Рішення № 84933569, 30.09.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/5313/19

Провадження № 2/500/2737/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2019 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовними вимогами, якими просять визнати, що частки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0654 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), є рівними та становлять по 1/3 частці; визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частку земельної ділянки від загальної площі 0,0654 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виділена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частку земельної ділянки від загальної площі 0,0654 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виділена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Свої вимоги позивачі мотивують тим, що вищевказане майно належить їх матері ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, до якого входить вищевказана земельна ділянка та - 47/192 часток житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно до заповіту, посвідченого Ізмаїльською державною нотаріальною конторою 22.02.1990 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-330, ОСОБА_3 заповіла належну їй частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 . Частка земельної ділянки площею 0,0654 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) не охоплена заповітом. Спадкоємцями за законом першої черги являються донька ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 , які прийняли спадщину, оскільки проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. При зверненні до нотаріуса для отримання свідоцтва про право власності на спадщину, позивачам було відмовлено, у зв`язку з тим, що встановлено невідповідність у правовстановлюючому документі на спадкове майно.

Позивачі в судове засідання не з`явились, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, підтримали позовні вимоги та наполягають на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою справу просить розглянути за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3 - 47/192 часток, ОСОБА_1 - 192/384 часток, ОСОБА_2 - 49/192 часток.

Рішенням Ізмаїльської міської ради від 26.12.2003 року було передано у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0,0654 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку громадянам - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

10.01.2005 року ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 005575, із зазначенням частки кожного співвласника.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5102374052015 від 28.10.2015 року, співвласниками земельної ділянки по АДРЕСА_1 вказані ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 без визначення часток кожного.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Таким чином, земельна ділянка загальною площею 0,0654 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виділена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 005575, виданого 10.01.2005 року Ізмаїльською міською радою, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010450700077, кадастровий номер земельної ділянки 5110600000:01:035:0020, належить ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , по 1/3 частці кожному.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 15.05.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить:

- 47/192 часток житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , які належали ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданих Ізмаїльською державною нотаріальною конторою 25.02.1989 року за реєстровими номерами 2-337, 2-339, зареєстрованих Ізмаїльським МБТІ 20.03.1989 року за № 14-115,

- 1/3 частки земельної ділянки від загальної площі 0,0654 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер земельної ділянки 5110600000:01:035:0020.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно до заповіту, посвідченого Ізмаїльською державною нотаріальною конторою 22.02.1990 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-330, ОСОБА_3 заповіла належну їй частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 .

01.12.2011 року державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Богдан О.М. було посвідчене свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 2-2522, згідно якого ОСОБА_2 видане вищевказане свідоцтво на 47/192 часток жилого будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Встановлено, що 1/3 частка земельної ділянки від загальної площі 0,0654 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) не охоплена заповітом, а отже спадкується за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України - право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 являються:

- донька ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 04.01.1952 року Ізмаїльським міськбюро РАЦСу та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим 15.07.1986 року, згідно якого ОСОБА_1 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_1 »;

- син ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 06.06.1962 року Ізмаїльським міськбюро РАЦСу.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на час відкриття спадщини постійно проживали разом із спадкодавцем, що підтверджено копією будинкової книги, тобто вважаються такими, що прийняли спадщину.

Письмовою відповіддю державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області Черненко С.М. від 06.06.2019 року №747/02-14, позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що встановлено невідповідність у правовстановлюючому документі на спадкове майно.

Дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що у зв`язку з тим що, право власності на спадкове майно в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв`язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 200, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Ізмаїльської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26569223, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати, що частки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0654 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , передана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), є рівними та становлять по 1/3 частці.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частку земельної ділянки від загальної площі 0,0654 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виділена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 005575, виданий 10.01.2005 року Ізмаїльською міською радою, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010450700077, кадастровий номер земельної ділянки 5110600000:01:035:0020).

Визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частку земельної ділянки від загальної площі 0,0654 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виділена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 005575, виданий 10.01.2005 року Ізмаїльською міською радою, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010450700077, кадастровий номер земельної ділянки 5110600000:01:035:0020).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2019 року.

Суддя: О.Я.Присакар