Рішення № 84924, 11.08.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

11.08.06 Справа № 55/14-06

За позовом Фізичної особи –підприємця Данканича Юрія Юрійовича, с. Зубівка, Мукачівський р-н, Закарпатська обл.

до Закритого акціонерного товариства „Малинове” в особі філії „Ставищанське”, с. Телешівка, Рокитнянський р-н, Київська обл.

про стягнення 42353,22 грн.

Заступник Голови господарського суду Короткевич О.Є.

За участю представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Обставини справи:

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернувся фізична особа –підприємць Данканич Юрій Юрійович, с. Зубівка, Мукачівський р-н, Закарпатська обл. (далі позивач) до Закритого акціонерного товариства „Малинове” в особі філії „Ставищанське”, с. Телешівка, Рокитнянський р-н, Київська обл.(далі відповідач) про стягнення 42353,22 грн. збитків.

У відзиві на позовну заяву відповідач вимоги позивача заперечує у повному обсязі та просить у позові відмовити з мотивів, вказаних у відзиві.

В порядку ст. 22 ГПК України позивачем збільшено позовні вимоги, внаслідок чого останнім заявлено до стягнення 38524,80 грн. реальних збитків, 124,02 грн. три проценти річних та 13582,80 грн. упущеної вигоди.

У зв’язку з неявкою відповідача, необхідністю витребування нових доказів, клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено на 28.03.2006 року, 18.04.2006 року, 17.05.2006 року , 30.05.2006 року, 19.07.2006 року.

У судовому засіданні 08.08.2006 року судом оголошено усну перерву на 11.08.2006 року о 11-10.

По причині неодноразового відкладення розгляду справи та відпустки заступника голови господарського суду Київської області Короткевича О.Є., спір, за згодою сторін, вирішено згідно ст. 69 ГПК України у більш тривалий строк.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:

Відповідачем було відпущено позивачу згідно видаткової накладної №СТ-001885 від 11.09.2005 року яйця курячі дієтичні 2-го сорту (далі –продукція) у кількості 136800 штук на загальну суму 35568,00 грн. (паспорт якості від 11.09.2005 року, з датою сортування 10.09.2005 року).

Фактично зазначена операція є операцією купівлі-продажу на підставі усної домовленості сторін, про що свідчить її реальне виконання.

Згідно ч.ч.1,4 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Законом або іншими нормативно-правовими актами може бути встановлений строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строк придатності). Строк придатності товару визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, на який встановлено строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу цього строку., як це передбачено ст. 677 ЦК України.

Відповідно до ГОСТу 27583-88 яйця харчові за температури повітря 20 градусів за Цельсієм і відносній вологості повітря 80% повинні зберігати свою якість протягом 25 діб.

Актом обстеження підприємства №105 від 20.09.2005 року Управління ветеринарної медицини в м. Мукачево Державної ветеринарної інспекції підтверджено пристосованість приміщення складу-холодильника позивача для зберігання яєць: температура повітря 12 градусів за Цельсієм, відносна вологість повітря 80%.

В ході реалізації вказаної продукції позивачем було встановлено її неякісність, підтвердженням чого є акти повернення продукції від 20.09.2005 року, 21.09.2006 року, 22.09.2006 року та 23.09.2006 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно Акту №491 про недопущення до реалізації продукції від 23.09.2005 року, складеного завідуючим Державною лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи „ЦЕНТРАЛЬНОГО” ринку, продукція виявилася не придатною до реалізації та підлягала утилізації.

Внаслідок зазначених обставин позивач був змушений повернути відповідачу нереалізовану партію яєць у кількості 123480 шт. на загальну суму 32104,80 грн., які були прийняті на склад відповідача згідно накладної від 29.09.2005 року.

Як вбачається з листа відповідача з вих №13/10-1-К від 13.10.2006 року партія продукції в кількості 123480 шт. яєць згідно висновку санітарного лікаря (протокол досліджень проб продуктів від 12.10.2005 року) не може бути допущена до реалізації і зберігання на складі, та підлягає негайній утилізації.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Позивачем було надіслано відповідачу лист від 06.10.2005 року з вимогою заміни продукції, а вразі неможливості - повернення сплаченої за продукцію грошової суми. Однак відповідач вимоги позивача не виконав.

Крім того позивачем було здійснено витрати на транспортування продукції в сумі 4500,00 грн., що підтверджено рахунками №22 від 14.09.2005 року, №23 від 30.09.2005 року, товарними чеками №14 від 15.09.2005 року і №15 від 30.09.2005 року.

Також позивач для перевезення продукції витратив тару на суму 1920,00 грн., придбану за накладною №28 від 11.08.2005 року.

Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання, як це передбачено ст. 623 ЦК України.

За таких обставин суд вважає, що доводи позивача про стягнення з відповідача 38524,80 грн. збитків є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

Позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення 124,02 грн. три проценти річних, які позивач помилково називає пенею.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги стосовно трьох процентів річних суд залишає без задоволення, оскільки вимоги позивача по відшкодуванню вартості неякісної продукції випливають не із грошового зобов’язання відповідача.

Суд відмовляє і в частині вимог стосовно 13582,80 грн. упущеної вигоди, оскільки позивачем не доведено заходів, які були ним вжиті щодо одержання доходів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи фактичні обставини справи, керуючись ст.ст. 44, 49, 82 –85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Малинове” в особі філії „Ставищанське”, Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Телешівка, вул. Малинова, 1 (код 30249520) на користь Фізичної особи –підприємця Данканича Юрія Юрійовича, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Зубівка, вул. Миру, 35 (код 3009200132) –38524,80 грн. збитків, 385,25 грн. державного мита та 87,03 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

2. В інших вимогах в позові відмовити.

3. Рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Заступник голови

господарського суду О.Є.Короткевич

д.п. 21.08.2006 р.