Ухвала суду № 84930682, 03.10.2019, Франківський районний суд м. Львова

465/6864/16-ц

4-с/465/67/19

У Х В А Л А

іменем України

03.10.2019 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Марків Ю.С.

при секретарі Волков Н.І.

з участю представника скаржника ОСОБА_1 .

особи, дії якої оскаржуються ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_3 , заінтересована особа – ОСОБА_4 , на постанову про опис та арешт коштів боржника від 13.05.2019 року та постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 07.06.2019 року, винесені заступником начальника Франківського ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області Лавришин М.М. у виконавчому провадженні № 56891818, -

в с т а н о в и в:

Скаржник звернувся до суду із скаргою на постанову про опис та арешт коштів боржника від 13.05.2019 року та постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 07.06.2019 року, винесені заступником начальника Франківського ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області Лавришин М.М. у виконавчому провадженні № 56891818. В обґрунтування скарги зазначає, що на примусовому виконанні у Франківському ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області знаходяться виконавчий лист №465/6864/16-ц виданий Франківським районним судом м. Львова 26.07.2018 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 основну суму заборгованості в розмірі 40 000,00 доларів США, що еквівалентно станом на 30.11.2016р. 1023972,00 грн., 5% місячних по договору за період з 14.05.2014р. по 13.05.2015р. в розмірі 614383,20 грн., 3% річних за період з 14.05.2015р. по 30.11.2016р. в розмірі 47636,00 грн.; стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 основну суму заборгованості в розмірі 55000,00 доларів США, що еквівалентно станом на 30.11.2016р. 1407961,50 грн., 3% річних за період з 14.05.2015р. по 30.11.2016р. в розмірі 65499,00 грн., а всього в сумі 3159451,70 грн.; стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 6890,00 грн. судового збору. Після відкриття виконавчого провадження скаржником 21.08.2018 року та 05.06.2019 року подано до Франківського ВДВС у м. Львові ГТУЮ у Львівській області заяву, відповідно до якої останній просив у зв`язку із відсутністю у нього коштів для погашення заборгованості, передати на реалізацію будівлю складу площею 711,8 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , однак, державним виконавцем не вжито заходів щодо звернення стягнення на вказане майно, натомість винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13.05.2019 року. Також зазначає, що оскаржуваною особою порушено порядок щодо черговості звернення стягнення на майно боржника, визначений ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження». Більше того, постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13.05.2019 року та постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 07.06.2019 року не надіслані скаржнику оскаржуваною особою як стороні виконавчого провадження в порушення ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження».

Зважаючи на вищевикладене, просить суд визнати дії заступника начальника Франківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Лавришин Мар`яни Михайлівни, які полягають у порушенні порядку звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_3 шляхом винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13.05.2019р. ВП 56891818 та постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 07.06.2019р. ВП 56891818, неправомірними, та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13.05.2019 р. ВП 56891818 та постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 07.06.2019 ВП 56891818.

Представник скаржника в судовому засіданні вимоги скарги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в останній, просить таку задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_4 (стягувач у виконавчому провадженні) подала до суду клопотання, відповідно до якого зазначила, що боржник ОСОБА_3 не вживає заходів щодо виконання рішення Франківського районного суду м. Львова про стягнення боргу від 26.07.2018 року, натомість умисно затягується виконання останнього шляхом подання скарг на дії державного виконавця. Просить суд у задоволені скарги відмовити, а розгляд скарги проводити за її участі. Разом із тим, судом неодноразово скеровувалися повістки на адресу, зазначену стягувачем, відповідно до яких останню повідомлено про час та місце судового засідання, про що свідчать рекомендовані повідомлення, повернуті на адресу Франківського районного суду м. Львова, що містяться в матеріалах справи. Однак, в судові засідання стягувач не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, відтак, суд у відповідності до ч.2 ст.450 ЦПК України, вирішив проводити розгляд скарги без участі стягувача.

Представник Франківського ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області Лавришин М.М. (особа, дії якої оскаржуються) в судовому засіданні, з урахуванням поданого відзиву, зазначила, що відповідно до ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Разом із тим, постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13.05.2019 р. та постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 07.06.2019 р. надсилалася боржнику простим повідомленням в силу вимог ЗУ «Про виконавче провадження», котрі однак поверталися за закінченням терміну зберігання, а згодом рекомендованою кореспонденцією. Зважаючи на вищевикладене, вважає вимоги скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Суд, заслухавши пояснення представника скаржника, Представник Франківського ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області, дослідивши матеріали скарги, доходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У своїй діяльності державні виконавці керуються Законом України «Про виконавче провадження» та іншими регуляторними нормативними актами, що визначають порядок здійснення завершальної стадії судового провадження, а саме - примусове виконання судових рішень.

Згідно ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

П.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до частини 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до частини 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Аналізуючи вищенаведені нормативно-правові приписи, суд доходить переконання, що реалізуючи своє право запропонувати вид майна для реалізації в рамках виконавчого провадження, боржник не породжує обов`язку у державного виконавця реалізувати саме це майно, натомість, зважаючи на положення ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Разом із тим, відповідно до ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Так, представником Франківського ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області Лавришин М.М. надано суду копію рекомендованого повідомлення про направлення боржнику постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 07.06.2019 року, копію рекомендованого повідомлення про направлення для ознайомлення звіту про оцінку майна, котрі містяться в матеріалах справи. Окрім того, у відповідності до ст. 28 ЗУ "Про виконавче провадження" представником Франківського ВДВС надано суду відомість на просту письмову кореспонденцію № 124 від 13.05.2019 року, копію супровідного листа № 9656 від 13.05.2019 року про направлення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13.05.2019 року. Разом із тим, на противагу вищезазначеному, боржником жодним чином не доведено факт неотримання чи нескерування йому зазначених постанов.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

На підставі ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Суд при вирішенні даної скарги також керується нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., яка була ратифікована Україною 17.07.1997р., а також роз`ясненнями наданими Європейським судом з прав людини.

В світлі практики Європейського суду з прав людини, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції та ст.1 протоколу 1 Конвенції.

Відтак, судом встановлено, що державний виконавець при виконанні рішення суду діяв в межах та у спосіб, установлений Конституцією та Законами України і порушення прав заявника (боржника) допущено не було, а тому скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 260, 447, 448, 450, 451 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

у задоволенні скарги ОСОБА_3 , заінтересована особа – ОСОБА_4 , на постанову про опис та арешт коштів боржника від 13.05.2019 року та постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 07.06.2019 року, винесені заступником начальника Франківського ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області Лавришин М.М. у виконавчому провадженні № 56891818 - відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Марків Ю.С.