Рішення № 84934506, 01.10.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 668/10547/15-ц

н/п 2/766/2867/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.

при секретарі Красновського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення банківського вкладу, процентів та трьох річних,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 21.08.2015 року звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на той факт, що між позивачем та відповідачем були укладенні договори-заяви про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші» №32933/58665/6-14 від 26.09.2014 року (договір – 1), №326933/3992/1-15 від 13.01.2015 року (договір – 2) та №32933/4001/07-15 від 13.01.2015 року «Блискуча сімка» (договір – 3). Вказані договори-заяви є аналогічними за своїми умовами та передбачають одні й ті ж самі обов`язки сторін. Пунктами 1,2 Договорів передбачено, що вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти в іноземній валюті на вкладений рахунок по Договору – 1 №2630.4.017767.039 у сумі 1035,00 дол.США, на строк з 26 вересня 2014 року по 26 березня 2015 року (на 6 місяців). По договору – 2 на вкладний рахунок № НОМЕР_1 в сумі 6000,00 дол.США на строк з 13 січня 2015 року по 13 лютого 2015 року. По Договору – 3 - у сумі 2259,23 дол.США. на строк з 13.01.2015 року по 13.04.2015 року у порядку та на умовах визначених в цьому Договорі-заяві та основних умовах залучення банківських вкладів фізичних осіб. За час користування коштами вкладу протягом строку, визначеного в п.1 цього Договору-заяви, банк нараховує і виплачує вкладникові проценти за ставкою 12,60% (договір 1), 12,50% (договір 2) та 10% (договір 3). У відповідності до п.6 Договорів після закінчення строку, визначено п.1 цього договору, вклад повертається вкладникові в порядку, строки та на умовах, передбачених положеннями п.5.1. основних умов. Отже, строк дії Договору 1 закінчився 26.03.2015 року, строк дії Договору 2 – 13.02.2015 року та строк дії Договору 3 – 13.04.2015 року. Позивач неодноразово зверталася до відповідача із заявами про повернення коштів, але грошові кошти повернуто не було, в усному порядку зазначено про неможливість виплату вкладів у зв`язку з відсутністю коштів. Таким чином відповідач порушує умови укладених договорів. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на її користь суму вкладу разом з нарахованими процентами за час користування вкладом по договору №32933/58665/6-14 від 26.06.2014 року у розмірі 1155,40 дол.США, що еквівалентно на день подачі – 25704,18 грн., по договору №326933/3992/1-15 від 13.01.2015 року у розмірі 6532,19 дол.США, що еквівалентно на день подачі – 145 321,63 грн., по договору №32933/4001/07-15 від 13.01.2015 року у розмірі 1197,35 дол.США, що еквівалентно на день подачі – 26 637,45 грн., стягнути з відповідача на її користь 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання до договору №32933/58665/6-14 від 26.06.2014 року – 13,18 дол.США, що еквівалентно – 293,22 грн., по договору №326933/3992/1-15 від 13.01.2015 року – 111,95 дол.США, що еквівалентно 2490,55 грн., та по договору №32933/4001/07-15 від 13.01.2015 року – 12,13 дол.США, що еквівалентно 269,86 грн., що становить 3053,63 грн. та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

16.02.2018 року позивач надала до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила стягнути з відповідача на свою користь збитки, понесені нею в результаті порушення договірних зобов`язань банком в сумі 3748,29 дол.США по 5-ти депозитних договорах (в тому числі 1024,68 дол.США невиплачених по договору від 18.05.): №32933/58665/6-14 від 26.06.2014 року, №326933/3992/1-15 від 13.01.2015 року, №32933/4001/07-15 від 13.01.2015 року, №326933/16971/6-15 від 18.05.2015 року, №326/933/21731/7-15 від 22.07.2015 року; моральну шкоду в розмірі 70 000 грн.; недотриману винагороду в сумі 50000 грн.; моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Херсона від 03.09.2015 року відкрито провадження у справі.

У зв`язку з ліквідацією Суворовського, Дніпровського, Комсомольського районних судів м.Херсона та утворенням Херсонського міського суду Херсонської області відповідно до Указу Президента України від 19 січня 2016 року № 15/2016 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів», зазначена цивільна справа зареєстрована Херсонським міським судом Херсонської області, який розпочав свою роботу 04.04.2016 року. Справу передано до провадження судді Майдан С.І.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.06.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримала та просила їх задовольнити. В останнє судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановлений законом порядку. Надав до суду заперечення, в якому зазначив, що за вказаними договорами банком кошти були повернуті позивачу на поточні рахунки, дія договорів є такою, що припинилась, а зобов`язання банку за вказаними договорами виконаними. Тобто, вимоги позивача, щодо повернення коштів за зазначеними договорами не відповідають дійсним обставинам справи. Крім цього, Договором, укладеним з ОСОБА_1 не передбачено відшкодування моральної шкоди. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 , являються безпідставними та необґрунтованими і такими, що не підлягає задоволенню. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог та закрити провадження у справі. Справу просив розглядати у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладенні договори-заяви про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші» №32933/58665/6-14 від 26.09.2014 року (договір – 1), №326933/3992/1-15 від 13.01.2015 року (договір – 2) та №32933/4001/07-15 від 13.01.2015 року «Блискуча сімка» (договір – 3).

Пунктами 1,2 Договорів передбачено, що вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти в іноземній валюті на вкладений рахунок по Договору – 1 №2630.4.017767.039 у сумі 1035,00 дол.США, на строк з 26 вересня 2014 року по 26 березня 2015 року (на 6 місяців). По договору – 2 на вкладний рахунок № НОМЕР_1 в сумі 6000,00 дол.США на строк з 13 січня 2015 року по 13 лютого 2015 року. По Договору – 3 - у сумі 2259,23 дол.США. на строк з 13.01.2015 року по 13.04.2015 року у порядку та на умовах визначених в цьому Договорі-заяві та основних умовах залучення банківських вкладів фізичних осіб. За час користування коштами вкладу протягом строку, визначеного в п.1 цього Договору-заяви, банк нараховує і виплачує вкладникові проценти за ставкою 12,60% (договір 1), 12,50% (договір 2) та 10% (договір 3).

У відповідності до п.6 Договорів після закінчення строку, визначено п.1 цього договору, вклад повертається вкладникові в порядку, строки та на умовах, передбачених положеннями п.5.1. основних умов.

Позивач неодноразово зверталась 19.02.2015 року, 02.03.2015 року, 26.03.2015 року, 14.04.2015 року, 24.06.2015 року з проханням повернути вклад (депозит) за вказаними договорами.

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно частини 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Стаття 1074 ЦК України передбачає, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

Тобто випадки обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Постановою Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 р. № 612 «Про віднесення АТ «АТ «Банк «Фінанси та кредит» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 р. № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та кредит» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» (а.с39-40).

Згідно з даним рішенням у АТ «Банк «Фінанси та кредит» запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18 вересня 2015 р. до 17 грудня 2015 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ «Банк «Фінанси та кредит», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській О.С. строком на три місяці з 18 вересня 2015 року до 17 грудня 2015 року включно.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини.

Згідно пункту 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Таким чином, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними та цей закон є приорітетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації. Зокрема, згідно п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку та примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Так, в силу вимог частини 2 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку:

1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту);

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав;

4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку;

4-1) нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6) укладення правочинів, пов`язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;

7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Тобто, відповідно до положень статті 46 цього закону до цього закону та з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

Таким чином, якщо на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

З 17.09.2015 року Фонд запровадив тимчасову адміністрацію та розпочав процедуру виведення банку з ринку, а 18.12.2015 року розпочав процедуру ліквідації. Отже, на час звернення ОСОБА_1 до суду та ухвалення рішення, у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Статтею 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів закріплено статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов`язань, є кредитором банку.

Враховуючи те, що АТ «Банк «Фінанси та Кредит» є неплатоспроможним та перебуває в стані ліквідації, чинним законодавством чітко визначено, що задоволення вимог кредиторів банку в такому випадку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», задоволення вимог кредиторів поза межами процедури ліквідації банку не передбачена.

Таким чином, порушення Банком зобов`язання з повернення вкладу виникло до початку процедури виведення Банку з ринку та його ліквідації не має юридичного значення.

Тому, зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що у задоволені позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення банківського вкладу, процентів та трьох річних слід відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 355 ЦПК України, ст.ст.1058, 1074 ЦК України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Законом України «Про банки і банківську діяльність», суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення банківського вкладу, процентів та трьох річних відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст. 355 ЦПК України.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.І.Майдан