Рішення № 84927129, 01.10.2019, Волноваський районний суд Донецької області

221/4201/19

2/221/1001/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2019 року м.Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Писанець Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Гурової Л.Л.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Волноваха цивільну справу 221/4201/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку суброгації,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди в порядку суброгації, мотивуючи свої вимоги тим, що 23.11.2016 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 був укладений Договір добровільного страхування «Пряме врегулювання» № 005028/4640/0101104, предметом якого є страхування транспортного засобу «Шевроле» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

16.08.2017 року в м. Дніпрі відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Рено» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра по справі № 199/6496/17 ОСОБА_1 визнано винуватим у порушенні Правил дорожнього руху України, що призвело до ДТП.

За Звітом про оцінку колісного транспортного засобу № 07/13-480 від 01.09.2017 року, складеного ПП «Данильченко В.В.», розмір матеріального збитку пошкодженого автомобіля дорівнює ринковій вартості на момент ДТП та становить 133564,71грн., при цьому, вартість придатних залишків після ДТП становить 57930,00 грн.

У відповідності до умов Договору страхування, на підставі страхового Акту, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 75634,71грн. на рахунок Страхувальника за платіжним дорученням № 053302.

Внаслідок виплати позивачем власнику транспортного засобу Chevrolet Aveo реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , страхового відшкодування, що настало внаслідок пошкодження належного їй транспортного засобу під час ДТП, у скоєнні якого визнано винуватим ОСОБА_1 , до позивача, ПрАТ «СК «Уніка», перейшло право на отримання від відповідача, як особи, винуватої у скоєнні ДТП, компенсації розміру шкоди, відшкодованого власнику застрахованого автомобіля.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент ДТП не була застрахована.

Розмір виплаченого позивачем відшкодування становить 75 634,71 грн., тому вказану суму представник просив стягнути з відповідача на користь позивача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав письмову заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, заявлені вимоги підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи у разі неявки в судове засідання відповідача.

Належним чином повідомлений відповідач про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяви про відкладення судового засідання та відзиву на позов не подав.

Оскільки позивач не заперечував проти заочного розгляду справи у спрощеному провадженні, суд, керуючись вимогами ст.280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі доказами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов відповідних висновків про необхідність задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З копії договору добровільного страхування транспорту № 005028/4640/0101104 судом встановлено, що 23.11.2016 року між ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування транспортного засобу Chevrolet Aveo реєстраційний номер НОМЕР_1 2008 року випуску .

За положеннями п. 10.9.1 Договору, вартість залишків транспортного засобу визначається шляхом вивчення попиту та пропозицій па ринку щодо таких залишків, за допомогою інтернет- аукціонів із продажу автомобілів та дорівнює найбільшій пропозиції за результатами торгів. Пунктом 10.9.2 встановлено, що у випадку відсутності попиту/пропозицій на ринку, вартість залишків ТЗ визначається шляхом експертної оцінки або за погодженням Сторін.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АЕС 256160, власником автомобіля Chevrolet Aveo реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_3 , право керування автомобілем має ОСОБА_2 .

Згідно постанови судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 01.12.2017 року ( справа № 199/6496/17), 16.08.2017 року о 13.30 год. на регульованому світлофором перехресті вул.Петрозаводської та вул.Донецьке шосе у м.Дніпрі сталася дорожнього - транспортна пригода за участю відповідача ОСОБА_1 , який, керуючи автомобілем «Рено» реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом «Samro» реєстраційний номер НОМЕР_3 , виїхав на заборонений червоний сигнал світлофору та скоїв зіткнення з застрахованим автомобілем «Шевроле» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Під час ДТП транспортні засоби було пошкоджено. Тією ж постановою ОСОБА_1 було визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, провадження у справі закрито.

ОСОБА_3 було подано заяву (№ 00233827) позивачеві про настання страхового випадку.

Згідно звіту № 07/13-480 від 01.09.17 р., розмір матеріальнихй збитків, завданих власнику автомобіля Chevrolet Aveo реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 133 564,71 грн., з них вартість придатних до використання залишків становить 57 930 грн.

Відповідно страхового акту № 00233827 від 14.12.17 р., сума страхового відшкодування складає 75 634, 71 грн.

Наказом № 00233827/ЕК головного фахівця Департаменту врегулювання збитків ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» від 11.12.17 р вирішено виплатити ОСОБА_3 страховк відшкодування в розмірі 75 634,71 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок страхувальника.

Платіжним дорученням № 053302 від 15.12.2017 року підтверджено перерахування ОСОБА_3 вказаної суми страхового відшкодування за договором страхування № 005028/4640/0101104.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», страховою виплатою є сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Страховим відшкодуванням є страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір: підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України).

Відповідно до позицій Вищого спеціалізованого суду України, викладених у п.4 Постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Пунктом 14 тієї ж Постанови визначено: при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин вправи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що до позивача перейшло право на відшкодування суми страхового відшкодування, виплаченого ОСОБА_5 внаслідок спричинення їй ОСОБА_1 матеріальних збитків внаслідок ДТП, у скоєнні якої він визнаний винуватим.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Доказами наявності у позивача, як страховика, права вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди, є договір страхування і документ, який підтверджує виплату страхового відшкодування.

Відповідно до п. 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в порядку суброгації відповідач повинен відшкодувати позивачеві суму виплаченого ОСОБА_3 страхового відшкодування в розмірі 75 634, 71грн.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, оскільки вказані позивачем обставини є обгрунтованими та підтвердженими відповідними доказами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1921 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» 75 634 ( сімдесят п`ять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 71 коп. грошової компенсації в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в порядку суброгації, а також витрати на сплату судового збору в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», адреса розташування: поштовий індекс 01032, м.Київ, вул..Сакасаганськго, 70-а, п/р НОМЕР_4 в АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 20033533.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідач може подати заяву до Волноваського районного суду Донецької області про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.В.Писанець