Ухвала суду № 84938894, 11.10.2019, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2/641/189/2019 Справа № 641/4425/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2019 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Боговського Д.Є.,

за участю секретаря судового засідання – Бєлової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго», третя особа – Холодногірське районне відділення енергозбуту АТ «Харківобленерго, про скасування акту про порушення та протоколу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому після уточнення вимог просить визнати такими, що порушують його права, та скасувати Акт про порушення ПКЕЕн № 211559, складений 15.01.2018 АТ «Харківобленерго», а також Протокол № 211559, складений 06.02.2018 АТ «Харківобленерго».

Обґрунтовуючи свої вимог ОСОБА_1 вказує, що 15.01.2018 при проведенні подвірного обходу електромонтерами Холодногірського районного відділення енергозбуту АТ «Харківобленерго» було проведено огляд домоволодіння по АДРЕСА_1 , власником якого є позивач. За результатами огляду було складено Акт про порушення ПКЕЕн № 211559 від 15.01.2018, який позивач вважає безпідставним. 06.02.2018 на засіданні комісії АТ «Харківобленерго» з розгляду актів порушення ПКЕЕн за участі ОСОБА_1 було розглянуто Акт від 15.01.2018 та знижено дозволену потужність на споживання електричної енергії до 1,3 кВт, що фактично порушує його права як споживача на отримання електричної енергії належної якості.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача АТ «Харківобленерго» Григоренко Ю.Є. у судовому засіданні заперечувала проти заявлених позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, оглянувши матеріали справи, суд доходить наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 22 грудня 2009 року у справі «Безимянная проти Росії» (заява № 21851/03) ЄСПЛ наголосив, що «погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту».

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Харківаобенерго» за захистом, на його думку, порушених цивільних прав, в якому просить скасувати акт про порушення та протокол засідання комісії від 06.02.2018.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге – суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18, від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц.

Згідно положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про скасування Акту про порушення та протоколу комісії АТ «Харківобленерго» не підлягають судовому розгляду, обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 255, 256 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго», третя особа – Холодногірське районне відділення енергозбуту АТ «Харківобленерго, про скасування акту про порушення та протоколу - закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2019 року.

Суддя -Д. Є. Боговський