Ухвала суду № 84940500, 18.09.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36845/19

Провадження № 1-кс/761/25358/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Антонюк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого ВП №4 Шевченківського УП ГУНП в м.Києві Кулика І.Р., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Агрбою Д.Р., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чижівка, Новоград-Волинського району, Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100100008804 від 16.09.2019 року,

за участю:

секретаря - Хлань В.О.,

прокурора - Йовенка Д.Ф.,

захисника - Пащенка В.П.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И Л А :

Слідчий ВП №4 Шевченківського УП ГУНП в м.Києві Кулик І.Р. звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Агрбою Д.Р., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100100008804 від 16.09.2019 року.

Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим відділенням відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві розслідується кримінальне провадження за №12019100100008804 від 16.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

16.09.2019 року ОСОБА_1 затримано за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

17.09.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Відповідно до змісту клопотання у кримінальному провадженні наявна обґрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_3 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом огляду місця події від 16 вересня 2019 року за адресою: АДРЕСА_4; протоколом огляду місця події від 16 вересня 2019 року за адресою: АДРЕСА_5; протоколом огляду місця події від 16 вересня 2019 року за адресою: АДРЕСА_3 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

У клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 неможливо застосувати жоден із більш м`яких запобіжних заходів, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність обґрунтованих ризиків вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_1 офіційно не працює, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відноситься до категорії тяжких, санкція якого передбачає максимальне покарання у вигляді 8 років позбавлення волі. Усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення підозрюваний може намагатися ухилитися від кримінальної відповідальності.

Наявність обґрунтованих ризиків вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_1 офіційно не працює, суспільно корисною працею не займається, а отже не має постійного джерела доходу, а тому може вчинити інші аналогічні злочини.

Крім того, в обґрунтування такого ризику слідчий звертає увагу також й на те, що ОСОБА_1 притягується до кримінальної відповідальності СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві за ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України, та останньому, Дніпровським районним судом міста Києва, 05 вересня 2019 року, обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 05 листопада 2019 року. Вказане свідчить про те, що інкримінований йому злочин за ч.2 ст.289 КК України в рамках даного кримінального провадження він вчинив під час перебування під цілодобовим домашнім арештом.

Крім того, ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав зазначених у ньому та просив його задовольнити. Зазначає про те, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, повністю підтверджується зібраними доказами. Також уточнив, що метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_1 є запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чинити незаконний тиск на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявність таких ризиків підтверджується тим, що підозрюваний притягується до кримінальної відповідальності СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України. При цьому, ОСОБА_1 під час дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, вчинив новий злочин, передбачений ч.2 ст.289 КК України у даному кримінальному провадженні. Також зазначає про те, що ОСОБА_1 може чинити тиск на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки злочин вчинено із погрозою застосування насильства, а також усвідомлюючи реальність призначеного покарання за інкримінований йому злочин, може ухилятися від органу досудового розслідування та суду.

Захисник Пащенко В.М. заперечував проти задоволення клопотання, про що надав свої письмові заперечення. Крім того вважає, що відсутні підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що підозра є необґрунтованою та не підтверджується належними, допустимими доказами, а базується лише на припущеннях, оскільки прямі докази причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення - відсутні. Крім того, слідчим та прокурором належним чином не обґрунтовані ризики, на які вони посилаються у клопотанні.

При цьому, захисник просив звернути увагу й на дані про особу підозрюваного, який має місце проживання, орендує квартиру, добре навчався, займався спортом, позитивно характеризувався за час служби в армії, працює неофіційно, одружений, від попереднього шлюбу має неповнолітню доньку, має на утриманні сестру та хвору матір. Крім того, захисник просив звернути увагу на стан здоров`я ОСОБА_1 , який був поранений під час затримання працівниками поліції та переніс дві операції. З урахуванням наведеного, просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував щодо задоволення клопотання з підстав наведених захисником. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. При цьому, пояснив, що під час затримання працівники поліції спричинили йому вогнепальне поранення у спину, застосувавши зброю без належних для цього підстав. Йому було надано медичну допомогу.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.

Встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві розслідується кримінальне провадження за №12019100100008804 від 16.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

16.09.2019 року ОСОБА_1 затримано за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

17.09.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать зазначені вище долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому, слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, належність та допустимість доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, вважає передчасними доводи захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 , недопустимість доказів на обґрунтування такої підозри, та вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України. При цьому висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_1 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.

Прокурор в судовому засіданні просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що існують ризики переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

При аналізі питання наявності зазначених слідчим та прокурором ризиків, слідчий суддя прийшов до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, та особу ОСОБА_1 , який раніше не судимий, однак притягується до кримінальної відповідальності Дніпровським УП ГУНП в м.Києві за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 289 КК України, вчинив даний злочин в період застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, санкція за який передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, офіційно не працює, суспільно корисною працею не займається, тобто немає законного джерела доходу.

Наведені обставини у сукупності дають підстави вважати про існування ризиків переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_1 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти.

Наявність у підозрюваного ОСОБА_1 місця проживання в м .Києві в орендованій квартирі, родини, дружини, малолітньої доньки від попереднього шлюбу, хворої матері, з урахуванням наведених вище факторів не зменшують існуючих ризиків, які б слугували стримуючим фактором.

У зв`язку із зазначеним, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При застосуванні запобіжного заходу судом враховано також вік підозрюваного, його стан здоров`я, відсутність документально підтвердженого місця роботи, та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя підозрюваного.

При цьому, слідчий суддя вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить попередження вищезазначених ризиків.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, та визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргумент на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 слід визначити заставу у співстановленні з існуючими ризиками, даними про особу підозрюваного, у межах, визначених п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_1 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_8 , слідчий суддя не вбачає.

Крім того, у відповідності до ст. 206 КПК України на слідчого суддю покладено обов`язки щодо захисту прав людини.

Приписами зазначеної статті визначено, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Враховуючи заяву ОСОБА_1 щодо застосування до нього насильства під час затримання, зокрема спричинення вогнепального поранення у спину, слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати слідчих, які входять до групи слідчих у кримінальному провадженні №12019100100008804 від 16.09.2019 року забезпечити проведення невідкладного судово-медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , результати якого долучити до матеріалів кримінального провадження, та в разі необхідності забезпечити додержання права останнього на належну медичну допомогу.

На підставі ч. 6 ст. 206 КПК України необхідно доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Києві, провести розслідування фактів, викладених в усній заяві ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо застосування до нього насильства під час затримання, зокрема спричинення вогнепального поранення у спину, зафіксованій у журналі судового засідання від 18.09.2019 року та на диску CD-R із звукозаписом судового засідання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И Л А:

Клопотання слідчого ВП №4 Шевченківського УП ГУНП в м.Києві Кулика І.Р., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Агрбою Д.Р., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити до 14 листопада 2019 року включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених КПК України у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 96 050 (дев`яносто шість тисяч п`ятдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

отримувач: ТУ ДСА України в місті Києві,

ЄДРПОУ: 26268059,

МФО: 820172,

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,

р/р 37318005112089,

призначення платежу: застава за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 18 вересня 2019 року по справі 761/36845/19, кримінальне провадження № 1-кс/761/25358/2019.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1. не відлучатися за межі м.Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

2. повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;

3. прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;

4. здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків - 60 днів з моменту внесення підозрюваним застави у розмірі, визначеному судом.

Зобов`язати слідчих, які входять до групи слідчих у кримінальному провадженні №12019100100008804 від 16.09.2019 року забезпечити проведення невідкладного судово-медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , результати якого долучити до матеріалів кримінального провадження, та в разі необхідності забезпечити додержання права останнього на належну медичну допомогу.

На підставі ч. 6 ст. 206 КПК України доручити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Києві, провести розслідування фактів, викладених в усній заяві ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо застосування до нього насильства під час затримання, зокрема спричинення вогнепального поранення у спину, зафіксованій в журналі судового засідання від 18.09.2019 року та на диску CD-R із звукозаписом судового засідання

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали оголосити 20 вересня 2019 року о 08 год. 15 хв.

Слідчий суддя Антонюк М.С.