Рішення № 84934147, 10.10.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3010/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді Єршової Л.С.,

за участю секретаря судового засідання Радзімовської Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області про встановлення факту постійного проживання на території України,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , звернувся до суду з заявою про встановлення факту його постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Одеса, навчався в Одеській ЗОШ №120 з 01.09.1987 року по 31.05.1994 року.

З 05.10.1979 року до моменту вибуття до місця відбування покарання ОСОБА_1 проживав за адресою: АДРЕСА_2 .

З 22.07.2005 року по 28.04.2017 року заявник відбував покарання у Сокирнянській виправній колонії №67 (Чернівецька область).

З 05.11.2018 року заявник перебуває на обліку в КУ «Одеський міський центр обліку бездомних громадян» та його місце проживання зареєстровано у зазначеній установі за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник бажає офіційно працевлаштуватися, отримати медичну допомогу і лікування, оскільки хворіє на онкологічне захворювання, проте у нього відсутні документи, що посвідчують особу.

ОСОБА_1 намагався самостійно вирішити питання свого документування, але при зверненні до Приморського РВ у м.Одесі ГУ ДМС України в Одеській області для документування паспортом громадянина України, у наданні послуг йому було усно відмовлено, що і стало приводом для звернення до суду.

Заінтересована особа по справі - Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

У судовому засіданні заявник та його представник підтримали свою заяву та просили суд встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживав на території України.

Представником заінтересованої особи до суду надано відзив, відповідно до якого ОСОБА_1 позов до суду подано передчасно, оскільки до органів ДМС з заявою про набуття чи встановлення належності до громадянства України він не звертався. Крім того, представником заінтересованої особи заявлено про наявність у даному випадку спору про право, оскільки ГУ ДМС України в Одеській області заперечує проти встановлення факту постійного проживання заявника на території України станом на 24.08.1991 року.

У судовому засіданні представник заінтересованої особи Талишханова Ф.М. проти задоволення заяви ОСОБА_1 заперечувала, посилаючись на обставини, викладені у наданому до суду відзиві.

Заслухавши пояснення заявника та його представника, представника заінтересованої особи, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що вимоги заяви слід задовольнити виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Одеса, про що 08.02.1980 року складено відповідний актовий запис за №190 (а.с. 8).

Відповідно до довідки Одеської ЗШ №120 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради, виданої 12.12.2018 року за №309, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчався в Одеській ЗОШ №120 з 01.09.1987 року по 31.05.1994 року.

Як вбачається з матеріалів справи, з 05.10.1979 року до моменту вибуття до місця відбування покарання ОСОБА_1 проживав за адресою: АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що з 22.07.2005 року по 28.04.2017 року заявник відбував покарання у Сокирнянській виправній колонії №67 (Чернівецька область), а.с. 10.

З 05.11.2018 року заявник перебуває на обліку в КУ «Одеський міський центр обліку бездомних громадян» та його місце проживання зареєстровано у зазначеній установі за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідними свідоцтвом та довідкою (а.с. 20, 23).

Таким чином, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживав на території України.

Згідно з ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представником заінтересованої особи не надано суду доказів, які б спростовували доводів заяви ОСОБА_1

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України у певний час.

У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про громадянство України», безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років є однією з умов прийняття до громадянства України. Стаття 1 цього ж Закону дає чітке визначення поняття «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах». Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів. Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чі тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні. Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливу, встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено.

Встановлення факту проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року необхідне заявнику для отримання громадянства України.

Таким чином, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4-7, 10-13, 19, 81, 89, 258, 264, 265, 268, 315-319, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживав на території України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 15 жовтня 2019 року.

Суддя Л.С. Єршова