Ухвала суду № 84925059, 16.09.2019, Старобільський районний суд Луганської області

16.09.2019

ЄУН 431/5116/17

Провадження №1-кп/431/310/19

УХВАЛА

16 вересня 2019 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі головуючого судді Пелиха О.О.,

за участю секретаря с/з Чесалової О.Є.,

прокурора Стародубцевої О.М.,

захисника Алєксандрової А.Є.,

н/л обвинуваченого ОСОБА_3,

законного представника

н/л обвинуваченого ОСОБА_2 ,

представника служби у справах дітей Артеменко В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Старобільську, Луганської області кримінальне провадження

неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який народився в м. Стаханов Луганської області, з неповною середньою освітою, який на даний час не навчається та не працює, є дитиною інвалідом, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; 03.09.2019 засуджений вироком Старобільського районного суду за ч.1 ст. 185 КК України до 10 місяців позбавлення волі (вирок не набрав законної сили);

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старобільським районним судом Луганської області здійснюється кримінальне провадження стосовно н/л ОСОБА_3 , який обвинувачується у скоєні ряду крадіжок вчинених на території Старобільського району Луганської області.

Ухвалою слідчого судді від 23.07.2019 до н/л ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк, який не може перевищувати 60 днів, тобто до 20 вересня 2019 року включно.

16 вересня 2019 року судом перед учасниками судового провадження на обговорення було поставлено питання щодо доцільності продовження застосування до н/л обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прокурор Стародубцева О.М. висловила позицію щодо необхідності продовження н/л обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховуватися від суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Захисник Алєксандрова А.Є. просила врахувати, що ОСОБА_3 є неповнолітнім, стан його здоров`я, та просила не продовжувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Н/л обвинувачений підтримав позицію захисника.

Законний представник н/л обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 та представник служби у справах дітей Артеменко В.В. підтримали позицію прокурора та просили продовжити н/л обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Суд, при вирішенні питання про продовження н/л обвинуваченому ОСОБА_3 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує наступне.

Н/л ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.185 КК України, згідно ст.12 КК України відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжких злочинів.

Згідно вироку Старобільського районного суду Луганської області від 03.09.2019 н/л ОСОБА_3 визнаний виним за ч.1 ст. 185 КК України і йому призначено покарання у вигляді 10 (десяти) місяців позбавлення волі.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Статтею 37 Конвенції про права дитини, арешт, затримання чи тюремне ув`язнення дитини здійснюється згідно з законом та використовується лише як крайній захід.

Вирішуючи питання про продовження н/л ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить не лише з вимог чинного кримінально-процесуального законодавства України, а й правових позицій Європейського суду з прав людини.

Так у рішенні ЄСПЛ від 02.10.2014 р. у справі «Воляник проти України» зазначено, що допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Разом з цим, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 27.11.2008 р. у справі «Свершов проти України» враховано вік обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, стан здоров`я, майновий стан, а також обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого він обвинувачується та існування ризиків кримінального провадження.

Судом встановлена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду, свідчить тяжкість покарання, що загрожує н/л ОСОБА_3 , в разі визнання його винуватим у скоєнні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, враховуючи, що н/л ОСОБА_3 не працює, не навчається, фактично втратив соціальний зв`язок з колишніми прийомними батьками;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується;

а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень.

З метою досягнення дієвості цього провадження є за доцільне продовження до н/л обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Продовжуючи запобіжний захід, суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України враховує вагомість наявних доказів про вчинення н/л обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальних правопорушень в яких він обвинувачується.

Крім цього, наявність ризиків кримінального провадження передбачених пунктами 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, виключає підстави для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає за необхідне продовжити н/л обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує н/л ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим, у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, вік, стан здоров`я, репутацію, майновий стан, сімейний стан, наявність судимостей, з метою запобігання наявним ризикам, керуючись вимогами ст. ст. 176-178, 331, 370, ч.3 ст.371, ст. 372, 484 КПК України,

УХВАЛИВ:

Продовжити н/л обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 14 листопада 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Старобільський районний суд Луганської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя О.О. Пелих