Ухвала суду № 84938475, 09.10.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/53255/19-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г.,

при секретарі судових засідань Рябцовій Ю.О.,

за участю сторін кримінального провадження:

заявника - адвоката Матяш Т.В.,

за участі у режимі відеоконференції з приміщення ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у дистанційному режимі заяву захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Матяш Тетяни Валеріївни про відвід слідчого судді Шапутько Світлани Володимирівни від участі у розгляді судового провадження № 757/53255/19-к за клопотанням слідчого першого слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Державного бюро розслідувань Котюха Івана Миколайовича про продовження строку тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 22019270000000053 ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

У провадження слідчого судді Ільєвої Т.Г. надійшла вказана заява захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Матяш Тетяни Валеріївни про відвід слідчого судді Шапутько Світлани Володимирівни від участі у розгляді судового провадження № 757/53255/19-к.

В обґрунтування заяви, адвокат Матяш Т.В. вказує на порушення, встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України, порядку визначення слідчого судді, а відтак наявні підстави для відводу слідчого судді Шапутько С.В. від участі у розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України.

Заявник - адвокат Матяш Т.В. заявлений відвід підтримала та просила відвести слідчого суддю Шапутько С.В. від участі у розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 заявлений відвід підтримав та просив задовольнити.

Прокурор та слідчий суддя Шапутько С.В. в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими, заяв, клопотань до суду не подано.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті заяви у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши заявлений відвід слідчому судді, заслухавши позицію учасників розгляду, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до наступного висновку.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.

Суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Положеннями ст. 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, а саме частиною 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.

У заяві про відвід адвокат Матяш Т.В. висловила думку щодо порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, проте вказане посилання на думку суду являється безпідставним, з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 35 КПК України передбачено, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.

Наряду з вказаним, з метою належної організації роботи суду з прийому та розгляду всіх видів клопотань органів досудового розслідування та клопотань інших учасників кримінального провадження, що узгоджується з приписами ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» і рішенням Зборів суддів Печерського районного суду м. Києва, та одночасно не суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства, в суді затверджено графік чергування слідчих суддів, з урахуванням якого здійснюється розподіл вказаної категорії справ, відтак доводи адвоката, щодо порушення правил авторозподілу даного клопотання, не знайшло свого підтвердження.

Разом з цим, під час судового розгляду даної заяви за наданими матеріали, також не встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних її прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки ,що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року, у справі №5-15п12).

Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості слідчого судді Шапутько С.В., що унеможливлювало б постановлення нею об`єктивного судового рішення, та як наслідок встановлено, що підстави, згідно із правилами КПК України, для відводу слідчого судді відсутні.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Матяш Тетяни Валеріївни про відвід слідчого судді Шапутько Світлани Володимирівни від участі у розгляді судового провадження № 757/53255/19-к за клопотанням слідчого першого слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Державного бюро розслідувань Котюха Івана Миколайовича про продовження строку тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 22019270000000053 ОСОБА_1 .

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т.Г. Ільєва