Рішення № 84930260, 09.10.2019, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/6138/19

Провадження №2-а/442/126/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2019 року

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Гарасимків Л.І.

при секретарі - Леськів О.М.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю адвоката Чеботар Є.О.

представника відповідача Андрухів В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Дрогобицького міського відділу поліції ГУ НП у Львівській області про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, визнання протиправними та скасування постанови від 21.08.2019р. №301455 та постанови від 21.08.2019р. №301456 про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду із позовом до Дрогобицького міського відділу поліції ГУ НП у Львівській області про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, визнання протиправними та скасування постанови від 21.08.2019р. №301455 та постанови від 21.08.2019р. №301456 про накладення адміністративного стягнення.

Позов мотивує тим, що 20.08.2019р. приблизно о 23.00 год., він, ОСОБА_2 їхав по вулиці Наливайка, що у місті Дрогобичі на власному автомобілі марки MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 308 CDI, тип легковий пасажирський-В, колір зелений, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Разом з ним у вказаному автомобілі їхала його сестра ОСОБА_3 . Несподівано він почув спецсигнал автомобіля патрульної поліції та подивившись у бокове дзеркало заднього виду він побачив, що позаду його автомобіля їде автомобіль патрульної поліції з включеним світловим сигналом. Він одразу ж прийняв вправо та зупинився. Із вказаного автомобіля патрульної поліції вийшли та підійшли до його автомобіля працівники поліції, які представились як інспектор Андрухів та Щудло . На вимогу інспекторів, не виходячи з автомобіля, він пред`явив посвідчення водія та документи на право керування транспортним засобом на якому їхав. Вони повідомили йому, що у нього частково несправна підсвітка номерного знаку та оголосили усне попередження зазначивши про необхідність виправлення даного дефекту. На що він подякував їм та повідомив, що не знав про вказану несправність, оскільки виїжджаючи в дорогу його автомобіль був повністю справний. Також, він повідомив їм, що зараз заїде на автомобільну заправну станцію й неодмінно виправить зазначений недолік, пред`явивши інспекторам для доведення своїх добрих намірів запасний комплект лампочок для підсвітлення номерних знаків. Після того, як інспектори ІЦудло та Андрухів оглянули його документи, в тому числі й посвідчення водія, вони почали вимагати у нього відкрити багажне відділення автомобіля, двері салону та паспорт громадянина України для встановлення особи, оскільки иа фотознімку, який вклеєний у його посвідчення водія, він зображений з неголеним обличчям, та їм необхідно переглянути фотознімок, який вклеєний у його паспорт, де на їхню думку він зображений з поголеним обличчям і це надасть їм змогу встановити його особу. З наведеними аргументами він не погодився та пояснив, що не має поряд із собою паспорта громадянина України і вважає, що за фотознімком у посвідченні водія абсолютно на 100% можна встановити його особу, а їхні вимоги є незаконними, упередженими та такими, що порушують його конституційні права. На висловлену думку працівники поліції відреагували агресивно (неадекватно), сказали, що він занадто розумний і забагато читає та почали погрожувати застосуванням фізичної сили й перешкоджанням йому у користуванні автомобілем. Вважаючи такі дії працівників поліції незаконними, він зателефонував у відділення поліції за номером 102 та повідомив про дані неправомірні дії щодо нього, і попросив направити до них слідчо-оперативну групу поліції. Незабаром, після його дзвінка приїхав ще один автомобіль поліції, з якого вийшов один поліцейський, у форменому одязі працівника поліції, віком біля 30-35, який не представився і відкликавши у сторону інспекторів Щудло та Андрухіва почав із ними спілкуватись. Після того як вказані поліцейські поспілкувались, вони підійшли до його автомобіля в якому він перебував. За цей час до нього під`їхав його знайомий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 що проживає за адресою: АДРЕСА_1 та запитав « що сталось?». Він йому пояснив причину своєї зупинки працівниками патрульної поліції та їхні незаконні вимоги. На що він та ОСОБА_7 попросили працівників поліції звернути увагу на той факт, шо у них на жодній із патрульних автомобілів на яких вони здійснюють патрулювання взагалі не працює підсвітка номерних знаків. У відповідь на висловлене, вказані вище троє поліцейські почали кричати, висловлюватись на їхню адресу нецензурною лайкою та без його згоди відкрили двері автомобіля, силоміць, поза його волею витягли його з нього, одягли кайданки, міцно застібнувши їх, що спричиняло сильний біль, та усі троє почали тягнути за руки, ноги та шию до поліцейського автомобіля. На його прохання надати йому можливість зачинити свій автомобіль задля його схоронності та збереження цінних документів і речей особистого призначення і користування, зухвало заперечили. Помістивши його у вказаний автомобіль проти його волі, вони відвезли його у Дрогобицький міський відділ поліції та почали складати документи, лаятись і погрожувати йому. Склавши документи, з якими він не погоджується, його вигнали на вулицю і сказали, що зустрінуться в суді. Приїхавши додому, він ознайомився з врученими йому документами та вважає їх незаконними і необгрунтованими та такими, що складені з упередженим ставленням і містять недостовірну інформацію, а тому у нього виникла необхідність звернутися до суду. Просить визнати протиправними дії інспектора СРПП №1 ПП Дрогобицького ВГІ старшого лейтенанта поліції Андрухіва Василя Васильовича щодо складання відносно нього постанови від 21.08.2019р. серія ДП018 № 301455 та постанови серія ДП018 № 301456 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАп у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та визнати протиправними та скасувати постанови інспектора СРПП №1 ПП Дрогобицького ВП старшого лейтенанта поліції Андрухіва Василя Васильовича від 21.08.2019р. серія ДП018 № 301455 та постанови серія ДП018 № 301456 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.126 КУпАп у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закрити відносно нього справу про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві.

Адвокат Чеботар Є.О. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та суду пояснив, що вважає дії працівників поліції неправомірними, оскільки при притягненні до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП - позивача ОСОБА_2 , відповідачем не зібрано жодних належних доказів щодо вчинення ним правопорушень, передбачених ч.1 ст. 126 КпАп. Зазначив той факт, що при складанні відносно ОСОБА_2 постанови №301455 та постанови №301456 від 21.08.2019р. про накладення адміністративного стягнення інспектор поліції допустив порушення вказаних вище вимог КУпАП, оскільки 21.08.2019р. взагалі не повідомив його про те, що буде складати зазначені постанови, останньому не було роз`яснено його права, зокрема, права на правову допомогу, передбачені КУпАП, не запропоновано надати пояснення з приводу складених постанов, тощо. Вважає дії патрульного інспектора Дрогобицького міського відділу поліції ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Андрухіва В.В. протиправними, а також є протиправними постанови про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення, які підлягають скасуванню.

Представник Дрогобицького міського відділу поліції ГУ НП у Львівській області Андрухів В.В. в судовому засіданні заявлені вимоги не визнав, пославшись на обставини, викладенні в письмовому відзиві, просить в задоволенні заявлених вимог відмовити.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, свідка ОСОБА_8 , який суду пояснив, що він являється знайомим позивача ОСОБА_2 та зазначив, що 20.08.2019р., коли він під`їхав до автомобіля ОСОБА_2 , та бачив, що його автомобіль було зупинено патрульними інспекторами Дрогобицького міського відділу поліції ГУ НП у Львівській області, підійшовши до автомобіля ОСОБА_2 зауважив, що останній знаходячись в салоні автомобіля пред`являв на вимогу працівників поліції посвідчення водія через скло свого автомобіля, поводив себе адекватно, а також оглянувши відео із записом з нагрудних камер, суд вважає, що в задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 за №301455 від 21.08.2019р., ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді сплати штрафу на користь держави в сумі 170 грн.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 за №301456 від 21.08.2019р., ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді сплати штрафу на користь держави в сумі 425 грн.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У відповідності до ст.280 КУпАП. при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Зі змісту ст.ст.7, 9, 251 КУпАП випливає, що особа може бути притягнена до адміністративної відповідальності у встановленому законодавством порядку за умови вчинення нею адміністративного правопорушення, факт вчинення якого підтверджується належними доказами.

Відповідно до рекомендацій, викладених у п. 24 останови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005р., зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Крім цього, з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення. Чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами ст.268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати .рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

В судовому засіданні не оспорюється той факт, що 21.08.2019 року інспектором СРПП №1 Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області Андрухівим В.В. було зупинено позивача ОСОБА_2 у зв`язку із порушенням ним п.п в) п.2.9 ПДР України, а саме керування транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений у темну пору та факт несправності підсвітленння номерного знака позивачем було визнано.

Крім того, не зважаючи на наявне порушення Правил дорожнього руху водій ОСОБА_2 відмовився пред`явити інспектору СРПП № 1 Андрухіву В .В посвідчення водія, що підтверджено оглядом відео запису з нагрудних камер, долученого до матеріалів справи, а відтак суд зазначає, що факт порушення позивачем частини першої статті 126 КУпАП, а саме не пред`явлення на вимогу поліцейського документів для перевірки встановлено відеозаписом, а тому оскаржувана в межах даної справи постанова винесена правомірно, за формою та змістом відповідає вимогам статті 283 КУпАП, а тому підстави для її скасування відсутні.

Крім того суд берере до уваги позицію Верховного Суду, згідно якої - право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи (постанова від 25.09.2019 у справі № 127/19283/17).

Згідно з нормами статті 14 Закон України від 30 червня 1993 року, №3353-ХІІ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року, № 580-УІІІ «Про Національну поліцію» (Закон № 580-VIII), поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку. а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки. що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

За приписами статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з статтею 252 цього Кодексу орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, а відта суд приходить до переконання, що Інспектор СРПП № 1 Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області діяв у чіткій відповідності до положень КУпАП та Закону України «Про національну поліцію», а запис з нагрудних камер поліцейських є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того у межах доводів, позивач посилається зокрема на те, що правопорушення зафіксоване у Постанові № 301455 від 21.08.2019 року не передбачене ч.І ст. 126 КУпАП, та при складенні Постанови № 301455 від 21.08.2019 року Інспектором Андрухівом В.В було допущено описку і помилково замість ч.6 ст. 121 КУпАП зазначено ч.І ст. 126 КУпАП, однак згідно положення ч.6 ст.121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, таким чином Інспектором було виявлено порушення правил дорожнього руху, а саме п.п. в). п. 2.9, за яке передбачена відповідальність за ч.6 ст.121 КУпАП та застосовано санкцію по нижній межі визначеній у ч.1 ст.121 КУпАП, однак помилкове зазначення статті, за якою особа притягується до адміністративної відповідальності, не свідчать про відсутність події такого адміністративного правопорушення, та не може бути самостійною підставою для звільнення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним судом у Постанові від 19 липня 2019 року у справі №276/1186/ 16-а

Крім того, судом взята до уваги та обставина, що пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9).

В розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ, а саме, водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством,

- страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України «Про дорожній рух»).

Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб. Така правова позиція закріплена зокрема у Постанові Верховного суду від 10 вересня 2019 року у справі №537/2324/17.

У межах відповідної Постанови Суд наголошує, право органів Національної поліції і перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний доку'.мент на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. Разом з тим, як вбачається з відеозапису реєстратора закріпленому на форменому одязі працівника поліції, позивач ОСОБА_2 відмовився пред`явити посвідчення водія для перевірки на вимогу працівника поліції, що вказує на правомірність притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення на підставі частини першої статті 126 КУпАП.

Крім того, слід зазначити, що згідно Закону України від 14 липня 2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до статті 258 КУпАП, зокрема, доповнено абзацом 4, зі змісту якого вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення порушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 283 КУпАП без складання відповідного протоколу, а відтак посилання позивача на те, що справа про порушення ПДР може бути розглянута лише в будівлі правоохоронного органу, судом до уваги не береться.

Крім того, дані норми кореспондуються із положеннями пунктів 2, 3 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, відповідно до якої Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч.6 ст.121 та ч.І ст. 126 КУпАП виносяться на місці вчинення адміністративного правопорушення, а відтак дії відповідача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці вчинення правопорушення є такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні не оспорюється той факт, що Інспектором було виконана норма п.12.7 Наказу №77 затвердженого МВС України від 26.02.2009 року, де вказано, що інспектори ДПС не повинні фіксувати правопорушень, де не доведена вина або є сумнівна ситуація правопорушень та п.1.6 Розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009р., передбачається «виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР ( фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо..»).

Крім того, пунктом 1.7. розпорядження встановлено у ході документування порушень правил дорожнього руху працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, то мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, до винесеної постанови додавати 3 - 4 знімки зафіксованого порушення правил дорожнього руху. Знімки повинні містити інформацію про місце, час скоєння порушення, чітке зображення автомобіля порушника, з чого випливає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП доведена в повному обсязі.

Відповідно до статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини (тяжких наслідків не настало), майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутись, до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ст.72 КАС України в адміністративних справах, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, ті інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналізуючи викладене, суд прийшов до переконання, що пояснення, подані на позов та письмові матеріали не містять належні та допустимі докази невинуватості позивача у вчиненні ним адміністративних правопорушеннь, а відтак заявлені позовні вимоги є такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 7-11, 94, 159, 162-163, 246 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні заявлених позовних вимог ОСОБА_2 до Дрогобицького міського відділу поліції ГУ НП у Львівській області про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, визнання протиправними та скасування постанови від 21.08.2019р. №301455 та постанови від 21.08.2019о. №301456 про накладення адміністративного стягнення, відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів після його проголошення до Восьмого Апеляційного Адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено 11.10.2019р.

Сторони по справі:

Позивач - ОСОБА_2 , адреса реєстрації - АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер- НОМЕР_2 .

Відповідач : Дрогобицький міський відділ поліції ГУ НП у Львівській області, юридична адреса - м.Дрогобич, вул.Стрийська,22, код ЄДРПОУ 37564472.

Суддя Гарасимків Л.І.