1224 ЦК України та з урахуванням роз`яснень, наданих судам у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, правило частини п`ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов`язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для життєдіяльності спадкодавця, наявність можливості для цього та свідоме невиконання такою особою встановленого законом обов`язку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2019 року по справі № 766/810/17, провадження № 61-37615св18 (ЄДРСРУ № 80783119), від 11 лютого 2019 року по справі № 756/11676/16-ц, провадження № 61-34600св18 (ЄДРСРУ № 79806136) та ін.Текст скопирован с сайта https://alibi.dp.ua

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України захисту підлягає право позивачів таким способом захисту цивільних прав та інтересів як визнання права, встановлення правовідносин.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Відповідно до ч. 3 ст.1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відповідно до ч.2 ст.1259 ЦК фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 328, 1216, 1221, 1220, 1259, 1261, 1264, 1268, 1269 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 131, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , тертя особа: Мелітопольська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, встановлення факту проживання однією сім`єю - задовольнити повністю.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Тимченко М.Г. про зміну черговості одержання права на спадкування, усунення від права спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_9 ) право власності в порядку спадкування за законом на 21/200 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити факт проживання однією сім`єю, відповідно до якого ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_9 ) проживала однією сім`єю зі своєю невісткою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року по день її смерті.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_9 ) право власності в порядку спадкування за законом на 21/200 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті невістки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Змінити черговість одержання права на спадкування.

Визнати за ОСОБА_1 право на спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 першої черги за законом.

Усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом першої черги після смерті її дочки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте Мелітопольським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О.В.Редько