Рішення № 84924380, 08.10.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3027/19

Провадження №: 2-а/398/101/19

РІШЕННЯ

Іменем України

"08" жовтня 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі судді Орловського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , представник позивача Ковальов Андрій Ігорович , до поліцейського роти № 2 БУПП в Полтавській області ДПП капрала поліції Вінті Інни Віталіївни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

Позивач звернувся з вищезазначеним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського роти № 2 БУПП в Полтавській області ДПП капрала поліції Вінті Інни Віталіївни про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №671180 від 15 серпня 2019 року та закрити справу.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою серії ДП18 №671180 від 15.08.2019 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Як зазначено в оскаржуваній постанові, 15 серпня 2019 року о 16-20 год., рухаючись 395 км автодороги М-03 Київ-Харків-Довжанський, ОСОБА_1 керував автомобілем Mercedes Benz Vito 113 CDI, державний номер НОМЕР_1 , який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив вимоги п. 31.3 «б» ПДР та статті 35 Закону України «Про дорожній рух», скоївши таким чином адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП. Висновок поліцейського вважає безпідставним у зв`язку з тим, що станом на 15 серпня 2019 року він пройшов обов`язковий технічний контроль належного йому автомобіля та мав при собі чинний протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00986-00907-19 від 18 червня 2019 року, який був готовий пред`явити на вимогу поліцейського. Проте, його було зупинено за порушення правил дорожнього руху, та інспектор не вимагав від нього пред`явлення даного протоколу, обмежившись перевіркою посвідчення водія та реєстраційного документа на автомобіль. Зміст винесеної постанови та суть інкримінованого правопорушення йому стали відомі лише після її вручення.

25.09.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позов є безпідставним та необґрунтованим, тому вона повністю заперечує проти задоволення позовних вимог. Дійсно 15.08.2019 року позивача було зупинено за порушення ПДР. Відповідно до бази даних Національної автоматизованої інформації системи ДДАІ МВС України, тип транспортного засобу Mercedes Benz Vito 113 CDI, номерний знак НОМЕР_1 - вантажний, 2013 року випуску. Відповідно до бази даних ІПНП «Армор» ним не пройдено обов`язкового технічного контролю. На момент зупинки ТЗ (15.08.2019), автомобілем Mercedes Benz Vito 113 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , ОТК пройдено не було. Останній раз перевірка здійснювалась 19.11.2016, наступна планова перевірка технічного стану повинна бути 19.11.2018, проте цього зроблено не було. Автомобілем Mercedes Benz Vito 113 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , було пройдено ОТК 16.08.2019 (наступного дня, після винесення оскаржу вальної постанови), протоколом перевірки технічного стану ТЗ № 00986-00907-19 від 18.06.2019 (наступна перевірка - 16.08.2021). Дані відомості з бази Національної автоматизованої інформаційної системи ДДАІ МВС України явно суперечать даним, які містяться у протоколі перевірки технічного стану ТЗ, накладного позивачем, оскільки складання протоколу датовано нібито від 18.06.2019. Таким чином, даний факт дає підстави сумніватися у достовірності наданого позивачем протоколу.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 262 КАС розгляд справи проводиться без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Беручи до уваги доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 15 серпня 2019 року інспектором поліцейським роти № 2 БУПП в Полтавській області ДПП капралом поліції Вінтя Інною Віталіївною відносно ОСОБА_1 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №671180. Як зазначено у вказаній вище постанові, ОСОБА_1 15.08.2019 року о 16 год. 20 хв. На а/д Київ-Харків-Довжанський М-05, 395 км керував транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасного його не пройшов, чим порушив вимоги п. 31.3 «б» ПДР та статті 35 Закону України «Про дорожній рух», скоївши таким чином адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП. Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідачем не надано достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Складена постанова не містить посилання на докази, які б доводили наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух» на кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу.

Відповідно до п.11-1 ч.1 порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 р. № 137 протокол перевірки технічного стану - документ із самоклейною міткою радіочастотної ідентифікації, що засвідчує позитивні результати проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу і містить інформацію, необхідну для його ідентифікації.

Отже, належним доказом проходження обов`язкового технічного контролю є протокол перевірки його технічного стану транспортного засобу.

Позивач надав суду копію протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу ТЗ № НОМЕР_2 НОМЕР_3 від 18.06.2019, у якому зазначено, що транспортний засіб Mercedes Benz Vito 113 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , після технічного контролю визнано технічно справним.

Достовірність доданого до позовної заяви протоколу огляду ТЗ відповідачем не спростована. За відсутності доказів підроблення протоколу, відомості з бази даних ІПНП "Армор", на які посилається відповідач, не є достатніми для спростування доводів позивача. Зазначені вище норми ст.35 ЗУ «Про дорожній рух» визначається, що належним доказом проходження технічного контролю є протокол, а не відомості з бази даних.

Таким чином, суд вважає доведеним те, що на момент винесення відповідачем оскаржуваної постанови позивач провів технічний контроль вказаного вище транспортного засобу.

Окрім цього, відповідач не заперечує та не надав жодних доказів на спростування доводів позивача про те, що під час розгляду поліцейським Вінтя І.В. справи про адміністративне правопорушення вона не надала ОСОБА_1 надати пояснення про обставини проходження ним технічного огляду, не надала йому можливості надати наявні у нього докази, зокрема протокол перевірки технічного стану транспортного засобу. Таким чином відповідач виніс постанову з порушенням передбаченого ст.279, 280 КупАП порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.

В оскаржуваній постанові відсутні посилання на докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Суд зазначає, що сама тільки оскаржувана постанова не може бути беззаперечним доказом вини позивача, інших достатніх доказів вини позивача, відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене, суд вважає вину ОСОБА_1 не доведеною та приходить до висновку про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття постанови.

На підставі ст. 288 КУпАП, постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI «Про судовий збір», у відповідних категоріях справ позивачі звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 77, 241-243, 246 КАС України, ст.ст. 222, 247, 251, 258, 268, 276, 283, 287, 288 КУпАП, суд

вирішив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , представник позивача Ковальов Андрій Ігорович , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , до поліцейського роти № 2 БУПП в Полтавській області ДПП капрала поліції Вінті Інни Віталіївни, ЄДРПОУ 40108630, юридична адреса: 36008, місто Полтава, вулиця Європейська, 164, третя особа Головне Управління національної поліції в Полтавській області, ЄДРПОУ 40108630, юридична адреса: 36000, місто Полтава, вулиця Пушкіна, 83, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Скасувати постанову від 15 серпня 2019 року серії ДП18 №671180 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, та накладення штрафу у розмірі 340, 00 грн, яка була винесена поліцейським роти № 2 БУПП в Полтавській області ДПП капралом поліції Вінтя Інною Віталіївною.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення у порядку, передбаченому ст. 272, 286, 297 і п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений у нарадчій кімнаті 08 жовтня 2019 року.

Суддя Орловський В.В.