Рішення № 84940989, 15.10.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/4349/19

Провадження № 2/219/1729/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2019 року. Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хомченко Л.І.

при секретарі Лосинської І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

19.04.2019 року позивач ПрАТ ВФ Україна звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ПрАТ "МТС Україна", що з 23.05.2017 змінило свою назву на Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг мобільного зв`язку № 3796872/1.11769152 від 07.09.2007 р.

Згідно п.3.1 договору кожному абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними у абонента номерами телефонів. Отже, з метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв`язку відповідачу було присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1 . ПрАТ «ВФ Україна» здійснила фактичні дії, щодо виконання договору в повному обсязі.

Відповідач зобов`язався своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги на умовах визначених договором, а також авансові внески до моменту фактичного використання попереднього внеску.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано рахунки № НОМЕР_2 від 30.09.2016 року за послуги, що були надані за період з 01.09.2016 року по 30.09.2016 року та № 1891068898 від 31.10.2016 року, за послуги, що були надані за період з 01.10.2016 року по 31.10.2016 року.

Згідно вищезазначених рахунків загалом було нараховано 6246 грн. 97 коп.

Вказані дані підтверджуються паперовою копією електронного документа «Звіт по історії балансу за заданий період» . Відповідно до п.3.3 договору, рахунки повинні бути сплачені в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу.

Відповідач не оплатив згідно рахунку отримані ним послуги зв`язку і заборгованість не погасив. Відповідно до умов договору номер телефону був відключений від мережі зв`язку ПрАТ ВФ Україна .

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в сумі 6246 грн. 97 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 грн.00 коп.

Представник позивача ПАТ ВФ Україна у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи належним чином був повідомлений.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно положень ст.280-282 ЦПК України.

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ПрАТ "МТС Україна", що з 23.05.2017 змінило свою назву на Приватне акціонерне товариство ВФ Україна та ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг мобільного зв`язку № 3796872/1.11769152 від 07.09.2007 р.

Згідно п.3.1 договору кожному абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними у абонента номерами телефонів. Отже, з метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв`язку відповідачу було присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1 . ПрАТ ВФ Україна здійснила фактичні дії, щодо виконання договору в повному обсязі.

Відповідач зобов`язався своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги на умовах визначених договором, а також авансові внески до моменту фактичного використання попереднього внеску.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано рахунки № НОМЕР_2 від 30.09.2016 року за послуги, що були надані за період з 01.09.2016 року по 30.09.2016 року та № 1891068898 від 31.10.2016 року, за послуги, що були надані за період з 01.10.2016 року по 31.10.2016 року. Згідно вищезазначених рахунків загалом було нараховано 6246 грн. 97 коп.

Вказані дані підтверджуються паперовими копіями електронного документа, звіт по історії балансу за заданий період (а.с. 12).

Відповідно до п.3.3 договору, рахунки повинні бути сплачені в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу.

На адресу ОСОБА_1 позивачем була надіслана претензія № 295375939180/02 від 25.02.2017 року з проханням сплатити суму заборгованості в розмірі 6246,97 грн. (а.с.13).

07.11.2018 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області відмовлено у видачі судового наказу за заявою ПАТ «ВФ Україна» про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, оскільки боржник за зазначеною адресою не зареєстрований (а.с.14).

Суд вирішуючи спір по суті заявлених вимог використовує наступні норми процесуального та матеріального права виходячи при цьому з наступного.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 33 Закону України « Про телекомунікації», споживачі телекомунікаційних послуг зобов`язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Статтею 63 Закону України "Про телекомунікації" передбачено, що телекомунікаційні послуги надаються за умови укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.

Згідно ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд вважає, що відповідач суттєво порушив умови договору про надання послуг мобільного зв`язку, прострочив виплати щомісячних платежів та у позивача є законні підстави вимагати стягнення заборгованості за договором про надання послуг мобільного зв`язку з відповідача, тому позов слід задовольнити у повному обсязі.

В силу ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, який був сплачений позивачем при подачі позову.

З огляду на вищевикладене, відповідно до ст. 526, 610, 612, 625, 626, 634, 901 Цивільного кодексу України, ст. 33 Закону України "Про телекомунікації", керуючись ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89,141, 200, 206, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ПрАТ «ВФ Україна» (код ЄДРПОУ 14333937, рахунок НОМЕР_4 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» , МФО 380805) заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в сумі 6246 (шість тисяч двісті сорок шість) грн. 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ПрАТ «ВФ Україна» витрати по сплаті судового збору у сумі 1921(одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп.

Повний текст рішення виготовлено 15 жовтня 2019 року.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з часу його проголошення через Артемівський міськрайонний суд Донецької області

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Суддя Л.І.Хомченко